ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 336/6259/17
провадження № 51-4770км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого
ОСОБА_6 на вирок Запорізького апеляційного суду від 17 липня 2023 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2роки та покладено певні обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Задоволено цивільні позови потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 .
Вирішено питання щодо долі речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він 09 червня 2017 року о 07:30, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, прийшов до поста безпеки Української Придніпровської залізниці ПТО ВЧД-9 станції Вільнянськ, який розташований на вул. Соборній у м. Вільнянську Запорізької області, де шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед "MUSTANG STELS 24" синього кольору вартістю 2800 грн, що належить ОСОБА_7
30 серпня 2017 року о 09:45 ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, прийшов до Науково-виробничого підприємства "Ріст", розташованого на вул. Софіївській, 5 у м. Вільнянську Запорізької області, де з велосипедної стоянки шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед "Azimut Dakar 24" синього кольору вартістю 2746,93 грн, що належить ОСОБА_8
07 вересня 2017 року ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, прийшов до частково огородженої території Державного навчального закладу "Вільнянський професійний ліцей
№ 63", що на вул. Пушкіна, 4-л у м. Вільнянську Запорізької області, де з двору цього закладу шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед "Formula Kolt 26" синього кольору вартістю 1773,33 грн, що належить ОСОБА_9
15 вересня 2017 року о 10:00 ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, прийшов до приміщення штабу Державної установи "Вільнянська виправна колонія № 20", розташованої на вул. Каштановій, 1 у м. Вільнянську Запорізької області, підійшов до велосипедної стоянки, де шляхом вільного доступу за допомогою бокорізів перекусив велосипедний трос-замок і таємно викрав велосипед "Формула Атлант 29" зеленого кольору вартістю 3210 грн, що належить ОСОБА_10
14 жовтня 2017 року приблизно о 17:30 ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, за допомогою належних йому ключів відкрив двері до приміщення кабіни машиністів вагона № 9 електропотяга № 6540 за напрямком "Вільнянськ - Мелітополь" у той момент, коли електропотяг перебував на платформі "Іскра", розташованій між вулицями Магістральною і Чарівною в м. Запоріжжі, зайшов до приміщення кабіни, де з рюкзака ОСОБА_11 таємно викрав ліхтарик-шокер "Police DL-110299000KV" у корпусі чорного кольору вартістю 350 грн.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20 червня 2019 року вирок залишено без зміни.
Верховний Суд постановою від 30 січня 2020 року задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу Запорізького апеляційного суду від 20 червня
2019 року і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Своє рішення мотивував тим, що апеляційний суд належним чином не мотивував свого висновку щодо можливості виправлення ОСОБА_6 без відбування ним реального покарання на підставі ст. 75 КК з урахуванням установлених обставин вчинення кримінального правопорушення.
За наслідком нового апеляційного розгляду Запорізький апеляційний суд 17 липня 2023 року скасував вирок місцевого суду в частині призначення
ОСОБА_6 покарання і постановив свій, яким призначив засудженому покарання за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала та заперечення на неї
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, не оскаржуючи фактичних обставин кримінального провадження та доведеності винуватості, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції, за яким йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, та застосувати до нього приписи ст. 75 КК, звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
У запереченнях на касаційну скаргу представник публічного обвинувачення посилається на те, що вирок апеляційного суду стосовно ОСОБА_6 є законним та обґрунтованим і відповідає принципам справедливості й законності. Суд апеляційної інстанції повною мірою врахував обставини, які за законом мають значення під час призначення покарання, і обґрунтовано дійшов до висновку, що виправлення ОСОБА_6 не можливе без ізоляції від суспільства.
Позиції інших учасників судового провадження в судовому засіданні
Прокурор просив касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без зміни.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не зʼявилися.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, вислухавши позицію прокурора та перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає з огляду на таке.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду про доведеність винуватості та кваліфікація дій засудженого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 про невідповідність призначеного апеляційним судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, а саме у зв`язку з тим, що призначене йому покарання належить відбувати реально в місцях позбавлення волі, без можливості застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, колегія суддів уважає безпідставними.
Згідно зі ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК, означає з`ясування судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості закон відносить (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння.
Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення в санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд під час призначення покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, зважаючи на його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію вчинити кримінальне правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.