ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 320/9636/21
адміністративне провадження № К/990/31805/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геріта" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 (суддя - Панова Г.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 (головуючий суддя - Собків Я.М., судді: Глущенко Я.Б., Черпіцька Л.Т.) у справі №320/9636/21.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Геріта" (далі - ТОВ "Геріта") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) від 14.07.2021№ 0147050705, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у розмірі 1000000,00 грн.;
зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області здійснити заходи по відшкодуванню податку на додану вартість на рахунок платника податку у сумі зазначеній у рядку 20.2 декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року із внесенням електронного повідомлення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про узгоджені суми бюджетного відшкодування по декларації за березень 2021 року, з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок ТОВ "Геріта" (ідентифікаційний код 40624604) в обслуговуючому банку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 14.07.2021 № 0147050705. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Київській області звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування підстав оскарження відповідач посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду Верховного Суду від 18.11.2021 по справі №640/5213/19 та від 09.08.2022 по справі №640/23763/20.
У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що беручи до уваги той факт, що інвентаризація проводилась без участі представників ГУ ДПС у Київській області і враховуючи те, що в протоколі інвентаризаційної комісії вказані дані, які суперечать наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження положення про інвентаризацію активів та зобов`язань" від 02.09.2014 №879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 № 1365/26142 щодо матеріально відповідальної особи, та відсутність працівника в штаті підприємства, який зазначений в протоколі, врахувати фактично наявні залишки товарно-матеріальних цінностей під час проведення перевірки не виявляється можливим.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Геріта" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 18.04.2021 ТОВ "Геріта" подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2021 року, у якій п.20.2 відображено суми податку на додану вартість яка підлягає відшкодуванню в розмірі 1000000,00 грн.
У рядку 20.2.1 цієї ж декларації частину від`ємного значення з ПДВ у розмірі 1000000,00 грн було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.
У відповідності до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України разом з податковою декларацією ТОВ "Геріта" подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у розмірі 1000000,00 грн.
ГУ ДПС у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Геріта" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.06.2021 № 9159/10-36-07-05/40624604, в якому відображено висновки про порушення платником податків вимог пунктів 200.4, 200.7. 200.8, 200.9, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та відмовлено в бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку на загальну суму 1000000,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2021 №0147050705, яким виявлено відсутність права ТОВ "Геріта" на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у розмірі 1000000,00 грн.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 Податкового кодексу України
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.