Постанова
Іменем України
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 363/1459/20
провадження № 61-7722св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Крата В. І., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - керівник Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради,
відповідачі: Вишгородська районна державна адміністрація, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 грудня 2022 року у складі судді Чіркова Г. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Мережко М. В., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсними розпорядження та державного акту на право власності, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
02 лютого 2022 року керівник Вишгородської окружної прокуратури подав до суду заяву про заміну правонаступника та уточнення позовних вимог, у якій просив суд замінити Київську обласну державну адміністрацію на її процесуального правонаступника - Вишгородську міську раду, змінити процесуальний статус ОСОБА_2 із третьої особи на співвідповідача у справі. Цього ж дня керівником Вишгородської окружної прокуратури було надано суду заяву про залучення до участі у справі Вишгородську окружну прокуратуру Київської області замість Києво-Святошинської місцевої прокуратури у відповідності до наказу Офісу Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 39 "Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур".
В судовому засіданні 02 лютого 2022 року суд протокольною ухвалою залучив в порядку правонаступництва на підставі статті 55 ЦПК України Вишгородську окружну прокуратуру та Вишгородську міську раду. Також було залучено ОСОБА_2 як співвідповідача до участі у справі. Прийнято до провадження уточнену позовну заяву прокурора.
З урахуванням уточненої позовної заяви від 02 лютого 2022 року прокурор просив суд усунути перешкоди у здійсненні Вишгородською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, шляхом:
- визнання недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 18 червня 2008 року № 388 "Про передачу земельної ділянки у власність громадянину України ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)";
- визнання недійсним державного акту серії ЯЖ № 680179 на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3221888800:38:140:0161;
- повернення на користь Вишгородської територіальної громади в особі Вишгородської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 3221888800:38:140:0161.
Позов обґрунтований тим, що за результатами аналізу додержання вимог земельного та водного законодавства на території Вишгородського району прокуратурою виявлені порушення при розпорядженні землями водного фонду, які полягають у прийнятті Вишгородською районною державною адміністрацією розпорядження від 18 червня 2008 року № 388, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Хотянівської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) та передано у приватну власність останній земельну ділянку загальною площею 2,0000 га.
На підставі вказаного розпорядження 17 липня 2008 року відповідачу видано державний акт серії ЯЖ № 662794 на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3221888800:38:140:0161.
ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 12 серпня 2008 року № 598 відчужила належну їй земельну ділянку на користь ОСОБА_1, після чого останньому видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЖ № 680179.
Прокурор вказував, що зазначена земельна ділянка передана у приватну власність за рахунок земель водного фонду, що є порушенням вимог чинного законодавства, а саме, положень статей 20, 59, 60, 84, 118, 122, 149, 186 Земельного кодексу України, статей 88, 89 Водного кодексу України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13 грудня 2022 року у задоволенні позову керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка накладається на землі водного фонду, що розташовані в межах 100 метрової прибережної захисної смуги річки Десна.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, заступник керівника Київської обласної прокуратури оскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без задоволення, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 грудня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22 травня 2023 року заступник керівника Київської обласної прокуратури через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просив суд скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
26 червня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 18 червня 2008 року № 388 "Про передачу земельної ділянки у власність громадянину України ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту)" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу на території Хотянівської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) та передано у приватну власність останній земельну ділянку загальною площею 2,0000 га.
На підставі вищевказаного розпорядження 17 липня 2008 року ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯЖ № 662794 на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3221888800:38:140:0161.
12 серпня 2008 року ОСОБА_2 згідно із договором купівлі-продажу № 598 відчужила належну їй земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3221888800:38:140:0161 на користь ОСОБА_1, який 16 жовтня 2008 року на підставі цього правочину отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 680179.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржена постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої-другої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України).
За основним цільовим призначенням землі України поділяються на відповідні категорії, зокрема, землі водного фонду (стаття 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)).
Згідно зі статтею 58 ЗК України та статтею 4 Водного кодексу України (далі - ВК України) до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.
За правилами пункту "ґ" частини третьої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можна передавати у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених ЗК України.
Частина друга статті 59 ЗК України передбачає можливість передання земель водного фонду у приватну власність тільки у випадку безоплатного передання громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів).
Інших випадків, за яких можна набути право приватної власності на земельні ділянки водного фонду, чинним законодавством не передбачено.
Згідно з частиною першою статті 60 ЗК України та частиною першою статті 88 ВК України земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.
Відповідно до частини другої статті 88 ВК України, пункту 2 додатку 13 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173, прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га - 25 м; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 га - 50 м; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 м.
Звертаючись до суду в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради з позовом про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, керівник Вишгородської окружної прокуратури посилався на те, що спірна земельна ділянка є землями водного фонду і накладається на прибережну захисну смугу річки Десна, про що свідчать кадастровий план та схема накладення земельної ділянки з кадастровим номером 3221888800:38:140:0161, виготовлені ТОВ "Регіональний центр розвитку", а також інформація Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 08 лютого 2019 року за № 17-08/306.