ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа № П/811/1650/17
касаційне провадження № К/9901/34268/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 (суддя - Пасічник Ю.П.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018 (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Златопіль" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Златопіль" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0000131206.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилається на безпідставність висновків контролюючого органу про заниження Товариством сум бюджетного відшкодування, оскільки, такі висновки зроблені без належного дослідження відображених у податковій звітності показників, що впливають на визначення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та без урахування права платника податків відображати у податковій декларації за будь-який наступний податковий період уточнені показники, у разі самостійного виявлення помилок, без подання уточнюючого розрахунку.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 16.11.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2018, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 19.07.2017 №0000131206.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що платник у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2016 року (в тому числі у Додатку 2) правомірно у відповідності до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відобразив уточнені показники в зв`язку з самостійно виявленими помилками, здійснивши коригування показників податкової декларації шляхом відображення уточнених показників у складі податкової декларації за наступний податковий період.
Управління, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав того, що платником в 2016-2017 роках уточнюючі розрахунки з податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до контролюючого органу не подавались з питання невірного відображення у Додатку 2 за травень 2016 року.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу суду не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.03.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.11.2023 визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні 21.11.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзду перевірку Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за період з грудня 2015 року, в якому включено від`ємне значення податку на додану вартість, по квітень 2017 року, за який задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 06.07.2017 року №31/11-28-12-06/39199693 (далі - акт перевірки).
В акті перевірки контролюючим органом зазначено про порушення платником вимог пункту 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 485430,00 грн, в тому числі за лютий 2017 року в розмірі 416776,00 грн, за квітень 2017 року в розмірі 68654,00 грн.
Також, в акті перевірки контролюючий орган зазначив, що платником податків в порушення вимог пункту 10 розділу III, пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, невірно перенесено показники Додатку 2 "Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" з квітня 2016 року до травня 2016 року.
Відповідач доводить, що дана помилка вплинула на заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в січні-квітні 2017 року, оскільки, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку на додану вартість фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, а в зв`язку з тим, що Додаток 2 "Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" невірно перенесено показники з декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року, з врахуванням поточного позитивного значення за квітень 2016 року, ТОВ АФ "Хлібодар" (ІПН 323159511225) 1327437,61 грн, ТОВ "Україна-Хліб" (ІПН 315626711238) 2345979,39 грн до декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року, зазначено лише ТОВ АФ "Хлібодар" (ІПН 323159511225) 3673417,00 грн.
Загальна сума заявленої суми бюджетного відшкодування за період січень-квітень 2017 року по ТОВ АФ "Хлібодар" (ІПН 323159511225) складає 1812868,00 грн, але залишок від`ємного значення по ТОВ АФ "Хлібодар" (ІПН 323159511225) по додатку 2 до декларації за квітень 2016 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку, становить 1327437,61 грн, різниця між заявленою сумою та залишком від`ємного значення 485430,39 грн.
В 2016-2017 роках уточнюючі розрахунки з податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкового органу за місцем реєстрації не подавались з питання невірного відображення Додатку 2 "Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" за травень 2016 року.
Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про завищення платником бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за лютий 2017 року в розмірі 416776,00 грн та квітень 2017 року в розмірі 68654,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 19.07.2017 №0000131206, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 485430,00 грн, застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 121358,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності діям відповідачів, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.