ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/15587/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
Обидьоннова Ю.О.: особисто,
АТ "Міжнародний резервний банк": не з`явився,
ОСОБА_1 : особисто, Перепелиця О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В., - головуючий, Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 в частині розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" та ОСОБА_1 (суддя Івченко А.М.)
у справі № 910/15587/21
за заявою ОСОБА_2
про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст заяви
1. ОСОБА_2 (далі - Боржник) звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про власну неплатоспроможність.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, введено процедуру реструктуризації боргів Боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.
3. У межах зазначеної справи 31.12.2021 Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (далі - Банк) подало заяву з грошовими вимогами до Боржника у загальній сумі 5750208,98 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31.12.2021 (курс долара США по відношенню до гривні 27,2077) складає 156449960,87 грн, у тому числі: 266496,00 доларів США загальної заборгованості за кредитом (7250743,22 грн), 557604,25 доларів США процентів за користування кредитом (15171129,15 грн), 1993776,85 доларів США пені за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом (54246082,40 грн), 2932331,88 доларів США пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом (79782006,09 грн).
4. Заяву Банку мотивовано наявністю заборгованості Боржника перед Банком за договором про відкриття кредитної лінії №15-05-08/ФО від 21.05.2008 із посиланням на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.11.2011 у справі №2-746/2011.
5. 04.01.2022 від ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС надійшла заява з грошовими вимогами до боржника в сумі 9372,22 грн заборгованості з єдиного соціального внеску.
6. 13.01.2022 надійшла заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до Боржника в сумі 2830761,24 грн (з урахуванням усунення недоліків), з яких 1021044,50 грн основного боргу, 124426,12 грн інфляційних втрат, 311763,79 грн 3% річних, 1371206,27 грн процентів, а також 2320,56 грн судових витрат.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
7. Між Закритим акціонерним банком "Банк НРБ" (кредитодавець), правонаступником якого є Банк, та Боржником (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №15-05-08/ФО від 21.05.2008 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Банк відкрив Боржнику відновлювальну кредитну лінію та зобов`язався надати кредитні кошти, а Боржник зобов`язався використовувати кредит на цілі, зазначені в пункті 1.5 Кредитного договору, своєчасно та у повному обсязі сплачувати Банку проценти за користування кредитом, а також повернути Банку кредит у розмірах та у строки, передбачені Кредитним договором.
8. Ліміт кредитної лінії становив 600000,00 доларів. З дати укладення кредитного договору діяла фіксована процентна ставка, яка складала 13,25% річних. Останній день дії кредитної лінії - 21.05.2015 (п.п. 1.2 - 1.4 Кредитного договору).
9. У розділі 6 Кредитного договору сторони досягли згоди щодо порядку нарахування та сплати процентів за користування кредитом. Так, проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією (п. 6.2 Кредитного договору).
10. Нарахування процентів повністю та остаточно припиняється в останній день дії кредитної лінії (21.05.2015), а у випадку, якщо позичальник не поверне загальну заборгованість за кредитною лінією в такий день - то нарахування процентів повністю та остаточно припиняється в день фактичного повернення загальної заборгованості за кредитною лінією (п. 6.4 Кредитного договору).
11. Відповідно до пункту 10.1 Кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором позичальник зобов`язаний сплачувати Банку неустойку (пеню) у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення: а) за прострочення терміну/ів повернення кредиту, який/які визначено в пункті 8.1 Кредитного договору; б) за прострочення строку повернення повної суми заборгованості за кредитною лінією за вимогою Банку в достроковому порядку, який визначено в пункті 8.4 Кредитного договору; в) за прострочення терміну/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені статтею 6 Кредитного договору; г) за прострочення строку/ів сплати комісій, які визначені статтею 5 Кредитного договору, та/або інших комісій, передбачених Кредитним договором. Для розрахунку пені приймається 360 днів у році - для кредиту, наданого позичальнику в іноземній валюті, та фактичної кількості днів у році - для кредиту, наданого позичальнику в національній валюті.
12. Нарахування пені і інших штрафних санкцій, які передбачені Кредитним договором, припиняється в момент виконання позичальником зобов`язання, за невиконання якого така пеня була застосована до позичальника (пункт 10.3 Кредитного договору).
13. Пунктом 11.5 Кредитного договору встановлено, що за будь-якими вимогами сторін, які випливають за Кредитним договором, встановлюється позовна давність тривалістю у три роки.
14. Банк виконав у повному обсязі свої зобов`язання за Кредитним договором щодо надання кредитних коштів Боржнику.
15. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.11.2011 у справі №2-746/2011 у повному обсязі задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (правонаступником якого є Банк) про стягнення з ОСОБА_2 (Боржник) заборгованості за Кредитним договором в розмірі 451763,82 долари США та 3887895,81 грн, судового збору в розмірі 1700,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06.04.2012).
16. Постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 18.08.2016 відкритого виконавче провадження №51963514 на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.11.2011 у справі №2-746/2011.
17. Станом на день подання Заяви (31.12.2021) заборгованість Боржника перед Банком за Кредитним договором не погашена.
18. Нарахування Банком пені за Кредитним договором з 12.03.2020 не здійснювалося.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
19. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2023, зокрема, визнано кредиторами у справі: Банк на суму 156454500,86 грн (з яких: 4540,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 22421872,37 грн - вимоги другої черги; 134028088,49 грн - вимоги третьої черги), Головне управління ДПС у м. Києві на суму 13912,22 грн (з яких: 4540,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 9372,22 грн - вимоги другої черги); ОСОБА_1 на суму 2835723,24 грн (з яких 4962,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 2830761,24 грн - вимоги другої черги).
20. Судові рішення мотивовано посиланням на приписи статей 45, 47, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), статей 202, 204, 259, 549, 611, 625, 627-629 Цивільного кодексу України, статті 232 Господарського кодексу України та обґрунтованість кредиторських вимог Банку.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
21. Боржник подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
22. Боржник зазначив, що оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими та постановленими з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права в частині визнання грошових вимог Банку та ОСОБА_1 .
23. У зв`язку з наведеним ухвалою Верховного Суду від 04.10.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на судові рішення першої та апеляційної інстанції в частині розгляду кредиторських вимог Банку та ОСОБА_1 .
24. Однак у судовому засіданні 16.11.2023 Боржник підтримав вимоги касаційної скарги лише в частині, що стосується визнання грошових вимог Банку.
25. Касаційна скарга (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги та позиції Боржника в судовому засіданні) мотивована наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
26. Боржник вважає, що суди попередніх інстанції розглянули справу без врахування висновку Верховного Суду щодо одночасного застосування частини 2 статті 625 і частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
27. З урахуванням вказаних правових позицій Боржник наголошує, що в Кредитному договорі відсутні умови про сплату процентів як плати за неналежне виконання зобов`язань відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
28. Також Боржник посилається на положення статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України та судову практику щодо неспівмірно високих штрафних санкцій, зокрема, постанову Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №902/855/18.
29. Крім того, Боржник зазначає про застосування судами частини 2 статті 264 Цивільного кодексу України без урахування висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 18.05.2016 у справі №6-474цс16, щодо застосування позовної давності в подібних правовідносинах.
30. Боржник заявляє про застосування позовної давності щодо вимог Банку, до вимог щодо сплати пені.
31. Водночас Боржник визнає частково грошові вимоги Банку в межах рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.11.2011 у справі №2-746/2011.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
32. ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувані судові рішення щодо його грошових вимог залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
33. ОСОБА_1, зокрема, вважає безпідставним посилання Боржника на висновки Верховного Суду, які стосуються кредитних правовідносин, адже грошові вимоги ОСОБА_1 стосуються письмових боргових розписок, що вважаються формою договорів позики.
34. Також ОСОБА_1 вважає необґрунтованими заперечення Боржника щодо спливу позовної давності, адже він не подав відповідної письмової заяви про її застосування щодо певних кредиторських вимог відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України.
35. Банк у встановлений судом термін відзив на касаційну скаргу не подав.
Позиція Верховного Суду
36. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги.
37. Предметом касаційного оскарження в цій справі є судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду грошових вимог до Боржника, заявлених Банком за Кредитним договором в частині, яка не підтверджена рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.11.2011 у справі №2-746/2011. Обґрунтованість визнання грошових вимог Банку у частині, що підтверджена зазначеними судовими рішеннями, а також грошових вимог інших кредиторів Боржник у касаційній інстанції не заперечує.
38. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).
39. У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
40. Згідно зі статтею 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
41. Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).