ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 812/1846/17
касаційне провадження № К/9901/47102/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 (суддя - Борзаниця С.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 (головуючий суддя - Сіваченко І.В., судді - Шишов О.О., Гаврищук Т.Г.) у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, -
УСТАНОВИВ:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі за текстом - позивач, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі за текстом - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення від 13.09.2017 №0017491304 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до нього безпідставно застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки, платник здійснював свою діяльність у місті м. Сєвєродонецьк, Луганської області, яке визначено у Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, вважає рішення відповідача незаконним, оскільки відповідно до пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану до платника не застосовується відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 20.12.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018, адміністративний позов задовольнив: визнав незаконним та скасував рішення від 13.09.2017 № 0017491304.
Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, оскільки, позивач здійснює свою діяльність на території, на якій проводиться антитерористична операція і відповідно до пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до платника не застосовується відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
На обґрунтування касаційної скарги, відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неврахування, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Скаржник вважає, що позивачем не доведено наявності правових підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання обов`язків визначених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.04.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та ухвалою від 20.11.2023 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 21.11.2023.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких мотивів.
Судами у межах спірних правовідносин встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням позивача є: 93404, Луганська обл, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, буд 17.
Рішенням контролюючого органу від 13.09.2017 №0017491304 до Стахановської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, правонаступником якої є позивач, за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску застосовано штраф у розмірі 5028,96 грн за період до 01.01.2015, штраф у розмірі 17862,51 грн за період з 21.01.2015 до 27.07.2017 та нарахована пеня у сумі 15769,40 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у визначеній скаржником частині, Верховний Суд виходить із такого.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону №2464-VI. Частиною восьмою цієї статті встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Стаття 25 Закону №2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.