ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/11324/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ультра Альянс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023
(судді Тищенко А. І., Скрипка І. М., Михальська Ю. Б.)
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Ультра Альянс"
до Національного авіаційного університету
про стягнення 132 984,31 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Історія справи
1.1. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Ультра Альянс" (далі - ПАТ "СК "Ультра Альянс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного авіаційного університету (далі - НАУ, відповідач) про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 132 984,31 грн, сплачених як франшизу разом зі страховим відшкодуванням.
1.2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок настання страхового випадку на аеродромі "Антонов-2" за участю застрахованого відповідачем у позивача повітряного судна та виставленої відповідачем вимоги в сумі 1 577 705,86 грн виплатив страхове відшкодування в сумі 1 444 721,55 грн за вирахуванням франшизи, яка складає 132 984,31 грн. У подальшому за цим страховим випадком рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/18426/21 (за позовом ПАТ "СК "Ультра Альянс" до Державного підприємства "Антонов" про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації) встановлено, що реальна вартість ремонту літака становить менший розмір - 1 444 721,55 грн, а тому позивач мав сплатити 1 311 737,24 грн за вирахуванням франшизи в сумі 132 984,31 грн. Оскільки реальна вартість відновлювального ремонту застрахованого повітряного судна склала 1 444 721,55 грн, а не 1 577 705,86 грн, то виплачена сума страхового відшкодування включає суму 132 984,31 грн франшизи, яка підлягає поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. ПАТ "СК "Ультра" (страховик) та НАУ (страхувальник) 24.09.2020 уклали договір № 02.07-000352/01 обов`язкового страхування цивільних повітряних суден, який є додатком № 1 до Генерального договору страхування від 24.09.2020 № 514, укладеного сторонами. Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням повітряним судном, а саме - "Cessna-172S", серійний номер 172S10488, державний і реєстраційний знаки UR-JAU (далі - ПС).
2.2. Пунктом 2.7 договору передбачена франшиза ПС у розмірі 1% страхової суми.
2.3. Страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування не пізніше, ніж через десять днів після підписання страхового акта (пункт 9.2.6 договору).
2.4. 01.02.2021 на аеродромі "Антонов-2" у місті Гостомель застраховане ПС було пошкоджено внаслідок дій техніка з ТО ПС Костюченка В.В., працівника АТП Державного підприємства "Антонов" (далі - ДП "Антонов"), який під час події виконував трудові обов`язки з розвантаження повітряного судна АН-124 UR-ZYD.
2.5. На підставі рахунка ремонтного підприємства (Товариство з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеропорт" (далі - ТОВ "Челендж Аеропорт")) відповідачу виставлений рахунок від 12.02.2021 № 41.21, за яким сума передоплати за технічне обслуговування літака склала 1 577 705,86 грн.
2.6. 22.02.2021 ПАТ "СК "Ультра" визнало вказану подію страховим випадком та відповідно до страхового акта від 22.02.2021 та рахунка від 12.02.2021 № 41.21 перерахувало ТОВ "Челендж Аеропорт" 1 444 721,55 грн страхового відшкодування.
2.7. У подальшому рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/18426/21, що набрало законної сили, частково задоволено позов ПАТ "СК "Ультра" до ДП "Антонов" про стягнення 1 621 581,13 грн. Стягнуто з ДП "Антонов" страхове відшкодування в сумі 1 311 737, 24 грн, інфляційні втрати в сумі 27 686,85 грн та 3 % річних в сумі 18 544,01 грн. В решті вимог відмовлено.
2.8. Рішенням у справі № 910/18426/21 встановлено, що вартість послуг з технічного обслуговування ПС склала 1 444 721,55 грн. Оскільки умови договору страхування передбачають франшизу у розмірі 1 % страхової суми ПС (132 984,31 грн), то розмір страхового відшкодування (за вирахуванням суми франшизи) складає 1 311 737,24 грн (1 444 721,55 грн - 132 984,31 грн).
2.9. 04.07.2022 позивач звернувся до НАУ з вимогою щодо повернення безпідставно перерахованих коштів франшизи в сумі 132 984,31 грн, проте вказана вимога залишена відповідачем без задоволення у зв`язку з тим, що бюджетом відповідача такі витрати не передбачені.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 17.01.2023 задовольнив позов. Мотивував рішення тим, що виплата франшизи не передбачена ні договором страхування, ні законодавством у сфері страхування, але натомість була сплачена у складі страхового відшкодування. Відтак, відповідач безпідставно отримав грошові кошти у сумі 132 984,31 грн.
3.2. Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.06.2023 скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову. Зазначив, що між сторонами існують договірні правовідносини, що виключає можливість застосування положень статті 1212 ЦК України. Крім того, страхувальник безпосередньо не отримував страхове відшкодування, оскільки кошти у сумі 1 444 721,55 грн (у тому числі 132 984,31 грн франшизи) були перераховані ТОВ "Челендж Аеропорт".
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. 17.08.2023 ПАТ "СК "Ультра Альянс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу (з урахуванням усунених недоліків) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 (повний текст складений 30.06.2023), в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
4.2. Зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково не застосував статтю 1212 ЦК України, оскільки не врахував, що підстава, на якій відповідач зберіг у себе частину суми ремонту (сума франшизи) за рахунок позивача, згодом відпала; разом з тим висновки Верховного Суду щодо правовідносин з повернення суми франшизи, вирахуваної страховиком із суми відшкодування, за наявності договірних правовідносин, відсутні.
4.3. Також вказує, що навіть за неправильної юридичної кваліфікації ним спірних правовідносин суд не звільняється від обов`язку застосувати відповідні норми права, що регулюють спірні правовідносини (такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/134-ц).
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін з тих підстав, що висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування статті 1212 ЦК України ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права відповідно до встановлених обставин справи про те, що між сторонами спору склалися договірні відносини.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
6.2. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
6.3. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
6.4. Звернення до господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного права і охоронюваних законом інтересів.
6.5. Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
6.6. Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
6.7. Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову), є предмет і підстава.
6.8. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, та яка відповідно поєднується із способами захисту порушеного права.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача, складає правові підстави позову.
6.9. Відповідно до пунктів 3, 4 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
6.10. Розглядаючи спір та ухвалюючи рішення, суд вирішує питання про те, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, а також те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин та, відповідно, чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (стаття 237 ГПК України).
6.11. Оцінка предмета заявленого позову, а відтак, наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві та в обраний ним спосіб, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
6.12. Предметом спору у цій справі є грошові кошти.
6.13. Як підставу позову позивач зазначив те, що спірні кошти були перераховані ним третій особі як страхову виплату відповідачу відповідно до укладеного сторонами спору договору та виставленого до оплати рахунка. Натомість умови Генерального договору від 24.09.2020 та договору від 24.09.2020 про обов`язкове страхування цивільних повітряних суден, що є додатком до Генерального договору, не передбачають виникнення у відповідача права на отримання страхового відшкодування без врахування обумовленої у договорі франшизи та кореспондуючого цьому права обов`язку позивача зі сплати коштів. Тому відповідна різниця між вартістю послуг з технічного обслуговування ПС та сумою належного страхового відшкодування мала бути сплачена коштами самого відповідача, що є в такому випадку збереженими за рахунок позивача.
6.14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з встановлених ним обставин справи, що виплата у складі страхового відшкодування франшизи не передбачена ні договором страхування, ні законодавством у сфері страхування, тобто не може входити до змісту обов`язку позивача, але була ним фактично сплачена у складі страхового відшкодування, у зв`язку з чим відповідач безпідставно зберіг грошові кошти у сумі 132 984,31 грн, які підлягали сплаті за його рахунок.
6.15. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд зазначив, що між сторонами існують договірні правовідносини, що виключає можливість застосування положень статті 1212 ЦК України.
6.16. Утім висновок суду апеляційної інстанції щодо відмови у позові через незгоду з нормативно-правовою кваліфікацією обставин позивачем є помилковим та зробленим із неправильним застосуванням норм права, що регулюють спірні правовідносини, й обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
6.17. Так, у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:
"84. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо безоплатного користування земельною ділянкою та відшкодування коштів, пов`язаних з її використанням без належного оформлення правовстановлюючих документів на неї.