ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 688/4803/18
провадження № 61-8563св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвин Олександр Станіславович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Оніщуком Євгеном Олександровичем, на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2019 року у складі судді Босюка В. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 травня 2023 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "АГРО-ОРМС", третя особа - приватний нотаріус Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвин О. С., про визнання недійсними заяви про надання згоди на відчуження нерухомого майна та договорів дарування.
Позовна заява мотивована тим, що з 02 вересня 2010 року до 14 серпня 2018 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, за час якого набула з ним нерухоме майно: комплекс у складі будівлі пасічника площею 51,9 кв. м, будівлі охорони площею 16,2 кв. м, будівлі сауни площею 45,6 кв. м, підвалу площею 72,9 кв. м, будівлі альтанки площею 10,6 кв. м на АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6825582300:01:002:0077 площею 0,2500 га у АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6825582300:01:002:0076 площею 0,9460 га у АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 6823384500:09:001:1216 площею 0,1040 га на території Куражинської сільської ради Новоушицького району Хмельницької області.
26 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладені договори дарування, згідно з якими ОСОБА_2 подарував своїй матері вказане майно загальною вартістю 394 158 грн, а вона, як дружина дарувальника, надала згоду на їх укладення. Її заява про надання згоди на укладення договорів дарування посвідчена приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. і зареєстрована 26 грудня 2015 року у реєстрі за № 3738.
Вказувала, що нотаріус, який посвідчував її заяву про надання згоди на відчуження вказаного майна, є її батьком, а тому на підставі статті 9 Закону України "Про нотаріат" така дія нотаріуса є недійсною, у зв`язку із чим за відсутності належно оформленої згоди на дарування майна заява і договори дарування підлягають визнанню недійсними.
07 червня 2018 року ОСОБА_3 подарувала комплекс будівель у АДРЕСА_1 та земельні ділянки з кадастровими номерами 6825582300:01:002:0077 площею 0,2500 га і 6825582300:01:002:0076 площею 0,9460 га за цією ж адресою ТОВ "АГРО-ОРМС".
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати недійсною її заяву про надання згоди на дарування нерухомого майна від 26 грудня 2015 року;
- визнати недійсними договори дарування нерухомого майна, укладені 26 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- витребувати із незаконного володіння ТОВ "АГРО-ОРМС" у спільну сумісну власність її з ОСОБА_2 комплекс будівель у АДРЕСА_1 та земельні ділянки з кадастровими номерами 6825582300:01:002:0077 площею 0,2500 га і 6825582300:01:002:0076 площею 0,9460 га.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2019 року позовні вимоги про витребування майна з незаконного володіння залишено без розгляду на підставі заяви представника позивача.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2019 року ТОВ "АГРО-ОРМС" визнано неналежним відповідачем.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсною заяву ОСОБА_1 про надання згоди чоловікові ОСОБА_2 на дарування комплексу будівель у АДРЕСА_1 та земельних ділянок кадастрові номери: 6825582300:01:002:0077, 6825582300:01:002:0076, 6823384500:09:001:1216, посвідчену приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. і зареєстровану 26 грудня 2015 року у реєстрі за № 3738.
Визнано недійсним договір дарування комплексу у АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 26 грудня 2015 року приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. та зареєстрований у реєстрі за №3739.
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,2500 га кадастровий номер 6825582300:01:002:0077, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 26 грудня 2015 року приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. і зареєстрований у реєстрі за № 3741.
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,9460 га кадастровий номер 6825582300:01:002:0076, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 26 грудня 2015 року приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. і зареєстрований у реєстрі за № 3745.
В іншій частині позовних вимог відмовлено;
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Районний суд вважав, що нотаріальні дії, вчинені з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", є недійсними, а тому нотаріально посвідчена заява ОСОБА_1 про надання згоди на дарування чоловіком спільного майна подружжя підлягає визнанню недійсною як односторонній правочин. За відсутності належно оформленої згоди на відчуження спільного майна договори дарування нерухомого майна підлягають визнанню недійсними.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6823384500:09:001:1216, суд виходив з того, що ця земельна ділянка набута ОСОБА_2 у власність до укладення шлюбу з позивачем, а тому є його особистою власністю, у зв`язку із чим відсутня необхідність у наданні згоди другого з подружжя на її дарування.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної та касаційної інстанцій
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року в частині задоволення позову про визнання недійсною заяви про надання згоди на відчуження нерухомого майна скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.
Відмовлено у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною заяви про надання згоди на відчуження нерухомого майна.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна від 26 грудня 2015 року скасовано.
Справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна від 26 грудня 2015 року направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2019 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року в скасованій частині втратили законну силу (провадження № 61-19086св19).
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 травня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Мотивувальну частину рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2019 року в частині визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна від 26 грудня 2015 року змінено з урахуванням мотивів, викладених у даній постанові.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обдарована ОСОБА_3, є близьким родичем дарувальника ОСОБА_2, його матір`ю, у зв`язку із чим не могла не знати, що майно, яке є предметом дарування, належало дарувальнику на праві спільної сумісної власності із ОСОБА_2 (чоловіком). Крім того, достовірно знаючи про те, що дарунок належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, ОСОБА_3, укладаючи оспорюваний договір дарування, не могла не ознайомитись із нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 щодо надання згоди на відчуження дарунку, яку було посвідчено батьком ОСОБА_1, приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С.
Суд апеляційної інстанції вважав, що встановлені обставини вказують на недобросовісність обдаровуваної ОСОБА_3 та, відповідно, про недійсність оспорюваних договорів дарування від 26 грудня 2015 року.
Суд першої інстанції, визнавши недійсними спірні правочини, у той же час не встановив обставин, які підлягають встановленню у спірних правовідносинах, не врахувавши, що саме встановлення недобросовісності набувача за відповідними договорами дає підстави для висновку про їх недійсність, у зв`язку із чим оскаржуване рішення підлягає зміні з урахуванням мотивів, викладених у даній постанові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
З урахуванням постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року предметом розгляду справи є позовна вимога ОСОБА_1 про визнання недійсною заяви про надання згоди на відчуження нерухомого майна.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2023 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Оніщуком Є. О., мотивована необґрунтованістю висновків судів попередніх інстанцій в частині наявності підстав для задоволення позову. При цьому вважає, що можливість визнання недійсним договору щодо розпорядження майном, яке перебуває в спільній власності, залежить від встановлення недобросовісності третьої особи - контрагента за таким договором. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про недобросовісність обдарованої ОСОБА_3 та, відповідно, про недійсність оспорюваних договорів дарування, так як була нотаріально посвідчена згода ОСОБА_1 на відчуження нерухомого майна.
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 та постановах Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 645/995/17, від 15 березня 2023 року у справі № 688/4803/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує про порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Фактичні обставини, встановлені судами
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 26 червня 1985 року, ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_6 .
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 02 вересня 2010 року до 14 серпня 2018 року перебували в зареєстрованому шлюбі.
За час шлюбу за спільні кошти подружжя набуло у власність майно:
комплекс у складі будівлі пасічника площею 51,9 кв. м; будівлі охорони площею 16,2 кв. м, будівлі сауни площею 45,6 кв. м, підвалу площею 72,9 кв. м, будівлі альтанки площею 10,6 кв. м на АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку з кадастровим номером 6825582300:01:002:0077 площею 0,2500 га у АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку з кадастровим номером 6825582300:01:002:0076 площею 0,9460 га у АДРЕСА_1 .
26 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладені та нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. договори дарування, згідно з якими ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 майно:
комплекс у складі будівлі пасічника площею 51,9 кв. м, будівлі охорони площею 16,2 кв. м; будівлі сауни площею 45,6 кв. м; підвалу площею 72,9 кв. м; будівлі альтанки площею 10,6 кв. м на АДРЕСА_1 вартістю 297048 грн (зареєстрований 26 грудня 2015 року у реєстрі за № 3739);
земельну ділянку з кадастровим номером 6825582300:01:002:0077 площею 0,2500 га у АДРЕСА_1 вартістю 14 525 грн (зареєстрований 26 грудня 2015 року у реєстрі за № 3741);
земельну ділянку з кадастровим номером 6825582300:01:002:0076 площею 0,9460 га у АДРЕСА_1 вартістю 50 043 грн (зареєстрований 26 грудня 2015 року у реєстрі за № 3745).
Відповідно до пункту 11 договору дарування від 26 грудня 2015 року, зареєстрованого у реєстрі за № 3739, та пунктів 5.2 договорів дарування від 26 грудня 2015 року, зареєстрованих у реєстрі за № 3741, № 3745, згода ОСОБА_1 як дружини дарувальника на укладення цих правочинів щодо майна, що є їх спільною сумісною власністю, викладена в заяві від 26 грудня 2015 року про надання згоди на дарування комплексу будівель, посвідченій приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С. 26 грудня 2015 року за № 3738. Згоду передано нотаріусу разом з пакетом документів, необхідних для посвідчення договорів дарування.
Справжність підпису ОСОБА_1 на заяві про надання згоди своєму чоловіку ОСОБА_2 подарувати ОСОБА_3 спірне нерухоме майно посвідчена приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Литвином О. С.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Оніщуком Є. О., підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.