ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 420/1982/21
провадження № К/9901/43555/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
секретар судового засідання - Романова А.В.
за участі представників сторін:
від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - Хлистун Р.В.
від ОСОБА_1 - адвокат Луб В.В.
від Одеської міської ради - не з`явився.
від Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ПАРТНЕРС" - адвокат Селезньов О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року (суддя Єфіменко К.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року (головуючий суддя Коваль М.П., судді Кравець О.О., Зуєва Л.Є.)
у справі №420/1982/21
за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради
до ОСОБА_1,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Одеської міської ради,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ПАРТНЕРС"
про зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2021 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (за текстом також Управління) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Одеської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ПАРТНЕРС" (залучено до участі у справі ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року), у якому просило:
- зобов`язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_1 (площею 29,4 кв.м) у відповідність до договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року № 1495 та технічного паспорта від 03 вересня 2010 року, виготовленого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості";
- зобов`язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_1 (площею 23,5 кв.м) у відповідність до договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року № 1494 та технічного паспорта від 03 вересня 2010 року, виготовленого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості";
- зобов`язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_2 (площею 26,3 кв.м) до договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року № 1496 та технічного паспорта від 03 вересня 2010 року, виготовленого КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості".
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, яке було залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
4. Від відповідача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 03 квітня 2019 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєструвало повідомлення про початок будівельних робіт ОД №061190932220.
6. Відповідно до зареєстрованого повідомлення:
1) планується реконструкції квартир з улаштуванням додаткових приміщень об`єктів громадського призначення та апартаментів, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_8.
2) технічний нагляд за будівництвом здійснює інженер з технічного нагляду ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ№006170).
3) проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_3, іпн НОМЕР_1 ;
4) головний архітектор проекту - ОСОБА_3, відповідно до договору від 17 липня 2018 року №21-18 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АР №001793);
5) авторський нагляд за будівництвом здійснює ОСОБА_3 ;
6) експертиза проектної документації проведена Одеською філією ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІ проект реконструкція", код ЄДРПОУ 03329083, головний експерт проекту - ОСОБА_4 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АЕ№004839), позитивний експертний звіт від 22 березня 2019 року №1834/03-19;
7) містобудівні умови та обмеження видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 13 грудня 2018 року №01-07/339;
8) загальна площа об`єкта відповідно до проектної документації 847 кв.м.;
9) поверховість-5 з технічним поверхом.
10) в повідомленні міститься відмітка про те, що відповідачу відомо, що за подання у неповному обсязі та недостовірних даних, зазначених у повідомленні, встановлена відповідальність відповідно до закону, що підтверджується його підписом.
7. Позивач на підставі листа Прокуратури Одеської області від 22 квітня 2020 року №05/1-711 вих.-20 здійснив комісійне обстеження даного об`єкту будівництва щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудови на території м. Одеси.
8. 05 травня 2020 року за результатами обстеження позивач склав акт обстеження. В акті обстеження позивач вказав, що враховуючи планувальні схеми технічних паспортів від 03 вересня 2010 року, план квартирного (багатоквартирного) будинку від 10 листопада 2017 року та поверховий план будинку від 28 жовтня 1963 року, а також обмірний план об`єкта, виготовлений головним архітектором ОСОБА_3 встановлено розбіжність в геометричних розмірах прибудови до квартири АДРЕСА_1 загальною площею 29,4 кв.м., оскільки геометричні розміри даної прибудови відповідно до вказаних технічних паспортів від 03 вересня 2010 року становлять 2,0 х 3,12 м., а відповідно до обмірного плану 1,0 х 5,7 м.
9. Також позивач в акті зазначив про те, що додатково зафіксований факт влаштування двох колон в рівні першого поверху з тильної сторони будівлі, які знаходяться за периметром плями забудови та не передбачені проектною документацією. Тому є підстави вважати, що обмірний план квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_1, АДРЕСА_4 (лист №4 проекту) не відповідає плану та технічним паспортам даних квартир до початку реконструкції, що може свідчити про збільшення плями забудови даного об`єкта, що в свою чергу потребує отримання права власності (користування) на земельну ділянку.
10. Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 31 березня 2020 року, які містяться в матеріалах справи: квартира АДРЕСА_5, загальною площею 23,5 кв.м., належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року №1495; квартира АДРЕСА_5, загальною площею 29,4 кв. м., належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року №1495; квартира АДРЕСА_4, загальною площею 26,3 кв.м., належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 серпня 2017 року №1495.
11. Аналогічна площа вказаних вище квартир зазначена в експлікації приміщень до плану квартирного (багатоквартирного) житлового будинку технічного паспорта інвентаризації нерухомого майна, виготовленого КП "ОМБТІ та РОН" станом на 03 вересня 2010 року.
12. Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до суду із позовом про зобов`язання відповідача привести квартири у відповідність до договорів купівлі-продажу та технічних паспортів.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивачем не приймався управлінський акт про необхідність самостійного приведення відповідачем самовільно реконструйованих квартир у первісний стан із встановленням відповідного строку, що унеможливлює звернення до суду в порядку статті 376 ЦК України.
14. Окружний адміністративний суд відзначив, що з наданих до суду документів вбачається, що після скасування постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2021 року по справі №420/4860/20 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061190932220 від 03 квітня 2019 року, подане ОСОБА_1 Управління ДАБК Одеської міської ради обстеження об`єкту спірного будівництва щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудови на території м. Одеси не проводилося. Крім того ані до скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт ані після скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не видавався.
15. Суд апеляційної інстанції зазначив, що навіть якщо враховувати надані апелянтом матеріали позапланових перевірок (які не були надані до суду першої інстанції), такі перевірки відбулися вже після звернення до суду із позовом про зобов`язання відповідача привести квартири у відповідність до договорів купівлі-продажу та технічних паспортів, що свідчить про не дотримання позивачем порядку, визначеного нормами ЦК України та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та, як наслідок, про передчасність звернення до суду з адміністративним позовом.
16. Суд апеляційної інстанції спростував доводи позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, мотивуючи це тим, що справа, що розглядається, згідно з наведеними у КАС України критеріями, могла бути віднесена до категорії справ незначної складності на підставі пункту 10 частини шостої статті 12 цього Кодексу й розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
17. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду про те, що у разі відсутності припису про усунення порушень вимог містобудівного законодавства по причині зупинення Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок № 553), суд відмовляє у задоволенні позову, незважаючи на наявність акту обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси від 28 січня 2021 року, в якому встановленні порушення ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства, а саме: збудовано 7-поверховий будинок з цокольним поверхом замість 5-поверхового, як передбачено затвердженою проектною документацією та експертним висновком, тобто замовником будівництва перевищено гранично допустиму висоту будівлі +18,6 м, яка зазначена в містобудівних умовах та обмеженнях, фактично висота будівлі становить +21,0м.
При цьому у позивача є підстави вважати, що обмірний план квартир АДРЕСА_1, АДРЕСА_1, АДРЕСА_4, не відповідає плану та технічним паспортам даних квартир до початку реконструкції, що може свідчити про збільшення плями забудови даного об`єкта, що в свою чергу потребує отримання права власності (користування) на земельну ділянку.
Проте, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_6 у власність чи користування відповідачу, рішеннями Одеської міської ради не передавалась.
18. Позивач вважає, що судом першої та апеляційної інстанції рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права (частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ДБН А.2.2-3:2014, ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013). Своєю чергою, застосування заходу щодо приведення спірних квартир у відповідність до договорів купівлі-продажу та технічних паспортів є виправданим та логічним, оскільки такі види самочинного будівництва не можуть бути приведені до легітимного стану в інший спосіб.
19. Процесуальним порушенням позивач вважає розгляд справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, що унеможливило надання Управлінням матеріалів позапланової перевірки, яка проводилась відносно ОСОБА_1 20 травня 2021 року. Відтак, судом першої інстанції порушено приписи частини 12 статті 171 КАС України та належним чином не досліджено докази, що надані Управлінням.
20. Відповідач заперечує проти доводів касаційної скарги, посилаючись на те, що справа могла бути віднесена судом першої інстанції до справ незначної складності та розглядатися у порядку спрощеного провадження і це повністю узгоджується з правовою позицією, яка неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 вересня 2021 року (справа №826/7249/18), від 24 червня 2021 року (справа № 640/404/20) тощо.
21. Також відповідач зазначає про те, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 320/5528/18, яким і керувалась і колегія суддів при постановленні оскаржуваного рішення.
Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 300/214/19).
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
23. Суд першої інстанції відніс справу до справ незначної складності.
24. Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
25. Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
26. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
27. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.