ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 141/843/20
провадження № 61-8687св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Білоконь О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, відділ з питань організації надання адміністративних послуг Оратівської селищної ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 28 червня 2022 рокуу складі колегії суддів: Якименко М. М., Ковальчука О. В., Берегового О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, сектору з питань державної реєстрації Оратівської районної державної адміністрації про скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Позов обґрунтований тим, що з 1992 року до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1, чоловік позивачки ОСОБА_3 користувався земельною ділянкою площею 0,5427 га, яка знаходиться за межами с. Якимівка в полі IV - 5 (ферма 1) (далі - земельна ділянка-1).
Рішенням сесії Якимівської сільської ради від 06 лютого 2003 року затверджено технічну документацію і погоджено надати у власність, зокрема ОСОБА_3 земельну ділянку-1.
Розпорядженням Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 09 квітня 2008 року № 206 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання у власність та виготовлення державних актів на право власності на землю для ведення особистих селянських господарств, зокрема ОСОБА_3 на земельну ділянку-1.
ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у лютому 2012 року виготовили державні акти на земельні ділянки, які рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 16 березня 2016 року у справі № 141/552/15-ц, яке набрало законної сили 13 червня 2016 року, визнані недійсними і скасовані.
ОСОБА_3 за життя не встиг виготовити державний акт на земельну ділянку-1, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, а ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом на майно, належне ОСОБА_3 .
Незважаючи на те, що державний акт на право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,9839 га, кадастровий номер 0523180200:02:002:0241 (далі - земельна ділянка-2), скасований судовим рішенням у справі № 141/552/15-ц, 19 квітня 2018 року вона незаконно подарувала цю земельну ділянку ОСОБА_2
19 квітня 2018 року приватний нотаріус незаконно провів державну реєстрацію права власності на земельну ділянку-2 за ОСОБА_2 .
Частина земельної ділянки-2 знаходиться в межах земельної ділянки-1.
ОСОБА_6, а пізніше і ОСОБА_2, відмовлялися добровільно скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку-2, у зв`язку з чим позивачка не може реалізувати законне право на нотаріальне посвідчення спадщини, що й стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Просила скасувати державну реєстрацію права власності, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19 квітня 2018 року № 25795041 на земельну ділянку-2 за ОСОБА_2, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвиненко О. М.
У заяві від 15 лютого 2022 року просила позов у частині позовних вимог до відділу з питань організації надання адміністративних послуг Оратівської селищної ради залишити без розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 20 травня 2021 року за клопотанням позивачки було замінено первісного відповідача - сектор з питань державної реєстрації Оратівської районної державної адміністрації на - відділ з питань організації надання адміністративних послуг Оратівської селищної ради (а. с. 41).
Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2022 року заяву ОСОБА_1 від 15 лютого 2022 року задоволено. Позов про скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в частині позовних вимог до відділу з питань організації надання адміністративних послуг Оратівської селищної ради залишено без розгляду.
Позов до ОСОБА_2 про скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку задоволено. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки-2.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольнивши позов до ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 незаконно подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку-2, частина якої на законних підставах перебувала у власності померлого ОСОБА_3, оскільки у 2003 році виділена йому у власність на підставі рішення Якимівської сільської ради, а спадкоємцем його майна є ОСОБА_1 .
Суд врахував, що на земельну ділянку-2 розроблено та затверджено технічну документацію, яка в подальшому рішенням суду визнана недійсною, а державний акт від 06 лютого 2012 року, серія ЯК № 022241, на право власності на земельну ділянку-2, виданий на ім`я ОСОБА_6, скасований.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 28 червня 2022 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2022 року в частині задоволення позову до ОСОБА_2 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовивши у позові до ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції не звернув уваги і не дав належної правової оцінки тому факту, що договір дарування, за яким ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку-2, в судовому порядку не був визнаний недійсним, на час розгляду справи є дійсним та не є предметом цього спору.
Суд першої інстанції не звернув увагу, що ОСОБА_6 не брала участі у справі як сторона, питання про її залучення до участі у розгляді справи суд не вирішував.
Скасувавши державну реєстрацію права власності, проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвиненко О. М., суд першої інстанції фактично вирішив питання про права і обов`язки нотаріуса як особи, яка не брала участі у справі.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на час звернення до суду з позовом позивачка не була власником земельної ділянки-1, а набула таке право тільки під час розгляду справи № 141/282/21.
У матеріалах справи немає належних та допустимих доказів того, що частина земельної ділянки-1 перебуває у власності ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 28 червня 2022 року, просила її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 січня 2022 року у справі № 673/533/19, провадження № 61-5264св21, від 10 листопада 2021 року у справі № 740/3852/19, провадження № 61-7745св21.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що в судовому засіданні в суді першої інстанції суд оглядав документи, що підтверджують накладення земельних ділянок, а ОСОБА_2 визнала таке накладення.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу мотивований тим, що земельні ділянки сторін не накладаються, зворотного позивачка не довела.
Під час розгляду справи в судах не витребувано інформації з Державного земельного кадастру щодо накладення спірних земельних ділянок.
Позивачка не надала доказів посвідчення права власності за ОСОБА_3 (за життя) на земельну ділянку-1 у Книзі реєстрації громадян, яким передано земельні ділянки у приватну власність.
Інші доводи відзиву аналогічні мотивам відмови у позові, викладеним в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 28 червня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктами 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Спадкоємцем його майна є ОСОБА_1 (а .с. 8).
Рішенням 6 сесії 4 скликання Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області від 06 лютого 2003 року "Про затвердження технічної документації і погодження надання у власність для розширення особистих селянських господарств та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Якимівка" затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право власності на землю громадянам с. Якимівка, внесено часткові зміни у земельно-кадастрові документи відповідно до фактичних розмірів, визначених в натурі (на місцевості), надано у власність ділянки для ведення особистих селянських господарств і вирішено видати державні акти на право власності на землю громадянам с. Якимівка згідно з додатком (а. с. 56).
У списку землекористувачів, доданому до рішення Якимівської сільської ради від 06 лютого 2003 року, під порядковим номером 11 щодо земельної ділянки-1 вказано ОСОБА_3, під порядковим номером 18 - ОСОБА_7 (а. с. 57).
Розпорядженням Оратівської районної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року № 206 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання у власність та виготовлення державних актів на право власності на землю для ведення особистих селянських господарств із земель запасу на території Якимівської сільської ради згідно з додатком. Рекомендовано громадянам, вказаним у додатку до розпорядження, замовити у землевпорядній організації, що має ліцензію на проведення землевпорядних робіт, розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання у власність та виготовлення державних актів на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства. Визнано такими, що втратили чинність, розпорядження голови районної державної адміністрації від 02 червня 2003 року № 162 і від 20 липня 2005 року № 252 (а. с. 58).
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 764773, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,9839 га, кадастровий номер 0523180200:02:002:0241, яка розташована на території Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області (а. с. 116).
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2009 року визнано протиправним розпорядження голови Оратівської районної державної адміністрації від 08 вересня 2008 року № 483 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам с. Якимівка для ведення особистих селянських господарств на території Якимівської сільської ради" (а. с. 113-115).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 0,9839 га, кадастровий номер 0523180200:02:002:0241, яка розташована на території Якимівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, на підставі договору дарування від 19 квітня 2018 року № 458 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а. с. 12).
Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 16 березня 2016 року у справі № 141/552/15-ц, яке набрало законної сили, визнано недійсними та скасовано видані на підставі розпорядження Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області від 03 жовтня 2011 року № 399 (щодо повторного виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки) державні акти від: 13 лютого 2012 року, серія ЯК № 022238, на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку; 06 лютого 2012 року, серія ЯК № 022241, на право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку; 06 лютого 2012 року, серія ЯК № 022244, на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку (а. с. 10, 11).
26 серпня 2021 року рішенням Оратівського районного суду Вінницької області у справі № 141/282/21, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку-1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 (а. с. 117-119).
Відповідно до листа від 17 січня 2022 року відділу № 2 управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, встановлено, що неможливо зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку-1 у зв`язку з тим, що вона не є сформованою, технічна документація із землеустрою на неї не виготовлялась (а. с. 82).
Згідно з викопіюванням зі схеми землекористування Якимівської сільської ради та ситуаційного плану сільської ради земельну ділянку-1 відведено у власність, відповідно до судових рішень Оратівського районного суду Вінницької області від 16 березня 2016 року та Апеляційного суду Вінницької області від 13 червня 2016 року, ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства. У національній кадастровій системі ця земельна ділянка закріплена за попереднім власником (а. с. 62).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Право власності є непорушним і право розпоряджатися майном належить лише власникові майна (стаття 41 Конституції України, стаття 319 ЦК України).
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Разом із тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає у нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).