ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада2023 року
м. Київ
справа № 761/14504/13-ц
провадження № 61-9999 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 березня 2023 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А.,
Писаної Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний
банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк), правонаступником
якого є акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"
(далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, та ОСОБА_4, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 18 травня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі -
ЗАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір
№ КІVPGА0000100п, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі
180 000 доларів США, строком до 18 травня 2017 року, зі сплатою 11,04 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором
18 травня 2007 року між банком та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки
№ 2018, предметом якого є квартира, загальною площею 65,60 кв. м, житловою площею 41,30 кв. м, розташована за адресою:
АДРЕСА_1 . Визначена сторонами вартість предмета іпотеки становить 1 945 538 грн.
Банк вказував про те, що ОСОБА_6 своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором належно не виконувала, станом на 26 березня 2013 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 3 023 784,58 доларів США з яких:
168 109,64 доларів США - заборгованість за кредитом, 104 131,23 доларів США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом,
18 360 доларів США - заборгованість зі сплати комісії, 2 589 164,17 доларів США - пеня, 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 143 988,25 доларів США - штраф (процентна складова).
З врахуванням викладеного АТ КБ "ПриватБанк" просила суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 травня 2007 року
№ КІVPGА0000100п у розмірі 3 023 784,58 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, загальною площею 65,60 кв. м, житловою площею 41,30 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом укладення від імені відповідача договору купівлі-продажу, будь-яким способом, з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки; виселити відповідачів та зняти їх з реєстраційного обліку.
19 березня 2018 року під час підготовчого провадження
ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій остаточно просило: залишити без розгляду позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки; стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за договором кредиту, яка станом на 25 січня 2018 року
становить 3 023 784,58 доларів США, що еквівалентно 24 160 038,80 грн,
з яких: 168 109,64 доларів США - заборгованість за кредитом, 104 131,23 доларів США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом,
18 360 доларів США - заборгованість зі сплати комісії, 2 589 164,17 доларів США - пеня, 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 143 988,25 доларів США - штраф (процентна складова).
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 06 квітня
2016 року, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 травня
2007 року № КІVPGА0000100п, що станом на 26 квітня 2013 року становить 534 620,41 доларів США, з яких: 168 109,64 доларів США - заборгованість за кредитом, 104 131,23 доларів США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 18 360 доларів США - заборгованість зі сплати комісії, 100 000 доларів США - пеня, 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 143 988,25 доларів США - штраф (процентна складова), звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру
АДРЕСА_2, загальною площею 65,60 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_6, шляхом продажу з укладенням від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмета іпотеки за початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва
від 02 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 06 квітня
2017 року у частині вирішення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, справу передано у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва
від 02 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 06 квітня
2016 року залишено без змін.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року,
з урахуванням ухвал цього суду від 13 липня 2020 року та 04 вересня 2020 року про виправлення описки, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість
за кредитним договором від 18 травня 2007 року № КІVPGА0000100п
у розмірі 168 109,64 доларів США, що еквівалентно 1 343 196,02 грн, заборгованість зі сплати процентів у розмірі 104 131,23 доларів США, що еквівалентно
832 008,53 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі
144 906,16 грн, штраф (процентна складова) у розмірі 143 988,25 доларів США, що еквівалентно 1 150 466,18 грн, штраф (фіксована частина) - 31,29 доларів США, що еквівалентно 250 грн, а всього 3 470 826,89 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_6 отримала кредит від ЗАТ "ПриватБанк" на строк до 18 травня 2017 року у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 205 310 доларів США, з яких: на споживчі цілі - 180 000 доларів США; на сплату страхових платежів -
25 310 доларів США. У порушення умов договору відповідачка своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість: за тілом кредиту - 168 109,64 доларів США, що еквівалентно 1 343 196,02 грн; зі сплати процентів у розмірі 104 131,23 доларів США, що еквівалентно 832 008,53 грн, а також штраф (процентна складова)
у розмірі 143 988,25 доларів США, що еквівалентно 1 150 466,18 грн, штраф (фіксована частина) - 31,29 доларів США, що еквівалентно 250 грн. Правильність нарахування зазначених сум ОСОБА_6 не спростувала. Суд відмовив у стягненні комісії, оскільки банк не довів, що її сплата передбачена умовами кредитного договору.
Зменшивши розмір нарахованої банком пені з 2 589 164,17 доларів США до 144 906,16 грн, суд першої інстанції виходив з того, що пеня має обчислюватись у національній валюті та у межах позовної давності в один рік, відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_7 про застосування позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку зі зверненням
ПАТ КБ "ПриватБанк" у листопаді 2011 року до Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_6, публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "А - Банк"), товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (далі - ТОВ "Траєкторія") про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18 травня 2007 року
№ КІVPGА0000100п, який ухвалою Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року залишено без розгляду, відбулося переривання позовної давності. Тому, враховуючи, що з цим позовом банк звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва у червні 2013 року, відсутні підстави для висновку про пропуск позивачем строку для звернення до суду з позовом за захистом порушеного права.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, у липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року та відкрито апеляційне провадження у справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року скасовано, та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "ПриватБанк".
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року касаційну скаргу
АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 15 грудня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження
у справі (провадження № 61-857 св 22).
Верховний Суд виходив з того, що ОСОБА_1 є відповідачкою у справі та з 2013 року брала участь у її розгляді, як особисто, так і через представників. Вона неодноразово брала участь у судових засіданнях (востаннє була присутня у судовому засіданні 03 жовтня 2018 року), знайомилася з матеріалами справи та подавала до суду процесуальні документи, а отже, їй достовірно було відомо про розгляд справи судом, проте станом відомого їй судового провадження поцікавилася лише 01 липня 2021 року.
Поновлюючи 04 жовтня 2021 року строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року, суд апеляційної інстанції вказав лише на необхідність його поновлення у зв`язку з тим, що відповідач не отримала копії повного судового рішення. Суд не навів обґрунтованих мотивів поновлення строку на апеляційне оскарження, помилково не застосував до спірних правовідносин частину другу статті 358 ЦПК України, яка підлягала застосуванню, відкрив апеляційне провадження та розглянув по суті апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Останньою ухвалою Київського апеляційного суду від 28 березня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року у справі за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що
ОСОБА_1 з 2013 року приймала участь у розгляді цієї справи, як особисто, так і через представників. Вона неодноразово приймала участь у судових засіданнях, востаннє була присутня у судовому засіданні 03 жовтня 2018 року, знайомилася з матеріалами справи та подавала до суду процесуальні документи,
а отже, їй достовірно було відомо про розгляд справи судом.
Судом першої інстанції ухвалено рішення 29 січня 2019 року, проте станом справи ОСОБА_1 поцікавилася лише 01 липня 2021 року, а апеляційну скаргу подала 31 липня 2021 року.
Отже, ОСОБА_1 знала про розгляд справи у Шевченківському районному суді м. Києва, що підтверджується наявними у справі доказами. Проте доказів того, що строк на апеляційне оскарження пропущено унаслідок виникнення обставин непереборної сили ОСОБА_1 не надала. Оскільки апеляційна скарга подана більше ніж через рік після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за правилами частини другої
статті 358 ЦПК України, тому апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Суд послався на прецедентну практику Європейського суду з прав людини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
05 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій вона просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати й направити справу на розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 761/14504/13-ц з Шевченківського районного суду м. Києва. Підстава відкриття касаційного провадження абзац четвертий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2023 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що банк неодноразово подавав до суду різні позови до ОСОБА_1, проте у неї не було достатньо коштів для оплати послуг адвоката, який міг би у межах процесуальних строків подавати відповідні процесуальні документи до суду. Крім того, нотаріусами було вчинено два виконавчі написи щодо її квартири, які нею також оскаржувалися до суду.
ОСОБА_1 у день складання судом першої інстанції повного тексту рішення його копія вручена не була. Вона також не була повідомлена судом першої інстанції про розгляд справи, призначений на 29 січня 2019 року, унаслідок чого вона була позбавлена можливості надати свої заперечення на позов. Крім того, були введені карантинні обмеження, що також перешкоджало їй подати апеляційну скаргу у строк, визначений законом. Отже, апеляційний суд відмовляючи у відкритті апеляційного провадження допустив порушення прав відповідача на судовий захист, посилаючись на статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Доводи осіб, які подали відзив та заперечення на відзив
У вересні 2023 року АТ КБ"ПриватБанк" подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на їх законність не впливають. Посилання ОСОБА_1 на карантинні обмеження є безпідставними, оскільки сам факт існування певних карантинних обмежень не може вважатися поважною причиною пропуску строку на звернення до суду, якщо такі обмеження об`єктивно не перешкоджали їй реалізувати своє право на звернення до суду у строки встановлені вимогами ЦПК України.
ОСОБА_1 неодноразово приймала участі у справі та знайомилась з її матеріалами, тобто їй було відомо про розгляд цієї справи судом.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 лише 11 жовтня
2023 року подав заперечення на відзив, в яких фактично доповнив доводи касаційної скарги, тобто поза межами строку на касаційне оскарження. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 126 ЦПК України). З огляду на зазначене Верховний Суд залишає заперечення на відзив без розгляду. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680 цс 19).