ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 946/1903/20
провадження № 61-1335св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Компанія "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC"), Клубу взаємного страхування "ЗЕ ВЕСТ ОФ ІНГЛАНД ШИП ОУНЕРС М`ЮЧУАЛ ІНШУРАНС АССОСІЕЙШН" ("THE WEST OF ENGLAND SHIP OWNERS MUTUAL INSURANCE ASSOCIATION"),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Компанії "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC"), Клубу взаємного страхування "ЗЕ ВЕСТ ОФ ІНГЛАНД ШИП ОУНЕРС М`ЮЧУАЛ ІНШУРАНС АССОСІЕЙШН" ("THE WEST OF ENGLAND SHIP OWNERS MUTUAL INSURANCE ASSOCIATION") про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи, компенсації у зв`язку зі смертю та моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що 06 березня 2019 року між ОСОБА_3, сином ОСОБА_1, та Компанією "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC") укладений трудовий договір, відповідно до якого ОСОБА_3 працевлаштований на посаду другого механіка на судно "GAS AEGEAN", IMO No. 9545209, прапор - Ліберія) (далі - "GAS AEGEAN") строком на 4 місяці з можливістю продовження строку до 5 місяців (на вибір власника) із заробітною платою 7 100,00 дол. США у місяць.
07 березня 2019 року ОСОБА_3 прибув на борт судна "GAS AEGEAN" для виконання передбачених трудовим контрактом обов`язків. До відрядження в рейс ОСОБА_3 не скаржився на погане самопочуття, будь-яких захворювань не мав, притримувався здорового способу життя (не палив, алкогольними напоями не зловживав), що підтверджується, зокрема, результатами медичного огляду, проведеного 12 лютого 2019 року у м. Одесі, відповідно до якого ОСОБА_3 визнаний придатним для виконання своїх трудових обов`язків як по медичним, так і по психологічним показникам, а тести на наркотики та алкоголь підтвердили відсутність цих речовин в організмі та відсутність ознак наркотичної або алкогольної залежності.
Під час роботи, 08 липня 2019 року, ОСОБА_3 та ще один член екіпажу загинули на борту судна, яке на той час прямувало до Шрі-Ланки.
Відповідно до свідоцтва про смерть та звіту про патологоанатомічний розтин, проведений офісом судової медицини загальної лікарні м. Трінкомалі, Шрі-Ланка, причиною смерті було гостре отруєння діацетоновим спиртом.
Жодним з цих документів прямо не визначається шлях потрапляння отруйної речовини до організму ОСОБА_3 (шляхом вдихання парів або всмоктування через очі, шкіру або іншим чином).
Крім того, за ініціативою та на замовлення роботодавця проведено розслідування обставин смерті, про що був складений підсумковий звіт, що на борту судна стався нещасний випадок, а саме, смерть двох членів екіпажу, спричинена ігноруванням потерпілими небезпечності вживання хірургічного спирту.
Після здійснення репатріації тіла в Україні відкрито кримінальне провадження та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160150002087 від 04 жовтня 2019 року.
Під час досудового розслідування проведено судово-медичну експертизу трупа (висновок експерта № 1760-3340/19 від 08 листопада 2019 року), а також судово-медично-гістологічне дослідження (акт № 2645/3340 від 17 жовтня 2019 року), відповідно до яких зроблено висновки, що у ОСОБА_3 виявлена гостра токсична дистрофія печінки, патологічний стан якої може бути викликаний, зокрема, отруєнням гепатотропною отрутою (речовиною, що чинить шкідливу дію на тканину печінки). Ушкоджень (у тому числі внутрішніх органів) не виявлено.
Відповідно до позиції відповідачів, син позивача та інший потерпілий вжили речовину, знайдену у каюті ОСОБА_3 у пляшці з написом "Етиловий спирт 70 %", проте, попри напис на етикетці пляшки, у ній містився розчинник діацетоновий спирт, що за своїми властивостями має небезпечний для життя та здоров`я людини вплив у випадку його вживання внутрішньо навіть у невеликій кількості.
Позивач вживала заходів досудового врегулювання спору щодо виплати суми компенсації, передбаченої трудовим контрактом, проте у виплаті компенсації їй відмовлено. При відмові у виплаті компенсації відповідачами не доведена наявність у потерпілого умислу, направленого на спричинення собі смерті, а саме, що потерпілий передбачав, допускав та бажав настання негативних наслідків у вигляді своєї смерті. ОСОБА_3 не міг розуміти значення своїх дій та передбачати їх наслідки, оскільки йому було невідомо, що пляшка містить не етиловий спирт, який не є токсичним, а високотоксичний розчинник діацетоновий спирт, відповідно, йому були невідомі наслідки споживання рідини, які полягали не у досягнення стану легкого алкогольного сп`яніння, а у отруєнні з фатальними наслідками. Такі дії не є скоєнням умисних дій, спрямованих на завдання собі смерті.
Відповідачі також посилаються на те, що, споживаючи алкогольні напої, потерпілий порушив політику компанії щодо вживання алкоголю та наркотиків на борту судна. Проте, порушення даної політики не веде до правових наслідків у вигляді позбавлення права на виплату договірної компенсації у зв`язку зі смертю.
Також позивач вказує, що смерть єдиного сина призвела до найсильніших душевних страждань, що є підставою для відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000,00 дол. США, що еквівалентно 1 304 450,00 грн за курсом НБУ на дату подання позову, яку відповідачі мають відшкодувати одноразовим платежем.
Між ОСОБА_1 та Поховальним бюро "Карлетон" був укладений договір - замовлення від 07 жовтня 2019 року на проведення поховання, а також здійснено комплекс інших заходів, пов`язаних з облаштуванням та утриманням місця поховання ОСОБА_3 . На проведення поховання сина позивачем витрачено 50 081,00 грн, які повинні бути відшкодовані відповідачами.
Судно "GAS AEGEAN" застраховане в Клубі взаємного страхування ЗЕ ВЕСТ ОФ ІНГЛАНД ШИП ОУНЕРС М`ЮЧУАЛ ІНШУРАНС АССОСІЕЙШН" ("THE WEST OF ENGLAND SHIP OWNERS MUTUAL INSURANCE ASSOCIATION").
Позивач просила:
стягнути з компанії "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC") та Клубу взаємного страхування "ЗЕ ВЕСТ ОФ ІНГЛАНД ШИП ОУНЕРС М`ЮЧУАЛ ІНШУРАНС АССОСІЕЙШН" (THE WEST OF ENGLAND SHIP OWNERS MUTUAL INSURANCE ASSOCIATION) солідарно на її користь суму компенсації у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 за трудовим контрактом від 06 березня 2019 року у розмірі 80 000,00 дол. США, що еквівалентно 2 087 120,00 грн за курсом НБУ станом на дату подання позову;
стягнути з компанії "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC") та Клубу взаємного страхування "ЗЕ ВЕСТ ОФ ІНГЛАНД ШИП ОУНЕРС М`ЮЧУАЛ ІНШУРАНС АССОСІЕЙШН" ("THE WEST OF ENGLAND SHIP OWNERS MUTUAL INSURANCE ASSOCIATION") солідарно на її користь немайнову (моральну) шкоду у розмірі 50 000,00 дол. США, що еквівалентно 1 304 450,00 грн за курсом НБУ на дату подання позову;
стягнути з компанії "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC") та Клубу взаємного страхування "ЗЕ ВЕСТ ОФ ІНГЛАНД ШИП ОУНЕРС М`ЮЧУАЛ ІНШУРАНС АССОСІЕЙШН" ("THE WEST OF ENGLAND SHIP OWNERS MUTUAL INSURANCE ASSOCIATION") солідарно на її користь витрати на поховання ОСОБА_3 у розмірі 50 081,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до Компанії "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC") про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи, компенсації у зв`язку зі смертю та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" на користь ОСОБА_1 суму компенсації у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 за трудовим контрактом від 06 березня 2019 року у розмірі 80 000,00 дол. США, що еквівалентно 2 087 120,00 грн.
Стягнуто з "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.
Стягнуто з "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 6 600,00 грн.
Стягнуто з "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" на користь держави судовий збір в розмірі 10 636,12 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
як вбачається з перекладу з англійської мови на українську мову, наданого позивачем трудового договору, пунктом 5 трудового договору ОСОБА_3 передбачено, що у випадку, якщо моряк помирає або отримує травму під час роботи в компанії, включаючи смерть, що сталася під час подорожі на або з судна, або як результат дії морських або інших аналогічних ризиків, однак, виключаючи смерть, умисно спричинену моряком (англ. "death due to wilful act") або інших попередньо існуючих умов, компанія зобов`язана виплатити суму у розмірі 80 000 дол. США його найближчому родичу (для осіб офіцерського складу). Визначення поняття "wilful act" відсутнє у законодавстві України та у трудовому контракті ОСОБА_3 . Суд погодився з доводами представника відповідача в частині трактування словосполучення "death due to wilful act" як "смерть, яка настала внаслідок навмисної дії";
остаточний звіт не містить однозначного встановлення причин смерті ОСОБА_3, містить лише припущення щодо можливого вживання ОСОБА_3 речовини невідомого походження із пляшки "Alkohol 70% Ehtyl". Також, у звіті не встановлено, яким чином на судно потрапив алкоголь, хто його придбав та приніс на судно;
суд не прийняв до уваги посилання представника відповідача в обґрунтування своїх заперечень на остаточний звіт сюрвейєрської компанії "ІНТЕРОУШН СЕРВІСЕЗ ЛІМІТЕД", оскільки висновки викладені в ньому суперечливі та спростовуються, в тому числі, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, відповідно до якого достовірно встановлена причина смерті ОСОБА_3 - гостре отруєння діацетоновим, а не етиловим спиртом, а також іншими матеріалами справи;
суду не надано доказів наявності у діях ОСОБА_3 навмисної дії, а саме, пронесення ним на судно та вживання алкоголю на судні, а також умислу, направленого на спричинення собі смерті, а саме, що потерпілий передбачав, допускав та бажав настання негативних наслідків у вигляді своєї смерті;
з тексту перевірочного листа не можливо встановити, з якою саме Політикою ознайомлений ОСОБА_3 та які умови визначені в ній. Крім того, не можливо встановити чи передбачені в ній умови відмови у виплаті компенсації внаслідок смерті моряка у випадку її порушення;
отже, з відповідача судновласника Компанії "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" слід стягнути на користь позивача компенсація за трудовим договором у розмірі 80 000,00 дол. США, оскільки ОСОБА_3, за умовами трудового договору відносився до офіцерського складу та не надано доказів вчинення ним навмисної дії;
шкода, завдана внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, смерть сина позивача нанесла їй душевні та психічні страждання, тому, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, слід стягнути з відповідача Компанії "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" на користь позивача у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію у розмірі 200 000,00 грн;
вимоги позивача в частині солідарного обов`язку щодо стягнення компенсації та моральної шкоди з Клубу взаємного страхування "ЗЕ ВЕСТ ОФ ІНГЛАНД ШИП ОУНЕРС М`ЮЧУАЛ ІНШУРАНС АССОСІЕЙШН" не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлені умови договору страхування, так як сторони не надали суду договору страхування, яким судно "GAS AEGEAN" застраховане у Клубі взаємного страхування "ЗЕ ВЕСТ ОФ ІНГЛАНД ШИП ОУНЕРС М`ЮЧУАЛ ІНШУРАНС АССОСІЕЙШН" (THE WEST OF ENGLAND SHIP OWNERS MUTUAL INSURANCE ASSOCIATION), а також полісу страхування відповідальності судновласника Компанії "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC") Клубом взаємного страхування "ЗЕ ВЕСТ ОФ ІНГЛАНД ШИП ОУНЕРС М`ЮЧУАЛ ІНШУРАНС АССОСІЕЙШН" (THE WEST OF ENGLAND SHIP OWNERS MUTUAL INSURANCE ASSOCIATION);
позивачем не доведено та матеріали справи не містять даних, що з вини відповідачів завдано шкоди смертю потерпілого ОСОБА_3, тому вимоги щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на поховання ОСОБА_3 на загальну суму 50 081,00 гривень є необґрунтованими.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року апеляційну скаргу Клубу взаємного страхування "ЗЕ ВЕСТ ОФ ІНГЛАНД ШИП ОУНЕРС М`ЮЧУАЛ ІНШУРАНС АССОСІЕЙШН" ("THE WEST OF ENGLAND SHIP OWNERS MUTUAL INSURANCE ASSOCIATION") залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу Компанії "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC") задоволено.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 листопада 2021 року в частині вимог ОСОБА_1 до Компанії "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC") про стягнення компенсації, відшкодування моральної шкоди скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Компанії "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC") про стягнення компенсації, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
відповідно до частини першої статі 49 Закону України "Про міжнародне приватне право" права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди. Подія сталася на морському судні, на території іноземної держави. Частиною другою статті 13 контракту, укладеного між ОСОБА_3 та роботодавцем, визначено, що контракт складений та підлягає регулюванню матеріальним правом країни прапору останнього судна, на якому працював моряк за цим контрактом. З огляду на такі правила, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про застосування норм цивільного законодавства України у недоговірних зобов`язаннях, що виникли внаслідок смерті потерпілого;
зміст контракту свідчить про те, що виключається відшкодування шкоди роботодавцем, якщо смерть умисно спричинено моряком (англ. "death due to wilful act") або інших попередньо існуючих умов (пункт 5);
відповідно до статті 11 контракту "Політика про заборону вживання алкоголю або наркотичних речовин" (англ. "Alcohol and drug policy"), моряк погоджується дотримуватися положень політики про заборону вживання алкоголю або наркотичних речовин, встановлену компанією на борту судна, та підписувати відповідні декларації після ознайомлення зі змістом цієї політики.У справі відсутні інші відомості про політику та умови компанії, окрім тих, які підписані останнім, та які є предметом дослідження;
для працевлаштування ОСОБА_3 проходив перевірку та згідно звіту про проведення перевірки на алкогольну та наркотичну залежність не мав ознак алкогольної або наркотичної залежності, що є окремим підтвердженням існування політки контролю щодо вживання алкоголю. Отже, існування правил щодо заборони вживання алкоголю та проходження перевірки, як передумови для укладання трудового контракту, є достатніми доказами на підтвердження того, що особа мала усвідомлювати правила компанії та не допускати їх порушення;
за результатами проведеного розслідування сюрвейєрської компанії "ІНТЕРОУШН СЕРВІСЕЗ ЛІМІТЕД" викладено остаточний звіт (англ. "Final report") щодо розслідування смерті другого механіка С. Пшеничного та газового механіка ОСОБА_4 в м. Трінкомалі, яким встановлено, що другий механік ОСОБА_5 та газовий механік ОСОБА_6 вживали етиловий спирт, що призвело до їх смерті. В каюті механіка ОСОБА_3 було знайдено та в подальшому вилучено в якості доказу майже порожню пляшку з етикеткою "Етиловий спирт 70%" та дві склянки, а також пусту банку напою "Севен Ап" та невелику кількість рідини в окремій ємкості. Також в звіті зазначено, що фактично на борту судна 08 липня 2019 року стався нещасний випадок, внаслідок незнання небезпеки споживання медичного спирту, що призвело до смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ;
суд першої інстанції послався на те, що у звіті не встановлено, яким чином на судно потрапив алкоголь, хто його придбав та приніс. Проте такі обставини правового значення не мають, оскільки, незалежно від обставин його потрапляння на борт судна, не спростований факт добровільного вживання алкоголю;
суду не надані докази того, що смерть ОСОБА_3 сталася через протиправні дії третіх осіб, при цьому не спростовані причини смерті, зазначені в документах, тому слід вважати встановленим, що смерть потерпілого настала внаслідок вживання алкоголю;
не усвідомлення ОСОБА_3 того, що вживання алкоголю може призвести до смерті, не виключає встановленого факту його свідомого вжиття, тобто вчинення заборонених дій, недотримання правил, визначених контрактом, що в системному тлумаченні з умовами працевлаштування свідчить про існування підстав, які виключають можливість відшкодування шкоди за умовами контракту;
згідно Афідевіту адвоката (юриста) Девіда В. Воа, підпис якого був посвідчений нотаріусом 22 травня 2020 року та апостильований у Міністерстві закордонних справ Ліберії 25 травня 2020 року, Ліберійськими правилами визначено, що смерть, яка вчинена навмисно дією моряків вважається такою, як "смерть, яка виникла безпосередньо з причини, яка була прихована від судновласника (роботодавця) під час або до працевлаштування відповідно до трудового контракту моряка". Відповідно до загального права, яке застосовується в Ліберії, навмисна дія є навмисним та/або свідомим вчинком. З урахуванням вищенаведеної інформації та факту, що роботодавцю не було відомо, як 70% етиловий спирт був отриманий членами екіпажу та потрапив на борт судна, вживання зазначеного спирту другим механіком та газовим механіком судна-газовоза "GAS AEGEAN", що сталося 08 липня 2019 року, є чіткою навмисною дією згідно законодавства Ліберії. Тому, судновласник не несе відповідальності за смерть вищезгаданих моряків, включаючи обов`язок судновласника із виплати контрактної компенсації на користь призначеного найближчого родича (та/або на користь законних нащадків загиблих моряків;
в обґрунтування трактування поняття "wilful act" надані відповіді ТОВ "ЛЕГАТ ОДЕСА", ТОВ "СВЕРТІЛОВ МАРІН КОНСАЛТИНГ", ПП "ДІАС МОРСЬКІ КОНСУЛЬТАЦІЇ" та АО "АНК. Морська юридична практика", зміст яких зводиться до того, що таке поняття потрібно розуміти як навмисно вчинене діяння з усвідомленням того, що його вчинення може привести до травми, шкоди або навіть смерті; особа повинна була знати, що вчинює заборонений або протиправний вчинок;
суд першої інстанції невірно витлумачив зміст контракту, висновки суду обставинам справи не відповідають, норми матеріального права застосовані неправильно;
вимоги про відшкодування моральної шкоди залежать від встановлення в діях відповідача складу правопорушення, таких обставин у справі не встановлено. Висновки суду першої інстанції про те, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки на законі не ґрунтуються, оскільки такі висновки суперечать фактичним обставинам справи, а саме, встановленої причини смерті - внаслідок отруєння алкоголем;
підстави для задоволення апеляційної скарги Клубу взаємного страхування "ЗЕ ВЕСТ ОФ ІНГЛАНД ШИП ОУНЕРС М`ЮЧУАЛ ІНШУРАНС АССОСІЕЙШН" (THE WEST OF ENGLAND SHIP OWNERS MUTUAL INSURANCE ASSOCIATION) відсутні, оскільки суд першої інстанції в задоволенні вимог ОСОБА_1 до цього відповідача відмовив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2, у якій просить постанову Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року скасувати, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 листопада 2021 року залишити в силі в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
між сторонами спору склалися правовідносини щодо відшкодування шкоди, стягнення компенсації та відшкодування немайнової шкоди, у зв`язку зі смертю моряка на судні під іноземним прапором під час його роботи за трудовим контрактом, укладеним з іноземним роботодавцем, з урахуванням положень трудового контракту моряка та трактуванням поняття "навмисна дія" ("wilful act"). Висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у правовідносинах, подібних до тих, що склалися між сторонами спору, відсутній;
відповідачами не доведена наявність у ОСОБА_3 умислу, направленого на спричинення собі смерті, а саме, що він передбачав, допускав та бажав настання негативних наслідків у вигляді своєї смерті;
постанова суду апеляційної інстанції суперечить положенням статей 382, 263 ЦПК України, є незаконною та необґрунтованою, ухваленою із порушенням норм матеріального та процесуального права;
при поданні позову позивач обрала право України. Представники відповідачів у процесуальних документах також обрали право України, оскільки посилались на норми ЦК України щодо зобов`язань внаслідок завдання шкоди. Таким чином, сторони конклюдентно висловили згоду на застосування права України до зобов`язань з відшкодування шкоди та не заперечували проти цього у судових засіданнях. Отже, суд першої інстанції правомірно застосував норми цивільного законодавства України у недоговірних зобов`язаннях, що виникли внаслідок смерті ОСОБА_3 ;
під час розгляду справи представникам відповідачів було роз`яснено права надавати будь-які документи, що могли б підтвердити зміст права Ліберії. Проте відповідачі не скористалися своїм правом. Крім Афідевіту адвоката Ліберії Девіда В. Воа від 19 січня 2020 року, відповідачі під час розгляду справи не надали інших документів, що підтверджують зміст норм права Ліберії, в тому числі тих, які регулюють трудові правовідносини громадян України, які працюють на суднах, що ходять під прапором Ліберії, та правовідносини з відшкодування шкоди;
при цьому, часткове задоволенні судом першої інстанції позовних вимог мало місце не внаслідок того, що суд не застосував норми права Ліберії, а внаслідок недоведеності наявності навмисної/умисної дії, оскільки відповідачі обґрунтовували наявність навмисної дії лише власними припущеннями, а суду не надано доказів наявності у діях ОСОБА_3 навмисної дії, умислу, направленого на спричинення собі смерті, що він передбачав, допускав та бажав настання негативних наслідків у вигляді своєї смерті;
суд апеляційної інстанції не застосував норми статті 8, частини четвертої статті 49 Закону України "Про міжнародне приватне право" та норми цивільного законодавства України у недоговірних зобов`язаннях, що виникли внаслідок смерті ОСОБА_3, а саме: статті 15, 16, 22, 23, 1167, 1168, 1187, 1200, 1202 ЦК України, які мав би застосувати під час перегляду рішення суду першої інстанції;
зазначивши у постанові, що підлягає застосуванню право Ліберії, у порушення статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не зазначив посилання на жодну норму права Ліберії, якою керувався під час винесення постанови, взагалі не встановив зміст норм права Ліберії, які підлягали б застосуванню до правовідносин з відшкодування шкоди;
підставою для звільнення від відповідальності у випадку смерті є лише "навмисна дія моряка" ("wilful act"). Порушення правил і дисципліни, як відповідна підстава для звільнення від сплати компенсації, може бути застосоване лише щодо травми або хвороби. Незважаючи на це, суд апеляційної інстанції помилково ототожнив умисну дію та порушення правил і дисципліни моряка. Тобто така підстава для звільнення роботодавця від відповідальності як "смерть, яка спричинена навмисною дією моряка ("wilful act"), навіть за законами Ліберії, не тотожна поняттю та не означає "смерть, яка виникла безпосередньо з причини, яка була прихована від судновласника (роботодавця) під час або до працевлаштування відповідно до трудового контракту моряка", як зазначено у Афідевіті адвоката (юриста) Девіда В. Воа;
суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, порушив вимоги статей 114, 115 ЦПК України та обґрунтував постанову висновком експерта у галузі права, викладеним у Афідевіті адвоката Ліберії Девіда В. Воа від 19 січня 2020 року. Афідевіт адвоката Ліберії Девіда В. Воа від 19 січня 2020 року містить суб`єктивне розуміння відповідної норми права, при цьому у ньому відсутні посилання на офіційне або загальноприйняте тлумачення, практику застосування і доктрину щодо норми, як того вимагає пункт 2 частини першої статті 114 ЦПК України;
суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок, що у справі відсутні інші відомості про політику та умови компанії, окрім тих, які підписані ОСОБА_3, та які є предметом дослідження. Під час судового розгляду було встановлено, що у Компанія "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC")наявні принаймні два тексти політики щодо алкоголю та наркотиків, що відрізняються за змістом. Перевірочний лист (чек-лист), на якому стоїть підпис ОСОБА_3, не містить інформації про те, з текстом якої саме політики ознайомлений ОСОБА_3 . Саме на цей факт посилається суд першої інстанції, стверджуючи, що неможливо встановити, з якою саме політикою ознайомлений ОСОБА_3 . Суд першої інстанції також зробив правильний висновок, що неможливо встановити, чи передбачені політикою умови відмови у виплаті компенсації у випадку її порушення. Один з варіантів політики Компанія про заборону вживання алкоголю або наркотичних речовин міститься у додатку 3 до остаточного звіту розслідування смерті другого механіка та газового інженера в Трінкомалі 10 липня 2019 року (стор. 21 українського перекладу остаточного звіту у додатку до відзиву відповідачів на позов), інший - наданий представниками відповідачів. З норм трудового контракту вбачається, що порушення політики щодо алкоголю та наркотиків Компанії має наслідком припинення працевлаштування, а не відмову родичам у сплаті компенсації внаслідок смерті за трудовим контрактом;
суд апеляційної інстанції у постанові дійшов помилкових та взаємовиключних висновків щодо причин смерті ОСОБА_3 . Так, суд апеляційної інстанції встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, перебуваючи на посаді другого механіка судна, помер на борту танкера-газовоза "GAS AEGEAN", причиною смерті стало гостре отруєння діацетоновим спиртом. Як було встановлено в ході розгляду справи, діацетоновий спирт не є алкогольним напоєм, використовується в технічних цілях як розчинник, самостійне паливо або домішка до палива, в гальмівних системах, в системах охолодження тощо. Проте декількома абзацами нижче суд апеляційної інстанції вказує, що не спростовані причини смерті, зазначені в документах (очевидно, що зазначена в документах причина смерті- гостре отруєння діацетоновим спиртом), тому слід вважати встановленим, що смерть потерпілого настала внаслідок вживання алкоголю;
суперечить матеріальному та процесуальному праву висновок суду апеляційної інстанції про те, що за результатами проведеного розслідування сюрвейєрської компанії "ІНТЕРОУШН СЕРВІСЕЗ ЛІМІТЕД" викладено остаточний звіт (англ. "Final report") щодо розслідування смерті другого механіка С. Пшеничного та газового механіка ОСОБА_4 в Трінкомалі, яким встановлено, що другий механік ОСОБА_5 та газовий механік ОСОБА_6 вживали етиловий спирт, що призвело до їх смерті. Остаточний звіт містить лише припущення. Про це як раз і свідчить вживання сюрвейєром слів "можливо", "скоріше за все" тощо. Висновки, викладені в остаточному звіті суперечливі та спростовуються, в тому числі, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, відповідно до якого достовірно встановлена причина смерті ОСОБА_3 - гостре отруєння діацетоновим, а не етиловим спиртом, а також іншими матеріалами справи;
висновок суду апеляційної інстанції про те, що смерть ОСОБА_3 наступила внаслідок перорального вживання алкоголю доказами не підтверджується;
є хибним висновок суду апеляційної інстанції, що смерть ОСОБА_3 настала не внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, а внаслідок отруєння алкоголем. Морське судно за своєю конструкцією є об`єктом підвищеної небезпеки та надскладним механізмом, тому будь-яка діяльність на судні, в тому числі пов`язана з виконання трудових обов`язків за контрактом, є потенційно небезпечною та може призвести до травми або навіть смерті;
суперечить закону також висновок суду апеляційної інстанції, що оскільки в діях відповідача не встановлено складу правопорушення, то вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню;
суд апеляційної інстанції не застосував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/1350/17, від 01 липня 2020 року у справі № 465/1164/16-ц, від 19 вересня 2018 року у справі № 761/37045/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 501/3065/16-ц.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Компанії "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC") про стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди, в іншій частині не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Позиція інших учасників справи
У березні 2023 року Компанія "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC") подала відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_8 .
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
суд апеляційної інстанції дотримався вимог статті 382 ЦПК України, а також практики ЄСПЛ та навів мотиви відхилення аргументів позивача у достатній мірі, у той час як позивач вдається до надмірного формалізму;
оскільки ОСОБА_3 був громадянином України, який працював на судні "GAS AEGEAN", яке ходить під прапором Ліберії, правовідносини ОСОБА_3 та роботодавця регулюються правом Ліберії, про що також зазначено у статті 13 трудового контракту. Відповідно до частини другої статті 13 трудового контракту, цей контракт складений та підлягає регулюванню матеріальним правом країни прапору останнього судна, на якому працював моряк за цим контрактом;
відповідачі надали до суду висновок експерта у галузі права щодо змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі, а саме, Афідевіт адвоката в Ліберії Девіда В. Воа від 21 травня 2020 року, засвідчений та легалізований у встановленому порядку з перекладом на українську мову. Іншого висновку з питань іноземного права, зокрема, законодавства Республіки Ліберія, в матеріалах справи не існує;
суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував роз`яснення, надані ТОВ "ЛЕГАТ ОДЕСА", ТОВ "СВЕРТІЛОВ МАРІН КОНСАЛТИНГ", ПП "ДІАС МОРСЬКІ КОНСУЛЬТАЦІЇ" та дійшов правильного висновку щодо тлумачення поняття "wilful act";
суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований та правильний висновок про те, що існування правил щодо заборони вживання алкоголю та проходження перевірки, як передумови для укладання трудового контракту, є достатніми доказами на підтвердження того, що особа мала усвідомлювати правила компанії та не допускати їх порушення;
на протязі всього розгляду справи позивач вдається до абсурдних, нічим не підкріплених твердження про те, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, а не внаслідок вживання алкоголю. Суд апеляційної інстанції абсолютно вірно зазначив, що позивачем не надані докази того, що смерть ОСОБА_3 сталася через протиправні дії третіх осіб, при цьому не спростовані причини смерті, зазначені в документах, тому слід вважати встановленим, що смерть потерпілого настала внаслідок вживання алкоголю.Не усвідомлення ОСОБА_3 того, що вживання алкоголю може призвести до смерті, не виключає встановленого факту його свідомого вжиття, тобто вчинення заборонених дій, недотримання правил, визначених контрактом, що в системному тлумаченні з умовами працевлаштування свідчить про існування підстав, які виключають можливість відшкодування шкоди за умовами контракту.
У березні 2023 року ОСОБА_1 подала відповідь на відзив за підписом представника ОСОБА_2 .
У березні 2023 року Компанія "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC") подала заперечення на відповідь на відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_8 .
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 946/1903/20, витребувано справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року відмовлено.
У лютому 2023 року матеріали цивільної справи № 946/1903/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року у задоволенні клопотання Компанії "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC"), яке підписано представником Моряковим К. І., про розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи відмовлено, справа № 946/1903/20 призначено до судового розгляду Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суджу від 17 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, подану представником ОСОБА_2, повернуто без розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 02 лютого 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/1350/17, від 01 липня 2020 року у справі № 465/1164/16-ц, від 19 вересня 2018 року у справі № 761/37045/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 501/3065/16-ц, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 06 березня 2019 року між ОСОБА_3 та Компанією "БЕНЕЛЮКС ОВЕРСІЗ ІНК" ("BENELUX OVERSEAS INC") укладений трудовий договір, відповідно до якого ОСОБА_3 працевлаштований з 07 березня 2019 року на посаду другого механіка на газовоз для перевезення зріджених газів "GAS AEGEAN", IMO No. 9545209, прапор - Ліберія, строком на 4 місяці з можливістю продовження строку до 5 місяців (на розсуд судновласника) із заробітною платою 7 100,00 дол. США у місяць.