ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 335/2528/19
провадження № 51-4126км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
засуджених ОСОБА_8 в режимі відеоконференції,
ОСОБА_9
представника цивільного
відповідача ОСОБА_10
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Запорізького апеляційного суду від 06 червня 2023 року та касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2021 року та вирок Запорізького апеляційного суду від 06 червня 2023 року в кримінальному провадженні № 12018080050003308 за обвинуваченням
ОСОБА_8, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжі, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше несудимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_9, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Липча Хустського району Закарпатської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше несудимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2021 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено кожному з них покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, 19 вересня 2018 року близько 10 год. 45 хв. водій ОСОБА_8, керуючи мікроавтобусом "MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI", р. н. НОМЕР_1, здійснював рух по проїжджій частині вул. Лермонтова зі сторони вул. Перемоги в напрямку регульованого перехрестя з вул. Патріотичною в м. Запоріжжі.
У зустрічному водію ОСОБА_8 напрямку в середній смузі проїзної частини вул. Лермонтова здійснював рух автомобіль "BMW 318I", р. н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_9 .
В цей же час по регульованому пішохідному переходу проїжджу частину вул. Патріотичної справа-наліво по ходу руху в напрямку пр. Маяковського переходив пішохід ОСОБА_11 .
На регульованому перехресті проїзних частин вул. Лермонтова та вул. Патріотичної водій ОСОБА_8, діючи в порушення вимог п.10.1, п.16.6 Правил дорожнього руху України, не переконався в безпеці своїх дій, змінив напрямок свого руху, та не надавши перевагу в русі зустрічному автомобілю "BMW 318I" під керуванням водія ОСОБА_9 виїхав на зустрічні смуги та почав виконувати маневр лівого повороту в напрямку пр. Маяковського.
Водій ОСОБА_9 в свою чергу, рухаючись зі швидкістю не менше 68,1 км/год., діючи в порушення вимог п.12.4, п. 12.9 б) Правил дорожнього руху України, продовжуючи рух з перевищенням дозволеної на даній ділянці проїжджої частини швидкості руху, та маючи об`єктивну можливість своєчасно знизити її до безпечної, вказаних заходів своєчасно не вжив.
В результаті порушення вимог правил безпеки дорожнього руху водій ОСОБА_8 допустив зіткнення правої бічної частини кузова керованого ним транспортного засобу із передньою частиною автомобілю "BMW 318I" під керуванням водія ОСОБА_9 .
Внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів водій ОСОБА_8 продовжив свій рух, внаслідок чого виїхав на пішохідний перехід, де передньою правою частиною кузова скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_11 та у подальшому допустив виїзд керованого ним транспортного засобу за межі проїжджої частини, де відбувся наїзд на будівлю будинку АДРЕСА_3 .
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком Запорізького апеляційного суду від 06 червня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 в частині призначеного йому покарання та звільнення від відбування на підставі ст. 75 КК України скасовано. Призначено ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Також змінено вирок місцевого суду щодо ОСОБА_9 в частині призначеного покарання. Пом`якшено призначене ОСОБА_9 покарання до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, визначені ст. 76 КК України. А також змінено вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_8 порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
В обґрунтування захисник ОСОБА_6 посилається на те, що у справі мало місце порушення принципу змагальності та права на захист, оскільки захисник ОСОБА_8, який здійснював захист останнього в судах першої та апеляційної інстанцій, не вживав дієвих заходів для захисту останнього, у зв`язку з чим судовий розгляд був неповним, однобічним та упередженим. Також зазначається, що судами безпідставно не застосовано положень ст. ст. 66, 69 КК України при призначенні ОСОБА_8 покарання, оскільки належним чином не враховано щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник вказує на її безпідставність в частині, що стосується інтересів ОСОБА_8 .
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку апеляційного суду відносно ОСОБА_9 .
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_9 покарання, належним чином не обґрунтував своє рішення, не навів достатні та належні мотиви прийнятого рішення у зв`язку з чим призначив покарання, яке є несправедливим внаслідок його м`якості.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційну скаргу прокурора, навівши доводи, аналогічні доводам цієї скарги, заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника.
Захисник засудженого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 підтримав свою касаційну скаргу та заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Засуджений ОСОБА_8 підтримав касаційну скаргу свого захисника, заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора.
ОСОБА_9 та його захисник - ОСОБА_7 заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Представник цивільного відповідача полагався на розсуд суду.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваження лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.