ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 640/30300/20
адміністративне провадження № К/990/11892/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2021 (суддя - Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В.) у справі №640/30300/20.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" (далі - ТОВ "Дельта Вілмар Україна") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 17.09.2020 №0003605311.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Південне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування підстав оскарження відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №813/270/16, від 16.04.2020 у справі №826/7760/15, від 19.02.2020 у справі №826/2958/14, від 14.02.2020 у справі №814/2448/14, від 16.11.2018 у справі №816/2142/17, від 27.06.2017 у справі №808/1062/14, від 14.03.2017 у справі №826/757/13-а, від 06.02.2018 у справі №826/22154/15.
У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що надані до перевірки позивачем документи не є достовірними доказами факту поставки товарів, досліджені судами операції спрямовані на документальне оформлення постачання товару та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Дельта Вілмар Україна" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Офісом великих платниках податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Дельта Вілмар Україна" з метою перевірки питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з ПДВ за травень 2020 року (від 16.06.2020 №9137260993) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.08.2020 №27/28-10-53-11/33268860, в якому відображено висновки про порушення позивачем вимог підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200,1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму ПДВ, відображену у розділі 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації), яка переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду, податкової декларації з ПДВ за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 всього на 4270110,00 грн.
На підставі висновків вказаного акта перевірки Офісом великих платників податків ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.09.2020 №0003605311, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 4270110,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган посилається на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, яка наявна в інформаційних базах ДПС, де вказано про відсутність у них в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань перед контрагентами; по ланцюгу походження товару, а саме соняшнику, у контрагентів ТОВ "Олійний Дім" та ТОВ "Торгова Компанія "Золотий Дракон", зокрема, але не виключно, ТОВ "Могол-Агро" та ТОВ "Юкрейн Кернел" відсутня можливість у реалізації соняшнику.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
гідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Як встановлено судами, між ТОВ "Дельта Вілмар Україна" (Покупець) та ТОВ "Олійній дім" (Постачальник) було укладено Договори поставки №500005090 від 20.05.2020, відповідно до пункту 1.1 яких постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану (надалі - Товар), невиморожену (пресову, екстракційну або суміш пресової з екстракційною) першого сорту українського походження на умовах, викладених в цих Договорах.
Між ТОВ "Дельта Вілмар Україна" (Покупець) та ТОВ "Торгова компанія "Золотий Дракон" (Постачальник) укладено низку договорів (№5000005077 від 18.05.2020, №500005104 від 22.05.2020 та №500005107 від 25.05.2020), відповідно до пункту 1.1 яких постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану (надалі - Товар), невиморожену (пресову, екстракційну або суміш пресової з екстракційною) першого сорту українського походження на умовах, викладених в Договорах.
На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення, посвідчення якості