1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 415/1698/12-к

провадження № 51-4999км20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1,

судді ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5,

захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 грудня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року у кримінальній справі стосовно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Запоріжжі, проживає в АДРЕСА_1, раніше судимого,

засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, пунктами 4, 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Зміст оскаржуваних судових рішень та встановлені судами обставини

За вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 грудня 2019 року ОСОБА_7 засудженоза ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за пунктами 4, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді довічного позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 74, п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання за ч. 1 ст. 185 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_7 зараховано в строк відбування покарання час його перебування під вартою з 01 грудня 2011 року по день проголошення вироку з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

За ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року апеляцію підсудного ОСОБА_7 залишено без задоволення, апеляцію прокурора задоволено частково, вирок змінено в частині зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_7 зараховано в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 01 грудня 2011 року по 05 квітня 2013 року та з 20 березня 2014 року по 06 липня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а також зараховано строк відбування покарання з 06 квітня 2013 року по 19 березня 2014 року з розрахунку день за день.В іншій частині вирок суду залишено без змін.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні ним як особою, раніше судимою за умисне вбивство, умисного вбивства ОСОБА_8 з особливою жорстокістю за таких обставин.

Так, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 20:40, перебуваючи в помешканні ОСОБА_8 у квартирі АДРЕСА_2, під час сварки та бійки на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_8 умисно, з метою позбавлення життя останнього, діючи з особливою жорстокістю, почергово п`ятьма кухонними ножами (у зв`язку з деформацією лез) спричинив потерпілому 60 ударів у голову, шию, плечі, груди та у верхні кінцівки, в результаті чого ОСОБА_8 помер на місці події.

Численні колото-різані й різані поранення тіла з пошкодженням судин, тканин обох легень, які супроводжувалися масивною зовнішньою і внутрішньоплевральною кровотечею та спричинили гостру крововтрату, у сукупності належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і в цьому випадку призвели до смерті.

Під час завдання п`ятьма кухонними ножами численних тілесних ушкоджень з метою умисного протиправного заподіяння смерті потерпілого, якій відчував при цьому біль, фізичні страждання та просив припинити протиправні дії, ОСОБА_7 продовжував завдавати ножових ударів, усвідомлюючи, що потерпілий страждає від гострого болю, і не реагуючи на його прохання.

Крім того, після вчинення вбивства ОСОБА_8, цього ж дня близько 22:50, ОСОБА_7, перебуваючи у вищевказаній квартирі, таємно викрав майно потерпілого - мобільний телефон "FlyDS 186" вартістю 950 грн.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд.

На обґрунтування своєї вимоги засуджений посилається на те, що суд до початку судового розгляду не надав йому можливості ознайомитися з матеріалами кримінальної справи.

Указує, що апеляційний суд проігнорував той факт, що в суді першої інстанції не були допитані всі свідки. Апеляційний суд також не допитав свідків та не вивчив речових доказів, які не були досліджені в суді першої інстанції.

Вважає, що судами неправильно застосовано кваліфікуючу ознаку, передбачену п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю.

Зазначає, що підставою для такої кваліфікації було спричинення потерпілому близько 60 ножових поранень, однак кількість поранень не є ознакою особливої жорстокості.

Посилається на те, що свідок у суді підтвердила, що чула сварку і крики потерпілого; "Да ти що", проте не чула, щоб потерпілий благав його припинити побиття, скаржився на сильний біль, кликав на допомогу, тому це є припущенням суду, як і дані про застосування п`яти ножів.

Стверджує, що не бажав завдати потерпілому особливих страждань.

Позиції інших учасників судового розгляду щодо поданої касаційної скарги

Захисник у засіданні Суду підтримав подану касаційну скаргу, прокурор просив залишити касаційну скаргу без задоволення.

Мотиви Суду

Відповідно до положень ч. 1 ст. 395 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК України 1960 року) касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

Доводи про однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінальної справи, визначення яких дано у статтях 368 та 369 КПК України 1960 рокуі на які є посилання в касаційній скарзі, були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій і відповідно до положень ч. 1 ст. 398 цього Кодексу не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом.

Під час розгляду доводів, наведених у касаційній скарзі, Суд виходить із фактичних обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням підстав для скасування або зміни судових рішень, визначених у ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року, касаційний розгляд здійснено в частині перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, щодо посилань на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.

З матеріалів справи вбачається, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень ґрунтується на сукупності доказів, ретельно досліджених судом.


................
Перейти до повного тексту