ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 766/13376/17
провадження № 61-20634св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Білоконь О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Херсонська міська рада Херсонської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Херсонської міської ради Херсонської області на постанову Херсонського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Майданіка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року Херсонська міська рада Херсонської області (далі - Херсонська міська рада) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні комунальним майном шляхом виселення із квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира № 10 ).
Позов обґрунтований тим, що з метою захисту комунальної власності проведено комісійне обстеження квартири № 10, яка перебуває у комунальній власності, щодо її безпідставного та протиправного використання відповідачем.
Відповідно до акта про проведення обстеження квартири від 20 жовтня 2016 року № 10 щодо проживання невідомих осіб згідно з відомостями бухгалтерського обліку Приватного підприємства "Жилтранс" (далі - ПП "Жилтранс") ця квартира не є приватизованою, належить до комунальної форми власності.
Будь-яка особа не має законних підстав для користування квартирою № 10, оскільки ОСОБА_2, який 20 червня 2014 року отримав ордер на вселення до квартири № 10, у жовтні 2014 року помер.
Після смерті ОСОБА_2 його син ОСОБА_3 не набув права користування квартирою № 10, оскільки рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24 листопад 2016 року, яке залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 16 березня 2017 року, у позові ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання права користування квартирою № 10 відмовлено.
На час обстеження квартири № 10 (20 жовтня 2016 року) встановлено, що ОСОБА_1 із сім`єю вселився самовільно, надати документи, що підтверджують право власності або право користування на цю квартиру, а також звільнити її він відмовився.
Херсонська міська радапросила усунути перешкоди у користуванні квартирою № 10 шляхом виселення ОСОБА_1 без надання іншого житла, стягнути на її користь судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 01 квітня 2019 року позов задоволено.
Усунено Херсонській міській раді перешкоди у користуванні квартирою № 10 шляхом виселення ОСОБА_1 без надання іншого житла.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Херсонської міської ради судові витрати в розмірі 1 600,00 грн.
Суд виходив з того, що згідно з відомостями бухгалтерського обліку ПП "Жилтранс" квартира № 10 належить до комунальні власності. Після смерті наймача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 15 лютого 2017 року у квартирі № 10 ніхто не зареєстрований.
Суд визнав доведеним факт неправомірного вселення ОСОБА_1 у квартиру № 10, оскільки він не надав суду будь-яких доказів, які б спростовували цю обставину, тому дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення позову про виселення відповідача згідно з частиною третьою статті 116 Житлового кодексу України (назва Кодексу в редакції Закону від 21 квітня 2022 року № 2215-IX) (далі - ЖК України).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Гонтаренком А. К., задоволено. Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 01 квітня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові. Стягнено з Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 2 854,00 грн.
Відмовивши в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень будь-яких відомостей про скасування запису чи рішення про реєстрацію права власності на квартиру № 10 за ОСОБА_4 у матеріалах справи немає, як і будь-яких підтверджень факту відновлення права власності позивача у спосіб, встановлений статтею 48 Закону України "Про власність".
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14 листопада 2014 року у справі № 668/9104/14-ц, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 26 лютого 2015 року, обставини припинення права власності на квартиру № 10 та її належності до комунальної власності не встановлювались.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у справі, яка розглядається, вирішується спір щодо правомірності набуття ОСОБА_4 права власності на квартиру № 10 .
Право власності ОСОБА_4 на спірну квартиру у встановленому законодавством порядку припинено не було.
Суд апеляційної інстанції посилався на те, що право ОСОБА_1 на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 не передбачає необхідності отримання ним спеціального ордера на вселення до квартири № 10 чи перебування на квартирному обліку.
Ефективним способом відновлення майнових прав власника є витребування спірного майна, тоді як захист майнових прав Херсонської міської ради шляхом усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення відповідача за наявності спору про право власності на об`єкт нерухомості не відновлює прав позивача на це майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року Херсонська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Херсонського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, просила її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 686/19928/17, від 18 квітня 2018 року у справі № 753/1100/14-ц, від 04 листопада 2020 року у справі № 206/4252/18, від 28 березня 2018 року у справі № 522/8414/15, від 08 травня 2019 року у справі № 759/5600/15-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, у постановах Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі № 6-2010цс16, від 13 червня 2012 року у справі № 6-54цс12.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2022 року визнано поважними причини для поновлення процесуального строку та поновлено Херсонській міській раді процесуальний строк на касаційне оскарження постанови Херсонського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що розпорядженням Фонду комунального майна м. Херсона Херсонської міської ради від 12 серпня 2003 року № 3-с скасовано приватизацію ОСОБА_4 квартири № 10 . Розпорядження Фонду комунального майна м. Херсона від 03 липня 2003 року № 14191-ж та свідоцтво про право власності на житло від 03 липня 2003 року, серія НОМЕР_1, видане на підставі цього розпорядження, визнано такими, що втратили чинність.
Відповідно до листа Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні Головного управління юстиції у Херсонській області від 12 липня 2015 року № 06/03-12/521, 02 липня 2013 року на підставі розпорядження голови Фонду комунального майна м. Херсона від 12 серпня 2003 року № 3-с у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно погашено запис про право власності ОСОБА_4 на квартиру № 10 .
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14 листопада 2014 року у справі № 668/9104/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 26 лютого 2015 року, у позові ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Довгань О. І., Управління комунальної власності Херсонської міської ради, про визнання права власності на квартиру № 10 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 відмовлено.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 27 травня 1999 року № НОМЕР_2 Фонд комунального майна м. Херсона посвідчив, що квартира АДРЕСА_3 дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та членам його сім`ї ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_5 .
Відповідно до актів проведення обстеження квартири № 10 щодо проживання невідомих осіб від 20 жовтня 2016 року, 15 лютого 2017 року, 17 березня 2017 року встановлено, що згідно з відомостями бухгалтерського обліку ПП "Жилтранс" квартира № 10 не приватизована, знаходиться у комунальній власності. Станом на 20 жовтня 2016 року у квартирі № 10 ніхто не зареєстрований, попередній квартиронаймач ОСОБА_2 помер у жовтні 2014 року. На час обстеження квартира вільна, проте у ній проживає ОСОБА_1 із сім`єю, який вселився до квартири самовільно. ОСОБА_1 відмовився надати документи, що підтверджують право власності на квартиру № 10, та добровільно її звільнити.
Згідно з актом від 31 травня 2017 року, складеним комісією у складі заступника управління обліку, розподілу та приватизації житла ОСОБА_7, головного спеціаліста юридичного відділу Рузаєва Р. В., директора ПП "Жилтранс" ОСОБА_8, комісія вийшла на місце для звільнення самовільно зайнятої ОСОБА_1 квартири № 10 . Під час виселення викликано патрульну поліцію, яка відмовилися вчиняти дії щодо виселення ОСОБА_1 з огляду на необхідність виклику дільничного інспектора Суворовського району. Виселення відповідача не відбулося.
Відповідно до довідки № 417, виданої на ім`я ОСОБА_2, станом на 17 травня 2017 року у квартирі № 10 ніхто не зареєстрований.
Згідно з актом обстеження квартири № 10 від 27 серпня 2018 року, складеним комісією у складі в. о. заступника начальника управління обліку, розподілу та приватизації житла ОСОБА_9, головного спеціаліста управління обліку, розподілу та приватизації житла ОСОБА_10, головного спеціаліста юридичного відділу ОСОБА_11, обстежено квартиру № 10 . На момент обстеження у квартирі знаходився ОСОБА_1, який за вказаною адресою не зареєстрований.
Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованою станом на 13 травня 2017 року, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 03 липня 2003 року, серія НОМЕР_1, виданого Фондом комунального майна м. Херсона згідно з розпорядженням від 03 липня 2003 року № 14191, зареєстрована як власник кватири № 10 . Дата внесення запису про реєстрацію права власності на квартиру № 10 за ОСОБА_4 - 05 серпня 2003 року.
На випадок своєї смерті ОСОБА_4 залишила заповіт, яким все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 09 травня 2013 року після смерті ОСОБА_4 спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 у встановленому порядку подав заяву про прийняття спадщини (а. с. 122-124).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Конституція України гарантує як захист права власності, так і захист права на житло.
Згідно з частинами другою, третьою статті 4 ЖК України житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об`єднанням, профспілковим та іншим громадським об`єднанням (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об`єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до законодавства України до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.
Відповідно до частини другої статті 9 ЖК України (у редакції на час набуття ОСОБА_4 права власності на квартиру № 10 ) громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законодавством України.
Згідно з пунктом 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (у редакції на час набуття ОСОБА_4 права власності на квартиру № 10 ) кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (офіційне тлумачення положення пункту 5 статті 5 викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року № 15-рп/2010, відповідно до якого законодавець обумовив одноразовість приватизації житла номінальною вартістю житлового чека).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).