ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 519/24/20
провадження № 61-7804св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Крата В. І., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - служба у справах дітей Южненської міської ради Одеської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - Судакова Валерія Валерійовича на ухвалу Одеського апеляційного суду
від 02 травня 2023 року у складі колегії суддів: Князюка О. В.,
Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Южненської міської ради Одеської області,про встановлення порядку участі батька у вихованні неповнолітньої дитини та спілкуванні з нею.
Рішенням Южного міського суду Одеської області від 03 березня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та спілкуванні з ним шляхом встановлення днів зустрічей батька з дитиною без участі матері ОСОБА_2 : щотижня у неділю з 12 год 00 хв до 20 год 00 хв, щороку у період зимових, весняних, осінніх канікул протягом 3 (трьох) днів спільний відпочинок, щороку у період літніх канікул протягом 30 (тридцяти) днів спільний відпочинок, у тому числі за межами населеного пункту фактичного проживання дитини за умови завчасного повідомлення матері дитини про наміри такого відпочинку та про місце перебування дитини, дні народження дитини, святкові дні за попередньою домовленістю з матір`ю.
Не погоджуючись з рішенням Южного міського суду Одеської області від
03 березня 2021 року, ОСОБА_5 26 квітня 2021 року оскаржила його
в апеляційному порядку.
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
02 травня 2023 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання про забезпечення позову, у якому просив зобов`язати ОСОБА_2 передавати йому дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, для систематичних побачень без участі матері ОСОБА_2 щотижня у суботу
з 10 год 00 хв до 14 год 00 хв та щотижня у неділю з 09 год 00 хв до 13 год
00 хв; зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити його спілкування з дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за допомогою мобільного зв`язку, відео в месенджерах соціальних мереж та додатків "Viber", "Telegram", "Watsapp" тощо.
Клопотання мотивоване тим, що справа з 26 квітня 2021 року, тобто понад два роки перебуває в Одеському апеляційному суді, чергове судове засідання призначене на червень 2023 року. Під час перебування справи в судах першої та апеляційної інстанцій відповідач продовжує чинити перешкоди
у спілкуванні дитини з позивачем у період військового стану у державі, через що батько і дитина тривалий час не можуть відновити нормальний родинний контакт. Вказане завдає позивачеві значних страждань, спричиняє стрес, апатію, оскільки він любить сина та сумує за ним, а також дитина любить батька та сумує за ним. Тривалий розгляд справи та невизначеність негативно вливають на його емоційний стан та стан дитини, яка штучно позбавлена батьківського спілкування.
Ураховуючи викладене, позивач вважав, що тривалий розгляд справи у судах не повинен негативно впливати на тісні родинні зв`язки між батьком
і дитиною та відкладати на невизначений час спілкування один з одним; більше того, сама відповідач погоджується на спілкування батька з сином
у неділю та святкові дні, про що зазначила у своїй апеляційній скарзі.
Таким чином, для усунення порушень інтересів дитини, що полягають, зокрема, у безперешкодному контакті з кожним із батьків, та інтересів батька, який має право на вільне безперешкодне особисте спілкування з дитиною, позивач вважав за необхідне звернутись із клопотанням про забезпечення позову.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 травня 2023 року зобов`язано ОСОБА_2 передавати ОСОБА_1 дитину ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, для систематичних побачень без участі матері
ОСОБА_2 щотижня у суботу з 10 год 00 хв до 14 год 00 хв та щотижня
у неділю з 09 год 00 хв до 13 год 00 хв. Зобов`язано ОСОБА_2 забезпечити спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, за допомогою мобільного зв`язку, відео
в месенджерах соціальних мереж, та додатків "Viber", "Telegram", "Watsapp" тощо.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спілкування батька
з дитиною буде сприяти відновленню довірчих стосунків та емоційного контакту між ними, відповідатиме інтересам як дитини, так і батька та зможе усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про визначення порядку та способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
23 травня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Судаков В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 травня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання.
Касаційна скарга мотивована тим, що вжиті заходи забезпечення позову
є передчасними. До того ж ужиті заходи в частині заявлених вимог
є тотожними, а в частині у задоволенні яких суд відмовив. Суд, не дочекавшись судового засідання, яке призначене на 15 червня 2023 року, фактично розглянув апеляційну скаргу.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Южного міського суду Одеської області.
Відмовлено представнику ОСОБА_2 - Судакову В. В. у задоволенні клопотання про зупинення дії та виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 02 травня 2023 року до закінчення касаційного провадження у справі.
31 липня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2, заявив позовні вимоги про визначення способу його участі у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та спілкуванні з ним шляхом встановлення зустрічей з дитиною: щотижня у неділю з 12 год 00 хв до 20 год 00 хв без присутності матері дитини; через кожний тиждень
з ночівлею з 16 год 00 хв суботи до 20 год 00 хв неділі без присутності матері дитини; щороку взимку у період канікул строком не менше 5 днів підряд спільного відпочинку без присутності матері дитини, у тому числі за межами населеного пункту фактичного проживання дитини, за умови завчасного повідомлення матері дитини про наміри такого відпочинку та про подальше місце перебування дитини; щороку влітку у період канікул строком не менше 30 днів поспіль спільний відпочинок без присутності матері, у тому числі за межами населеного пункту фактичного проживання дитини за умови завчасного повідомлення матері дитини про наміри такого відпочинку та про подальше місце перебування дитини; щороку навесні у період канікул строком не менше 4 днів поспіль спільний відпочинок без присутності матері, у тому числі за межами населеного пункту фактичного проживання дитини за умови завчасного повідомлення матері дитини про наміри такого відпочинку та про подальше місце перебування дитини; щороку восени у період канікул строком не менше 4 днів поспіль спільний відпочинок без присутності матері, у тому числі за межами населеного пункту фактичного проживання дитини за умови завчасного повідомлення матері дитини про наміри такого відпочинку та про подальше місце перебування дитини; через кожний рік у день народження дитини без присутності матері з 15 год 00 хв до 19 год 00 хв, починаючи
з 2021 року; у разі хвороби дитини без обмеження часу відвідування до 20 год 00 хв у присутності матері за місцем проживання дитини; щороку
у непарний рік на перший день Великодніх вихідних спільний відпочинок
з ночівлею без присутності матері з 16 год 00 хв першого дня Великодніх вихідних до 20 год 00 хв наступного дня за місцем проживання батька дитини, починаючи з 2021 року; щороку у парний Новий рік спільний відпочинок
з ночівлею без присутності матері з 16 год 00 хв 31 грудня до 20 год 00 хв наступного дня за місцем проживання батька, починаючи з 2022 року.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначав, що справа
з 26 квітня 2021 року, тобто понад два роки перебуває в Одеському апеляційному суді, чергове судове засідання призначене на червень
2023 року. Під час перебування справи в судах першої та апеляційної інстанцій відповідач продовжує чинити перешкоди у спілкуванні дитини з позивачем
у період військового стану у державі, через що тривалий час батько і дитина не можуть відновити нормальний родинний контакт. Вказане завдає позивачу значних страждань, спричиняє стрес, апатію, оскільки він любить сина та сумує за ним, а також дитина любить батька та сумує за ним. Тривалий розгляд справи та невизначеність негативно вливають на його емоційний стан та стан дитини, яка штучно позбавлена батьківського спілкування.
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Южного міського суду Одеської області від 03 березня 2021 року - без змін
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала зазначеним вимогам закону не відповідає.
В оцінці доводів касаційної скарги Верховний Суд враховує, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
За змістом частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.