Постанова
Іменем України
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 686/21013/21
провадження № 61-6827св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Крата В. І., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Національної гвардії України,
треті особи: Служба у справах дітей Хмельницької міської ради, ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник - адвокат Гончаров Михайло Сергійович, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 березня 2023 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної гвардії України (далі - ГУ НГУ), треті особи: Служба у справах дітей Хмельницької міської ради, ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання права на приватизацію квартири, про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії.
На обґрунтування позову зазначив, що з 1996 року служив у Збройних Силах України, має вислугу в календарному обчисленні понад 22 роки.
В період проходження служби з 2014 по 2018 роки перебував на квартирному обліку, дата первинної постановки - 26 листопада 2001 року.
Рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22 листопада 2018 року № 903 "Про включення квартир до числа службових та затвердження рішень про надання житлової площі військовослужбовцям Національної гвардії України" було затверджено рішення житлово-побутових комісій військових частин та територіальних управлінь Національної гвардії України про надання житла, в тому числі ОСОБА_1 - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, житловою площею 42,4 кв.м, сім`я - 4 особи.
На підставі ордера від 12 грудня 2018 року на жиле приміщення, виданого відповідно до рішення Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22 листопада 2018 року № 903, позивач та члени його сім`ї з 13 грудня 2018 року були вселені до зазначеної квартири, здійснено реєстрацію місця проживання усіх членів сім`ї.
07 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ НГУ із заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1, однак, органом приватизації 09 червня 2020 року прийнято рішення № 28 про відмову у приватизації квартири. Відмова мотивована тим, що ОСОБА_1 набув 16 серпня 2019 року у приватну власність об`єкт житлової нерухомості - квартиру АДРЕСА_2 .
Позивач вважає протиправним рішення № 28 від 09 червня 2020 року органу приватизації державного житлового фонду, який знаходиться в повному господарському віданні чи оперативному управлінні ГУ НГУ, про відмову в приватизації квартири, оскільки воно прийняте всупереч положень відповідних норм законодавства України та є таким, що порушує його право та членів його сім`ї на приватизацію житла.
Зазначив, що має статус учасника бойових дій, з 18 січня 2022 року - статус ветерана військової служби.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив суд:
- визнати за ним право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним рішення органу приватизації державного житлового фонду, який знаходиться в повному господарському віданні чи оперативному управлінні, який діє у складі ГУ НГУ від 09 червня 2020 року № 28 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про приватизацію квартири АДРЕСА_1 та скасувати його;
- зобов`язати ГУ НГУ прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 07 лютого 2020 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1, як наймачем квартири, та членами його сім`ї ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- передати вказане житлове приміщення у власність громадян та видати свідоцтво про право власності встановленого зразка.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Визнано незаконним рішення органу приватизації державного житлового фонду, який знаходиться в повному господарському віданні чи оперативному управлінні, який діє у складі ГУ НГУ від 09 червня 2020 року за № 28 про відмову ОСОБА_1 в приватизації квартири АДРЕСА_1 та скасовано його.
Зобов`язано ГУ НГУ прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 07 лютого 2020 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_1, як наймачем квартири, та членами його сім`ї: ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, передати зазначене житлове приміщення у власність громадян та видати свідоцтво про право власності встановленого зразка.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ НГУ оскаржило його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 березня 2023 року апеляційну скаргу ГУ НГУ задоволено частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2022 року в частині задоволення позовних вимог про визнання права на приватизацію квартири, про зобов`язання передати житлове приміщення у власність та видати свідоцтво про право власності встановленого зразка, в частині вирішення питання про розподіл судових витрат скасовано та ухвалено в цих частинах нове судове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права на приватизацію квартири, про зобов`язання передати житлове приміщення у власність та видати свідоцтво про право власності встановленого зразка відмовлено.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2022 року в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання ГУ НГУ прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 07 лютого 2020 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 як наймачем квартири та членами його сім`ї змінено, викладено зміст задоволених позовних вимог в цій частині в такій редакції:
"Зобов`язати ГУ НГУ розглянути заяву ОСОБА_1 та членів його сім`ї щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що належним способом захисту в разі порушення права при приватизації майна є визнання неправомірною відмови органу приватизації передати у приватну власність таке майно з державного житлового фонду з покладенням обов`язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення, а не вимога про визнання права на приватизацію житла. Таким чином, позивачем було обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права в цій частині.
При цьому, враховуючи, що передача у власність приватизованого житла відбувається на підставі рішення органу приватизації, оформляється свідоцтвом про право власності на житло, яке реєструється органом приватизації, суд не може перебирати на себе функції органу приватизації та безпосередньо зобов`язувати його передати житлове приміщення у власність та видати свідоцтво про право власності встановленого зразка.
Крім того, ГУ НГУ, з врахуванням його дискреційних повноважень, слід лише зобов`язати розглянути заяву ОСОБА_1 та членів його сім`ї щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Разом з тим, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині визнання незаконним та скасування рішення органу приватизації державного житлового фонду, який знаходиться в повному господарському віданні чи оперативному управлінні ГУ НГУ № 28 від 09 червня 2020 року щодо відмови у задоволенні заяви позивача та членів його сім`ї про приватизацію квартири АДРЕСА_1 , оскільки право ОСОБА_1 та членів його сім`ї на приватизацію житла, в якому він проживає та зареєстрований разом з членами сім`ї, порушено, у зв`язку з чим підлягає захисту.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
05 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гончаров М. С., засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 березня 2023 року .
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2022 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалено в цих частинах нове судове рішення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2022 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання права на приватизацію квартири та відшкодуання судових витрат в частині надання професійної правничої допомоги залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
25 травня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що підполковник ОСОБА_1 проходив військову службу, станом на 24 липня 2018 року календарна вислуга складає 22 роки 00 місяців 02 дні, має статус учасника бойових дій, з 18 січня 2022 року - статус ветерана військової служби.
Відповідно до протоколу № 10 від 27 липня 2018 року засідання житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на склад сім`ї 4 особи була розподілена трикімнатна квартира, житловою площею 42,4 кв.м, по АДРЕСА_3 зі зняттям з квартирного обліку.
Рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22 листопада 2018 року № 903 "Про включення квартир до числа службових та затвердження рішень про надання житлової площі військовослужбовцям Національної гвардії України", затверджено рішення житлово-побутових комісій військових частин та територіальних управлінь Національної гвардії України про надання житла, затверджені ГУ НГУ, зокрема, ОСОБА_1, як військовослужбовцю, - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, житлова площа 42,4 кв.м, сім`я - 4 чол.; зареєстрований в м. Харкові при військовій частині НОМЕР_1 ; перебуває на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 26 листопада 2001 року на загальних підставах; квартира належить НГУ, надається по черзі (пункт 3.22).
Відповідно до ордеру на жиле приміщення № 000167 серії ХМН від 12 грудня 2018 року, виданого Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, ОСОБА_1 з сім`єю вселився в квартиру АДРЕСА_1, за цією адресою здійснена реєстрація місця проживання усіх членів сім`ї.
Згідно з рішенням № 28 від 09 червня 2020 року органу приватизації державного житлового фонду, який знаходиться в повному господарському віданні чи оперативному управлінні ГУ НГУ, ОСОБА_1 та членам його сім`ї відмовлено у задоволенні заяви щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 . Мотивами відмови зазначено те, що останнім набуто у власності квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки № 18 від 06 лютого 2020 року, з 20 вересня 2007 року до 02 вересня 2014 року ОСОБА_1 та члени його сім`ї, були зареєстровані за місцем розташування військової частини НОМЕР_2, за адресою: АДРЕСА_4, та житлом не забезпечувались.
Згідно з довідкою № 19 від 06 лютого 2020 року, в період з 03 вересня 2014 року до 14 жовтня 2014 року ОСОБА_1 та члени його сім`ї були зареєстровані за місцем розташування військової частини НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_5, та житлом не забезпечувались.
Згідно з довідкою АТ "Ощадбанк" № 118.34/13-К від 10 січня 2019 року, ОСОБА_1 є в списках громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_6, житловий чек не використано, ОСОБА_2 в списках громадян, які мають право на приватизацію житла за цією адресою відсутня.
Згідно з довідкою АТ "Ощадбанк" № 118.34/493-К від 30 жовтня 2019 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в списках громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_7, відсутні.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_8 від 22 березня 2018 року, укладеного між ПрАТ "Трест Житлобуд" та ОСОБА_1, дата державної реєстрації 16 серпня 2019 року. Вказана квартира є предметом іпотеки за договором іпотеки № 317 від 21 січня 2020 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 51-АТО від 28 березня 2018 року, іпотекодержатель Харківське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.