ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 202/10454/14
провадження № 61-8376ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічними позовами) - Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (у ході розгляду справи змінило назву на Акціонерне товариство "Сенс Банк"),
відповідачі (позивачі за зустрічними позовами): ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Дроздом Романом Юрійовичем, на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року у складі судді Слюсар Л. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог, зустрічних позовних вимог, позовних вимог третьої особи
У жовтні 2014 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що між Закритим акціонерним товариством (далі - ЗАТ) "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_1 19 квітня 2007 року був укладений кредитний договір № 800000197, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у сумі 94 535 доларів США. Відповідно до умов договору, позичальник зобов`язувався у порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту.
Свої обов`язки за зазначеним кредитним договором банк виконав, надавши ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 94 535 доларів США. У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у результаті чого станом на 19 серпня 2014 року має прострочену заборгованість за кредитом - 80 195,52 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на дату розрахунку складає 1 038 738,57 грн, за відсотками 5 212,8 долари США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 67 519,19 грн.
У зв`язку із систематичним порушенням боржником своїх обов`язків зі сплати кредиту розмір пені станом на 19 серпня 2014 року складає 3 621,06 долар США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 46 902,05 грн.
На забезпечення виконання зобов`язань позичальника, що випливають з основного договору, банк та ОСОБА_2 уклали договір поруки № 800000197-П. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_2 поручилася за виконання позичальником ОСОБА_1 обов`язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, у зв`язку із чим вони є солідарними боржниками за пред`явленим до стягнення боргом.
Ураховуючи наведене, АТ "Альфа-Банк" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку 1 153 159,81 грн, а саме: за кредитом - 1 038 738,57 грн; по відсотках - 67 519,19 грн.; пеню за останній рік - 46 902,05 грн.
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до АТ "Альфа-Банк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання кредитного договору недійсним.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 19 квітня 2007 року між уповноваженим представником Дніпропетровського регіонального управління ЗАТ "Альфа-Банк" Кульчевою Д. М., яка діяла в інтересах ЗАТ "Альфа-Банк", і ним був підписаний кредитний договір № 800000197 про видачу споживчого кредиту у валюті - доларах США.
При підписанні кредитного договору про видачу споживчого кредиту працівники ЗАТ "Альфа-Банк" ввели його в оману щодо своєї юридичної правомочності повноваженого представника Дніпропетровського регіонального управління ЗАТ "Альфа-Банк" Кульчевої Д. М. Вважав, що в неї не було таких повноважень.
Звертав увагу на відсутність у банку генеральної ліцензії на ведення валютних операцій. Зазначав, що він просив надати йому кредит в національній валюті.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним кредитний договір від 19 квітня 2007 року № 800000197 про видачу споживчого кредиту у доларах США.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2015 року позов АТ "Альфа-Банк" та зустрічний позов ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
У травні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до АТ "Альфа-Банк", треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3, про визнання правочинів недійсними.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між ЗАТ "Альфа-Банк" та нею 19 квітня 2007 року було укладено договір поруки № 800000197-П.
ОСОБА_1 без її згоди, як поручителя, підписав 14 вересня 2009 року з ПАТ "Альфа Банк" додаткову угоду (договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору) про збільшенню процентної ставки за кредитним договором. Процентна ставка по кредитному договору, без її згоди, збільшилася з 12,75 % до 14,5 %.
Також, ОСОБА_1, без її згоди, як поручителя, підписав 02 листопада 2012 року з ПАТ "Альфа Банк" додаткову угоду про збільшенню процентної ставки за кредитним договором з 14,5 % до 15,6 %.
Вказувала, що вона згоди на підписання додаткових угод за кредитним договором не давала та у зазначених договорах підпис від її імені виконано невідомою їй особою.
Звертала увагу суду на видачу кредиту в іноземній валюті та відсутність генеральної ліцензії на ведення валютних операцій у банку.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просила суд: визнати недійсним договір про внесення змін і доповнень від 14 вересня 2009 року № 1 до договору поруки від 19 квітня 2007 року № 800000197-П; визнати недійсним договір про внесення змін і доповнень від 02 листопада 2012 року № 2; визнати припиненим правовідносини між ОСОБА_2 та АТ "Альфа-Банк" за договором поруки № 800000197-П від 19 квітня 2007 року; стягнути з банку на її користь 20 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
Протокольною ухвалою від 03 червня 2015 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження з раніше поданими позовами для спільного розгляду.
У червні 2016 року ОСОБА_3, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулася до суду з позовом до АТ "Альфа-Банк", треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання недійсним договору.
Позовна заява мотивована тим, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Їй не було відомо, про те, що її чоловік, намагався укласти та уклав із ЗАТ "Альфа-Банк" валютний кредитний договір від 19 квітня 2007 року № 800000197. Банк не попередив її про намір чоловіка на укладення кредитного договору на значну суму коштів у валюті. Її згоду на укладання кредитного договору чоловік не отримував.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_3 просила визнати недійсним кредитний договір від 19 квітня 2007 року № 800000197 про видачу споживчого кредиту.
Протокольною ухвалою від 29 вересня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження з раніше поданими позовами для спільного розгляду.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року позов АТ "Альфа-Банк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором № 800000197 від 19 квітня 2007 року станом на 19 травня 2015 року у розмірі 2 233 585,13 грн, яка складається з: 1 773 817,60 грн - заборгованість за тілом кредиту; 338 359,97 грн - заборгованість за відсотками; 121 407,56 грн - пеня.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано недійсними договір про внесення змін і доповнень № 1 до договору поруки № 800000197-П від 19 квітня 2007 року, укладений 14 вересня 2009 року та договір про внесення змін та доповнень № 2 від 02 листопада 2012 року.
Визнано припиненим правовідносини між ОСОБА_2 та АТ "Альфа-Банк" за договором поруки № 800000197-П від 19 квітня 2007 року.
У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено.
У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що при укладенні оспорюваного кредитного договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; на момент укладення правочину ОСОБА_1 не заявляв додаткових вимог щодо умов оспорюваного договору та в подальшому виконував його умови. При цьому, позичальнику було надано інформацію щодо умов кредитування в іноземній валюті, на підтвердження чого свідчить оспорюваний договір. Підстави для визнання кредитного договору недійсним відсутні.
Банк належно виконав свої зобов`язання, видавши ОСОБА_1 кредитні кошти в обумовлених договором розмірі та строк, а позичальник належно своїх зобов`язань не виконував, у результаті чого станом на 19 травня 2015 року має заборгованість у розмірі 2 233 585,13 грн.
При цьому, суд встановив, що ОСОБА_2 не підписувала договори про внесення змін до договору поруки, якими було збільшено процентну ставку за кредитним договором, тобто збільшено її відповідальність, як поручителя, тому такі договори є недійсними, а її порука припиненою. Вимоги про відшкодування моральної шкоди нею не доведені, оскільки вона не зазначила в чому саме виявилися моральні чи фізичні страждання або інші негативні явища, які були завдані діями відповідача, а сам по собі факт звернення до суду з позовом не свідчить про факт заподіяння моральної шкоди та наявність підстав для відшкодування моральної шкоди.
Позов ОСОБА_3 є безпідставним, оскільки судом встановлено, що їй було відомо про укладення її чоловіком кредитного договору, оскільки у той самий день було укладено й договір іпотеки, на укладення якого вона надавала нотаріально посвідчену згоду.
Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2022 року стягнуто з АТ "Альфа-Банк" на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Стягнуто з АТ "Альфа-Банк" на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 7 755 грн.
Додаткове судове рішення мотивовано тим, що під час ухвалення рішення по суті спору не було вирішено питання розподілу судових витрат за зустрічним позовом ОСОБА_2, які необхідно розподілити пропорційно до задоволених позовних вимог. При цьому, суд вважав, що нею доведені витрати на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором № 800000197 від 19 квітня 2007 року скасовано.
Позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк") задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором № 800000197 від 19 квітня 2007 року у розмірі 913 722,39 грн, з яких: 901 995,35 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11 727,04 грн - заборгованість за відсотками.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки як було встановлено судом та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, а саме висновком експерта від 13 червня 2016 року № 1146-16, підпис у графі позичальник зроблено саме ОСОБА_1 . У апеляційного суду відсутні підстави вважати, що при укладені кредитного договору між банком та позичальником, останньому були запропоновані умови договору з якими він не ознайомлювався, оскільки підписавши договір та додаткові угоди до нього сторонами було погоджено всі умови.
Проте, визначаючи розмір заборгованості, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку, районний суд не врахував, що банк пред`явив останньому вимогу про дострокове повернення кредиту в повному обсязі у квітні 2014 року, а після її заявлення банк може пред`явити вимоги до ОСОБА_4 саме на вказану в ній суму. Подальше нарахування відсотків та штрафних санкцій за договором припиняється.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у черні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову АТ "Сенс Банк" відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Отже, судові рішення у частині зустрічного позову ОСОБА_2 та позову ОСОБА_3, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не оскаржуються, тому відповідно до вимог статті 400 ЦПК України Верховним Судом не перевіряються.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неналежно оцінили докази у справі. Вважає, що банк не довів факт видачі кредитних коштів йому, які за умовами договору мали бути отримані через касу банку. Єдиним належним доказом отримання таких коштів може бути касовий документ, який банком надано не було, як і його заяви на видачу готівки.
Суди попередніх інстанцій безпідставно відмовилися викликати в судові засідання експерта, яким було складено висновок від 24 березня 2017 року, для його роз`яснення, чим порушено змагальність судового процесу.
Суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, не надали відповідь на всі доводи його позову та апеляційної скарги.
Вказує, що суди застосували пункт кредитного договору, який є нікчемним, а саме обмеження боржника на дострокове повернення кредиту, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Також, вважає, що апеляційний суд у порушення норм процесуального права прийняв від банку нові докази при апеляційному перегляді справи.
Посилається на неврахування судами численних постанов Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
02 серпня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між ЗАТ "Альфа-Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк", а його правонаступником, у свою чергу, АТ "Альфа-Банк") та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір від 19 квітня 2007 року № 800000197, згідно з яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 94 535 доларів США зі сплатою за користування ним 12,75 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, строк кредитування - 240 місяців, з кінцевим терміном повернення 19 квітня 2027 року.
Цільове використання кредиту це оплата вартості жилої площі квартири (об`єкт нерухомості/ предмет іпотеки) за номером АДРЕСА_1, і, яка придбавається позичальником у власність за договором купівлі-продажу.
Банк виконав свої зобов`язання та надав грошові кошти у сумі 94 535 доларів США позичальнику ОСОБА_1 .
Забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за цим договором виступає іпотека вказаної квартири згідно з іпотечним договором від 19 квітня 2007 року № 800000197-И, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н. Д., зареєстрованим у реєстрі за № 965.
14 вересня 2009 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 був укладений Договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору від 19 квітня 2007 року № 800000197, відповідно до якого процентна ставка з 19 квітня 2007 року включно по 18 вересня 2008 року включно складає 12,75 %, а з 19 вересня 2008 року включно по 18 вересня 2009 року включно складає 14,5 %.
02 листопада 2012 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін і доповнень № 2 до кредитного договору від 19 квітня 2007 року № 800000197, відповідно до якого сторони погодили внести зміни до кредитного договору, а саме процентної ставки на 15,6 % річних.
Вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором були забезпечені шляхом укладання між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 договору поруки від 19 квітня 2007 року № 800000197-П.
14 вересня 2009 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_2 був укладений договір про внесення змін і доповнень № 1 до договору поруки, а 02 листопада 2012 року був укладений договір про внесення змін і доповнень № 2 до договору поруки №800000197-П від "19" квітня 2007 року.
Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи від 13 червня 2016 року № 1146-16 (судовий експерт Здор В. М.): 1. підпис від імені ОСОБА_1 у кредитному договорі від 19 квітня 2007 року № 800000197 у графі "Позичальник" (сторінки договору № 2, 6); у договорі про внесення змін і доповнень №1 від 14 вересня 2009 року до кредитного договору у графі "Позичальник", виконані саме ОСОБА_1 ; 2. підпис від імені ОСОБА_1 у "Памятке для заемщика" у графі "С условиями кредитования ознакомлен", виконаний саме ОСОБА_1 ; 3. підписи від імені ОСОБА_1 у документі під назвою "Розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх сукупних послуг" в графі "Позичальник", а також підписи у правому нижньому куті кожної сторінки документа, виконані саме ОСОБА_1 ; 4. підпис від імені ОСОБА_1 у документі під назвою "Додаток № 4 Лист Витрат" у графі "Підпис позичальника", виконаний саме ОСОБА_1 .
Відповідно до висновку експерта Буряк Т. М. від 24 березня 2017 року № 6/11.3/2100, за результатами проведення судово-економічної експертизи встановлено, що у межах наданих документів, за результатами судово-економічної експертизи, документально - за даними бухгалтерського обліку ПАТ "Альфа-Банк", не підтверджується заборгованість по кредитному договору від 19 квітня 2007 року № 800000197 позичальника ОСОБА_1, наведена у розрахунку заборгованості за кредитом станом на 19 травня 2015 року.
За результатами судово-економічної експертизи у межах наданих документів, враховуючи суперечливості та невідповідність первинних документів, а також відсутність даних бухгалтерського обліку ПАТ "Альфа-Банк" щодо наявності заборгованості за кредитним договором, експерту не надається за можливе встановити загальну суму погашених коштів, суму нарахованих відсотків та суми заборгованості по тілу кредиту, відсоткам та пені.
За результатами судово-економічної експертизи встановлено, що сума коштів внесена на рахунок № НОМЕР_1 несвоєчасно списувалась у погашення кредитної заборгованості, що вплинуло на збільшення нарахування відсотків, у зв`язку з несвоєчасним погашенням тіла кредиту, а крім того, не відповідає пункту 6.2 кредитного договору у частині, в якій було передбачено право позичальника здійснювати дострокове погашення кредиту. Таким чином здійснювалось штучне завищення щомісячних виплат по відсоткам.
У період з 19 вересня 2008 року до 14 вересня 2009 року було здійснено нарахування відсотків за підвищеною відсотковою ставкою 14,5 %, що не було передбачено умовами договорів до дати укладення договору про внесення змін і доповнень № 1 від 14 вересня 2009 року. Відповідно до пункту 2.8 кредитного договору щомісячний платіж встановлено у розмірі 1091 доларів США, що відповідає розміру відсоткової ставки 12,75 % річних методу нарахування відсотків "30/360".
Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи від 27 жовтня 2015 року № 3338-15 (судовий експерт Чепікова Г. В.), підпис у графі "Поручитель:" договору від 14 вересня 2009 року про внесення змін та доповнень №1 до договору поруки від 19 квітня 2007 року № 800000197-П виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису. Підпис у графі "Поручитель:" договору від 02 листопада 2012 року про внесення змін та доповнень № 2 до договору поруки від 19 квітня 2007 року №800000197-П виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.