ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 120/709/22-а
адміністративне провадження № К/990/2965/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Білак М. В., Єресько Л. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року (колегія суддів у складі: Сушка О. О., Залімського І. Г., Мацького Є. М.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та історія справи
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області (далі також - ТУ ДСА України) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними дії ТУ ДСА України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України (далі також - ДСА України) щодо не забезпечення ТУ ДСА України в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період 01 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн;
- зобов`язати ДСА України забезпечити ТУ ДСА України бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір якого становить 2270 грн;
- зобов`язати ТУ ДСА України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року, обчисливши її розмір виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року залучено до участі в адміністративній справі співвідповідачем Державну судову адміністрацію України.
3. Позов обґрунтовано протиправністю дії відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди у період з січня по грудень 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня 2020 року, а саме 2102 грн.
4. На переконання позивача, розмір суддівської винагороди яку він отримує повинен обчислюватися із урахуванням дійсного прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня календарного року, а тому застосування відповідачем спеціального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді є неправомірним та суперечить Закону України "Про судоустрій та статус суддів", Закону України "Про прожитковий мінімум", що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
5. Судами установлено, що згідно Указу Президенту України "Про призначення суддів" № 99/100 від 02 лютого 2010 року позивача призначено на посаду судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, строком на 5 років.
6. Наказом в.о. голови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області № 5-к від 24 лютого 2010 року позивача зараховано до штату Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
7. Указом Президента України "Про призначення суддів" № 157/2017 від 12 червня 2017 року позивача призначено на посаду судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
8. На підставі наказу голови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області № 36-к від 13 червня 2017 року позивач приступив до виконання повноважень судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
9. Цим же наказом встановлено позивачу щомісячну доплату за вислугу років судді в розмірі 30 % посадового окладу.
10. Із розрахункового листа про виплату суддівської винагороди у 2021 році встановлено, що розмір посадового окладу позивача становив 63 060 грн.
11. Нарахування та виплату позивачу суддівської винагороди здійснює ТУ ДСА.
12. Установлено, що обчислення суддівської винагороди позивачу за період січень-грудень 2021 року проведено відповідно до статей 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ (далі - Закон України № 1082-ІХ), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2 102 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
13. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року (суддя Дончик В. В.) позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 грн.
Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період 01 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн.
Зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір якого становить 2270 грн.
Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2021 року, обчисливши її розмір виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 грн, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.
14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України № 1402-VIII, а норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Цей висновок, як підкреслив суд першої інстанції, узгоджується із змінами до Конституції України, внесеними Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року № 1401-VIII (далі - Закон України № 1401-VIII), що набрали чинності з 30 вересня 2016 року.
15. Суд першої інстанції зауважив, що Конституція України у редакції Закону України № 1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій. Так, пунктом 1 частини третьої та пунктом 1 частини четвертої статті 135 Закону України № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Тому, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
16. Суд цієї інстанції також зауважив, що відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо, наведено у Законі України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-XIV (далі - Закон України № 966-XIV). Водночас, цим Законом не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому, судді названим Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
17. Поряд із тим, статтею 7 Закону України № 1082-ІХ, разом із встановленням на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, зокрема, для працездатних осіб в розмірі 2270 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102 грн.
18. Проте, на переконання суду першої інстанції, оскільки зміни до Закону України № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період (січень 2021 року - січень 2022 року), а також в Закон України № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні.
19. Судом першої інстанції наголошено, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону України № 1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень законів України № 1089-ІХ. Водночас закони України № 1089-ІХ фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що на думку суду першої інстанції, порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України № 1402-VIII.
20. Судом констатовано, що при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону, тобто Закону України № 1402-VIII, а положення Закону України № 966-XIV вважати загальними нормами.
21. Заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року (2270 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена, була неправомірною.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції
22. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області задоволено повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року скасовано.
Прийнято нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
23. Оскаржене судове рішення мотивовано тим, що станом на час розгляду цієї справи, норма статті 7 Закону № 1082-ІХ на 2021 рік не визнана неконституційною, а тому підстави для її незастосування відповідачем відсутні. З 01 січня 2021 року Законом № 1089-ІХ розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн. Таким чином, відповідач як територіальний орган ДСА України, виконуючи функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів в межах бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
24. Судом зауважено, що норма частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду (30), але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього. З огляду на це, необхідно враховувати положення інших законів, які встановлюють розмір прожиткового мінімуму для визначення посадового окладу судді. Такі норми доповнюють частину третю статті 135 Закону 1402-VIII і становлять єдину спеціальну норму, якою визначено розмір посадового окладу судді.
25. Нормативним доповненням до зазначеної статті є відповідні законодавчі положення Закону № 1082-ІХ, а отже, за висновком суду апеляційної інстанції з 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн.
26. У підсумку суд апеляційної інстанції зазначив, що дії ДСА України та ТУ ДСА України щодо нарахування та виплати позивачу за спірний період суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з січня 2021 року в розмірі 2102 грн відповідають положенням законодавчого регулювання та є правомірними.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
27. 24 січня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року і залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року.
28. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що на даний час відсутній правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах з приводу застосування норми статті 130 Конституції України, частин другої, третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" в контексті нарахування суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2021 року.
29. Законом 1402-VIII встановлено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки, указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, то відповідач 2 неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.
30. На думку позивача, неможливо розглядати положення статті 7 Закону № 1082-IX щодо запровадження величини "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", як такі, що відповідають принципам якості та правової визначеності закону, в сенсі застосування до правовідносин визначення розміру суддівської винагороди позивача.
31. Таким чином, на переконання скаржника, вирішення питання щодо виплати суддівської винагороди судді є обов`язком відповідача і повинно вирішуватися у встановленому спеціальними Законами та Конституцією порядку, оскільки є невід`ємним елементом гарантій незалежності суддів.
Позиція інших учасників справи
32. Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги
33. 24 січня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у цій адміністративній справі.
34. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Данилевич Н. А., суддів: Мацедонську В. Е., Шевцову Н. В. - для розгляду цієї адміністративної справи.
35. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 року визнано неповажними, зазначені ОСОБА_1, причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі № 120/709/22-а, зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
36. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі № 120/709/22-а. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі № 120/709/22-а. Витребувано із Вінницького окружного адміністративного суду справу № 120/709/22-а.