ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 813/4324/16
касаційне провадження № К/9901/38913/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 (суддя - Гулик А.Г.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (головуючий суддя - Костів М.В., судді - Бруновська Н.В., Шавель Р.М.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.08.2016 №23531-1301.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач всупереч вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) для обрахунку суми земельного податку використав неофіційні відомості про земельну ділянку, зокрема, відомості про її цільове призначення, нормативну грошову оцінку. Також вважає, що відповідач дійшов до неправомірного висновку про наявність у позивача обов`язку щодо сплати земельного податку, оскільки платник перебуває на спрощеній системі оподаткування та використовує належну йому на праві власності земельну ділянку у власній підприємницькій діяльності, відтак, позивач звільнений від сплати земельного податку відповідно до підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПК України.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 20.06.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, позов задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 05.08.2016 №23531-1301.
Суди, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування і використовує належну йому на праві власності земельну ділянку у власній підприємницькій діяльності, відтак, позивач звільнений від сплати земельного податку відповідно до підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 ПК України. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято і направлено контролюючим органом позивачу з порушенням строку, визначеного ПК України.
Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що судами не надано належну оцінку обставинам справи, зокрема тому, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної машинобудівної та іншої промисловості, обслуговування мотельного комплексу, водночас, позивачем не доведено використання землі у межах його господарської діяльності. Вказує, що контролюючим органом в порядку, визначеному положеннями ПК України, своєчасно прийнято і надіслано рекомендованим листом оскаржуване податкове повідомлення рішення.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.04.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.11.2023 визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні та призначив розгляд справи на у попередньому судовому засіданні на 21.11.2023.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є фізичною особою-підприємцем, має статус платника єдиного податку 3-ої групи.
Контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5 статті 286 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.08.2016 №23531-1301, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на суму 40339,88 грн.
Згідно з переліком видів господарської діяльності по КВЕД ДК 009.2010 (КВЕД 2005) позивач здійснює господарську діяльність наступних видів: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.32 управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; 82.21 загальне прибирання будинків; 46.69 оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; 81.29 інші види діяльності з прибирання; 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; 46.74 оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 01.30 відтворення рослин, що включає в себе: вирощування рослин для висаджування; вирощування рослин для декоративних цілей, у т. ч. деревини для пересаджування; вирощування рослин для одержування цибулин, бульб і коренеплодів, паростків, пагонів, грибниць; діяльність розсадників дерев; 81.30 надання ландшафтних послуг, що включають в себе, в тому числі рослинність для: будівель, спортивних майданчиків, рослинність для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та яскравості; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 81.10 комплексне обслуговування об`єктів; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 81.22 інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів.
За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.06.2014 №НВ-4601327482014 позивач є власником земельної ділянки площею 1,1979 га, цільове призначення якої - обслуговування тепличного комплексу, форма власності - приватна, розташованої на території с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ЕЕА№197536, виданого на підставі договору купівлі-продажу, будівлі серія та номер 795 від 06.06.2014, зареєстрованого 06.06.2014 за №22705604 приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу, позивач є власником земельної ділянки для обслуговування тепличного комплексу загальною площею 1,1979 га, яка розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Оброшино. Цільовим призначенням вказаної земельної ділянки є розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості, обслуговування тепличного комплексу.
За даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ЕЕА№197533, виданого на підставі договору купівлі-продажу, будівлі серія та номер 790 від 06.06.2014, зареєстрованого 06.06.2014 за №22702422 приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу, позивач є власником будівлі, приміщення тепличного комплексу загальною площею 1457,9 кв м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На земельній ділянці, яка належить позивачу розташовані приміщення тепличного комплексу загальною площею 1457,9 кв м, до яких відносяться такі господарські будівлі та споруди: Б-1-будівля, котельня, А-3-1-будівля, добудова, А-4-1 - будівля, добудова, що використовуються позивачем для ведення господарської діяльності.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.