ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 343/472/20
провадження № 51-2838 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
представника потерпілого ОСОБА_6,
потерпілого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2022 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 30 березня 2023 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090160000018, за обвинуваченням
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у с. Княжолука, проживає в буд. АДРЕСА_1, такого, що не має судимості в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК)
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135 та ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2022 року ОСОБА_10 засуджено за ч. 1 ст. 135 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 286 КК - до покарання у виді позбавленняволі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_10 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Прийнято рішення щодо цивільного позову, речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_10 визнано винуватим у тому, що він 10 січня 2020 року приблизно о 21 год, керуючи автомобілем марки "VolkswagenTransporter",державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по ділянці автодороги між м. Долина та смт Вигода Калуського району Івано-Франківської області в напрямку м. Хуст Закарпатської області, порушив вимоги п. п. 1.5, 1.10, 2.3.б, д, 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від її спостереження, вчасно не зреагував на її зміну, не обрав безпечної швидкості, внаслідок чого виїхав на праве узбіччя, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_11, котрий рухався по узбіччю дороги. Після чого, ОСОБА_10, усвідомлюючи, що своїми діями поставив життя потерпілого ОСОБА_11 у небезпечний стан, маючи можливість надати допомогу, не переконався чи останній її потребує, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу та не викликав бригаду екстреної швидкої допомоги, а умисно залишив ОСОБА_11 в небезпечному для життя стані та втік з місця події. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 березня 2023 року вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2022 року щодо ОСОБА_10 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять судові рішення щодо ОСОБА_10 скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв`язку з відсутністю у діях останнього складу кримінальних правопорушень. Сторона захисту наголошує, що суд апеляційної інстанції всупереч приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) всіх доводів сторони захисту не перевірив, обґрунтованих відповідей на них не дав та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції без змін. Зокрема, без належної уваги апеляційного суду залишилися доводи апеляційної скарги щодо відсутності повноважень у слідчого ОСОБА_12 під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні; недопустимості доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження; не роз`яснення апеляційним судом положень ст. 49 КК засудженому ОСОБА_10 .
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 частково підтримала доводи касаційної скарги захисників. Просила про застосування положень ст. 49 КК відносно засудженого ОСОБА_10, а в іншій частині вимог касаційної скарги просила залишити без задоволення.
Представник потерпілого ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_7 заперечували проти задоволення касаційної скарги захисників та просили залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку учасників процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.