ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/2423/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
скаржника - Селівакін І.О., Цвєткова К.В.,
боржника - Васьківський Л.М., Трохимчук О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Коммерцбанку Акцієнгезельшафт (Commerzbank Aktiengesellschaft)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 (колегія суддів у складі: Остапенко О.М. - головуючий, Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 (суддя Івченко А.М.)
у справі №910/2423/23
за заявою Коммерцбанку Акцієнгезельшафт (Commerzbank Aktiengesellschaft)
до Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад вимог заяви ініціюючого кредитора
1. В лютому 2023 року Коммерцбанк Акцієнгезельшафт (далі - Банк) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" (далі - ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс") у зв`язку з неможливістю останнього погасити наявну кредиторську заборгованість у розмірі 719512723,71 грн, яка виникла через неналежне виконання боржником своїх зобов`язань за укладеними кредитними договорами від 26.05.2008 та від 27.05.2008.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 у справі №910/2423/23 прийнято заяву Банку про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" до розгляду та призначено підготовче засідання.
3. У поданому відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник заперечив проти її задоволення з огляду на відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство за такою заявою, а також у зв`язку із наявністю існуючого спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора до боржника. Також боржником заявлено про застосування позовної давності до заявлених Банком грошових вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
4. Звертаючись до суду з заявою про ініціювання процедури банкрутства заявник зазначив, що між Банком та Закритим акціонерним товариством "Кримський Титан" укладено два кредитних договори: кредитний договір від 26.05.2008 на загальну суму кредиту до 24250500 євро та кредитний договір від 27.05.2008 на загальну суму кредиту до 6787034 євро.
5. У подальшому Закрите акціонерне товариство "Кримський Титан" було перейменовано на ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс".
6. Заявник зазначає, що протягом 2008-2011 років, виконуючи умови кредитних договорів, Банк здійснив всі необхідні виплати в загальному розмірі 24250478,52 євро за кредитним договором №1 та 6787034 євро за кредитним договором №2. З березня 2011 року до вересня 2015 року боржник здійснював виплати по наданим кредитам, однак у подальшому припинив виконувати свої зобов`язання на користь Банку та погашати заборгованість. З 2020 року між кредитором та боржником проводилися переговори щодо реструктуризації заборгованості, які не мали успіху.
7. Так, відповідно до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, 26.05.2008 між боржником та кредитором було укладено кредитний договір №1 на загальну суму кредиту до 24250500 євро.
8. Кредитний договір №1 укладено для фінансування 85% вартості експортного контракту, який складався з двох окремих договорів від 07.03.2007, укладених між боржником та Кеміанлагенбау Кемніц ГмбХ (найменування німецькою - Chemieanlagenbau Chemnitz GmbH), на загальну суму 28530000 євро.
9. 01.10.2012 та 12.12.2012 між боржником та кредитором було укладено додаткові угоди, згідно з пунктом С яких сторони домовились внести зміни до кредитного договору №1, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 замінити Закрите акціонерне товариство "Кримський Титан" на Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан".
10. 28.05.2014 між боржником та кредитором укладено додаткову угоду №2, згідно з пунктом С якої сторони домовились внести зміни до кредитного договору №1, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 змінено адресу місцезнаходження боржника з адреси: Україна, 96012, Автономна Республіка Крим, місто Армянськ, Північна Промзона; на адресу: 01601, Україна, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 2, літера А.
11. 13.05.2015 між боржником та кредитором укладено додаткову угоду №3, згідно з пунктом С якої сторони домовились внести зміни до кредитного договору №1, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 замінити найменування Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан" на ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс", а також змінено реквізити банківського рахунку боржника.
12. Відповідно до п. 1 ст. 3 кредитного договору №1 кредити мали надаватися кредитором пропорційно здійсненим поставкам та/або наданим послугам відповідно до листа інструкцій безпосередньо на рахунок експортера №1004001 в Банку, відділенні в Кемніц, банківський код 87040000 (IBAN: DE34 8704 0000 01004001 00).
13. Згідно з домовленістю сторін, кредитор був безвідклично уповноважений боржником здійснювати виплати кредиту безпосередньо на банківський рахунок експортера, передбачений кредитним договором №1.
14. Відповідно до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, ініціюючий кредитор вказує, що підставою для кожної такої виплати слугували листи експортера за формою, що передбачена додатком А/2 до кредитного договору №1. У відповідь на вказані листи кредитор підтверджував отримання відповідних документів для здійснення виплат.
15. Як зазначив ініціюючий кредитор, за кредитним договором №1 кредитор здійснив виплати сум кредиту на загальну суму 24250478,52 євро.
16. Згідно з приписами п. 1 ст. 11 кредитного договору №1 погашення має бути здійснено не більше ніж 17 однаковими, послідовними, піврічними платежами.
17. Відповідно до п. 2 ст. 11 кредитного договору №1 перший платіж в рахунок погашення боргу зі сторони боржника мав бути здійснений або через 6 місяців з дати надання останнім сертифікату про дату початку (додаток А/З), або 01.06.2011, залежно від того, яка з цих дат настане раніше.
18. Оскільки боржник так і не надав кредитору відповідний сертифікат про дату початку, листом від 28.03.2011 кредитор в односторонньому порядку, керуючись умовами кредитного договору №1, визначив графік платежів боржника в рахунок погашення заборгованості.
19. Відповідно до вказаного графіку перший платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1 мав бути здійснений боржником 01.06.2011, а останній - 03.06.2019.
20. Згідно зі ст. 6 кредитного договору №1 позичальник повинен сплачувати відсотки на кредит в останній день кожного відсоткового періоду. На кредити нараховуються відсотки за ставкою, що складається з маржі та ЮРІБОРа.
21. Відповідно до ст. 1 кредитного договору №1: "ЮРІБОР" означає Європейську міжбанківську ставку пропозиції для депозитів у євро на період, співвідносний з відповідним відсотковим періодом, визначену Європейською банківською асоціацією та опубліковану об 11 годині ранку (за брюссельським часом) або близько цієї години на сторінці екрану Рейтерз EUR1BOR. "Маржа" означає 0,75% річних".
22. 27.05.2008 між боржником та кредитором було укладено кредитний договір №2 на загальну суму кредиту до 6787034 євро.
23. Кредитний договір №2 укладений для фінансування 85% вартості експортного контракту, укладеного між боржником та Кеміанлагенбау Кемніц ГмбХ від 09.03.2007 на загальну суму 7984746 євро.
24. 27.09.2012 та 12.12.2012 між боржником та кредитором було укладено додаткові угоди, згідно з пунктом С яких сторони домовились внести зміни до кредитного договору №2, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 замінити Закрите акціонерне товариство "Кримський Титан" на Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан".
25. 28.05.2014 між боржником та кредитором укладено додаткову угоду №2, згідно з пунктом С якої сторони домовились внести зміни до кредитного договору №2, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 змінено адресу місцезнаходження боржника з адреси: Україна, 96012, Автономна Республіка Крим, місто Армянськ, Північна Промзона; на адресу: 01601, Україна, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 2, літера А.
26. 13.05.2015 між боржником та кредитором укладено додаткову угоду №3, згідно з пунктом С якої сторони домовились внести зміни до кредитного договору №2, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 замінити найменування Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан" на ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс", а також змінено реквізити банківського рахунку боржника.
27. Відповідно до п. 1 ст. 3 кредитного договору №2 кредити мали надаватися кредитором пропорційно здійсненим поставкам та/або наданим послугам відповідно до листа інструкцій безпосередньо на рахунок експортера №1004001 в Банку, відділенні в Кемніц, банківський код 87040000 (IBAN: DE34 8704 0000 01004001 00)
28. Згідно з домовленістю сторін, кредитор був безвідклично уповноважений боржником здійснювати виплати кредиту безпосередньо на банківський рахунок експортера, передбачений кредитним договором №2.
29. Підставою для кожної такої виплати були листи експортера за формою, що передбачена додатком А/2 до кредитного договору №2. У відповідь на вказані листи, кредитор підтверджував отримання відповідних документів для здійснення виплат.
30. Відповідно, як зазначив ініціюючий кредитор, за кредитним договором №2 виплачено суму кредиту в загальному розмірі 6787034,00 євро.
31. Згідно з приписами п. 1 ст. 11 кредитного договору №2 погашення має бути здійснено не більше ніж 17 однаковими, послідовними, піврічними платежами.
32. Відповідно до п. 2 ст. 11 кредитного договору №2 перший платіж в рахунок погашення боргу зі сторони боржника мав бути здійснений або через 6 місяців з дати надання останнім сертифікату про дату початку (додаток А/З), або 01.06.2011, залежно від того, яка з цих дат настане раніше.
33. Оскільки боржник так і не надав кредитору відповідний сертифікат про дату початку, листом від 28.03.2011 кредитор в односторонньому порядку, керуючись умовами кредитного договору №2, визначив графік платежів боржника в рахунок погашення заборгованості.
34. Відповідно до вказаного графіку перший платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2 мав бути здійснений боржником 01.06.2011, а останній - 03.06.2019.
35. Згідно з п. 2 ст. 6 кредитного договору №2 на кредити нараховуються відсотки за ставкою, що складається з маржі та ЮРІБОРа.
36. Заявник зазначає, що боржник сплатив сумарно за тілом та відсотками за користування кредитом за обома кредитними договорами заборгованість на загальну суму 16949261,85 євро.
37. Боржником подано заяву про застосування позовної давності, яку він обґрунтовує тим, що згідно з приписами п. 1 ст. 11 кредитного договору №2 погашення має бути здійснено не більше ніж 17 однаковими, послідовними, піврічними платежами. Згідно з ст. 6 кредитного договору №1 позичальник повинен сплачувати відсотки на кредит в останній день кожного відсоткового періоду.
38. Враховуючи той факт, що кредитними договорами встановлено періодичність платежів в рахунок погашення кредиту та процентів, позовна давність щодо кожного платежу спливає через три роки з відповідної дати чергового платежу.
39. Боржник зазначає, що з огляду на подану заявником таблицю №5 "Погашення заборгованості за кредитними договорами №№1, 2", позовна давність по періодичним платежам спливла.
40. Ініціюючий кредитор вказує, що факт виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором визнавався неодноразово боржником та посилається на: лист від 09.05.2018; Афідевіт від 06.08.2018; лист від 31.03.2020; лист №75 від 19.06.2020; лист від 17.08.2020.
41. Боржник в поданому відзиві заперечує, що лист від 09.05.2018 та Афідевіт від 06.08.2018 свідчать про визнання заборгованості та змінює тривалість позовної давності та звертає увагу суду на відсутність реєстрації цього листування в Національному банку України.
42. Щодо листа від 17.08.2020, то ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" зазначає, що не підписувало вказаний лист, а отже він не може бути доказом визнання заборгованості, та в цьому листі не зазначено актуальний розмір заборгованості.
43. Окрім викладеного, боржник зазначив, що ініціюючим кредитором не надано усіх необхідних документів, які б підтверджували заборгованість, видачу кредиту та погашення кредиту, відсутній детальний арифметичний розрахунок заборгованості, який би можна було перевірити, а надані кредитором документи мають розбіжності в нарахуванні суми заборгованості.
44. Також боржник в поданому відзиві заперечує нарахування відсотків після спливу строку кредитування та зазначає про порушення кредитором умов кредитних договорів.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
45. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 відмовлено Банку у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс".
46. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 залишено без змін.
47. Судові рішення мотивовані тим, що грошові вимоги кредитора носять спірний характер, зазначена сума боргу, строки та підстави виникнення заборгованості викликають розбіжності між сторонами, що, в свою чергу, унеможливлює їх розгляд на етапі відкриття провадження у справі про банкрутство.
48. Господарські суди зазначили, що зі змісту відзиву боржника на заяву Банку з доданими до нього документами вбачається, що заявлені грошові вимоги кредитора носять спірний характер, оскільки вони заперечуються боржником з підстав відсутності в матеріалах справи необхідних документів для підтвердження заборгованості, суми заборгованості, нарахування відсотків, детального арифметичного розрахунку заборгованості, доказів формування та моменту фіксації відсоткової ставки з врахуванням EURIBOR, а також спливу позовної давності. Крім того, боржник ставить під сумнів факт видачі кредиту та погашення кредиту, а також зазначає про порушення кредитором умов кредитних договорів.
49. Враховуючи викладене, господарські суди дійшли висновку, що оскільки боржник заперечує та не визнає як сам факт наявності у нього заборгованості перед Банком, так і розмір такої заборгованості, це викликає розумний сумнів в наявності безспірності вимог ініціюючого кредитора.
50. Крім того, господарські суди зазначили, що в силу приписів чинного спеціального законодавства, господарський суд, на розгляді якого перебуває заява про відкриття провадження у справі про банкрутство, не розглядає спір по суті (спір щодо кредиторських вимог, які стали підставою для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), вищенаведені суперечки та розбіжності щодо наявності чи відсутності заборгованості боржника перед кредитором за вказаними договорами та її розміру підлягають вирішенню саме у порядку позовного провадження із застосуванням усього інструментарію, характерного такому провадженню, а тому вимоги кредитора в цьому випадку не є безспірними та свідчать про наявність спору про право, що відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.
51. Також в судових рішеннях вказано, що правовідносини, які виникли на підставі кредитних договорів, регулюються законодавством Федеративної Республіки Німеччина (ст. 22 кредитних договорів №№1, 2), тоді як встановлення і застосування змісту іноземного права - це правозастосовний процес, який здійснюється судом на підставі та в межах національного права згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, такими, як: суверенна рівність держав, самовизначення, невтручання у внутрішні справи. Отже, необхідність з`ясування норм іноземної держави спричиняє ускладнення розгляду спору, безпосередньо пливає на строк розгляду справи та може породжувати додаткові спірні питання, пов`язані з тлумаченням цих норм.
52. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження про банкрутство ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" на підставі ч. 6 ст. 39 КУзПБ з огляду на існування між ініціюючим кредитором та боржником спору, який не був предметом судового розгляду щодо заявлених кредитором вимог.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
53. Банк (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 та направити справу до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.
54. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1, п. 2, п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського кодексу України (далі - ГПК України).
55. Так, скаржник зазначає, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не було враховано висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 39 КУзПБ, викладений у постановах від 19.08.2020 у справі №910/2522/20, від 26.01.2023 у справі №917/1268/21, від 02.08.2023 у справі №910/4288/22 (щодо заперечень боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство), від 06.04.2023 у справі №902/560/20, від 09.03.2023 у справі №911/931/22, від 12.01.2023 у справі №926/2770-б/22, від 20.10.2021 у справі №910/18376/20 (щодо спору про право), від 24.11.2021 у справі №910/16246/18 (щодо моменту виникнення "спору про право"), від 09.05.2023 у справі №911/1755/22, від 13.12.2022 у справі №910/862/22, від 06.07.2023 у справі №914/1650/22 (щодо перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора).
56. Також скаржник вказує про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 39 КУзПБ, який викладено у постановах від 19.08.2020 у справі №910/2522/20, від 13.12.2022 у справі №910/862/22, від 26.01.2023 у справі №917/1268/21.
57. На думку скаржника, наразі існує два кардинально протилежних правових висновки Верховного Суду щодо питання застосування ч. 6 ст. 39 КУзПБ, перший із яких вказує, що відзиву боржника нібито достатньо для встановлення спору про право, а другий - що для встановлення такої обставини самих лише заперечень недостатньо, потрібні відповідні докази.
58. Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 33 Закону України "Про міжнародне приватне право" (стосовно обов`язковості тлумачення та застосування норм права іноземної держави при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою іноземної юридичної особи, у випадку, якщо відповідні правовідносини врегульовані правом іноземної держави).
59. Також скаржник зазначає про порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм та матеріального права, зокрема: ч. 6 ст. 39 КУзПБ у сукупності зі ст. 236 ГПК України; ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 33 Закону України "Про міжнародне приватне право"; ч. 1, ч. 3 ст. 2 ГПК України у сукупності з неврахуванням ч. 1 ст. 129 Конституції України та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.
60. Скаржник вважає, що наразі наявна ситуація, за якої, з одного боку, українське законодавство наділяє інвестора правом на звернення до національних судів України, проте, з іншого - національний суд фактично блокує таке право інвестора, розглядаючи справу формально, з порушенням принципу справедливості.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
61. ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
62. Боржник з посиланням на висновки, які викладені в постанові Верховного Суду від 26.01.2023 в справі №917/1268/21, вважає, що наявність заперечень боржника, які викладені в відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, за відсутності доданих до цієї заяви доказів, є достатньою підставою стверджувати, що має місце спір про право, який повинен розглядатися в порядку позовного провадження.
63. Боржник зауважує, що посилання Банку на висновки, які викладені в постанові Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №910/4288/22 повинно сприйматися судом касаційної інстанції критично, адже висновки в цій справі не спростовують доводи, що до відзиву боржника не повинні в обов`язковому порядку додаватися певні докази.
64. Окремо, на переконання боржника, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій було враховано обсяг наявних в матеріалах справи доказів, а також невиконання Банком вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 в справі №910/2423/23 щодо надання оригіналів документів, які були додані до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
65. Додатково боржник зазначає, що відповідно до практики Верховного Суду саме на ініціюючого кредитора покладено "стандарт підвищеного доказування", який полягає в необхідності доведенні саме ініціюючим кредитором існування права вимоги. При цьому, навіть визнання боржником обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (подібні висновки, викладено в постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/14923/20, від 04.05.2023 у справі №925/636/22). Отже, відсутність доказів, які надані боржником для спростування аргументів ініціюючого кредитора, не є підставою стверджувати про відсутність спору про право.
66. Боржник вважає, що Банком жодним чином не спростовані заперечення боржника, а також Банк не зазначив, яким конкретним доводам Банку господарські суди першої та апеляційної інстанцій не надали обґрунтованої оцінки.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
67. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс".
68. КУзПБ встановлює порядок та підстави для здійснення провадження у справі з відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює КУзПБ.
69. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.
70. Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (ст. 215 Господарського кодексу України, ст. 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (ст. 219 Кримінального кодексу України).
71. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
72. Дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів є однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство.
73. Положення ст. 1 КУзПБ визначають, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
74. Частинами 1, 2 ст. 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
75. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.
76. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 23.09.2021 №910/866/20, від 21.10.2021 у справі №913/479/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20).
77. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 09.06.2022 у справі №922/313/20 (922/3069/21)).
78. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст. 39 КУзПБ.
79. Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
80. Системний аналіз ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
81. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, від 03.09.2020 у справі №910/16413/19).
82. При цьому, якщо КУзПБ підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з`ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в ч. 6 ст. 39 КУзПБ: - вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; - вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
83. Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
84. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
85. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).
86. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/14923/20).
87. Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 в чергове наголосив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
88. Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20, від 09.05.2023 у справі №911/1755/22, від 31.05.2023 у справі №905/1029/22, від 06.07.2023 у справі №914/1650/22).
89. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
90. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
91. У цій справі, відмовляючи у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" за заявою Банку на підставі ч. 6 ст. 39 КУзПБ, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що між вказаним кредитором та боржником існує спір про право.
92. Верховний Суд зауважує, що правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.