ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 442/3106/22
провадження № 61-5376св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Дрогобицька міська рада Львівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 жовтня 2022 року у складі судді Крамара О. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2023 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Дрогобицької міської ради Львівської області про встановлення земельного сервітуту.
Позов мотивований тим, що 03 грудня 2008 року ОСОБА_1 придбала кіоск, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Цей кіоск знаходився на балансі Малого приватного підприємства "Джерело" (далі - МПП "Джерело"), яке розташоване у м. Дрогобичі, пл. Ринок, балансова вартість становить 3 500,00 грн, що підтверджується довідкою № 24 від 03 грудня 2008 року.
26 травня 1994 року рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 134 "Про надання дозволу встановлення кіосків", МПП "Джерело" було надано дозвіл встановити стаціонарні автомати по АДРЕСА_2 . 07 липня 1998 року ухвалою Дрогобицької міської ради "Про надання в оренду земельних ділянок міськземфонду" було надано земельну ділянку в оренду.
06 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Дрогобицької міської ради з проханням укласти з нею договір строкового земельного сервітуту на земельну ділянку площею 6 кв. м для обслуговування кіоску за адресою: АДРЕСА_1 ), проте їй відмовлено у задоволенні її прохання (сесія від 26 червня 2012 року).
Рішенням Дрогобицької міської ради від 27 вересня 2013 року № 1102 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, земельну ділянку площею 6 кв. м на АДРЕСА_1 ) для обслуговування кіоску.
У 2014 році розроблено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки ОСОБА_1 з цільовим призначенням 03.07. для обслуговування кіоску за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер: 4610600000:01:001:0245.
24 червня 2014 року позивачем подано клопотання до Дрогобицької міської ради про затвердження проекту землеустрою та надання згоди на оренду вищевказаної земельної ділянки. Проте, у встановлені законодавством України строки, позивач відповіді не отримала, тому звернулася письмово до Дрогобицької міської ради з заявою щодо розгляду її письмового клопотання. 25 березня 2015 року позивач отримала відмову у задоволенні прохання. У відповіді Дрогобицької міської ради № 3-21/8415 вказано, що її земельне питання було включено до порядку денного сесії міської ради, рішення не прийнято, оскільки не набрало необхідної кількості голосів депутатів. У відповіді Дрогобицької міської ради № 3-21/1860 вказано, що її питання розглянуто на комісії з питань регулювання земельних відносин, остаточне рішення приймається сесією міської ради.
До кіоску проведена електроенергія, оплату за яку здійснювало спочатку МПП "Джерело", а після укладення договору купівлі-продажу здійснює позивач особисто. Оплата за оренду земельної ділянки здійснювалася на підставі договору оренди. Проте позивач не може досягти з відповідачем домовленості щодо встановлення сервітуту.
Позивач просила:
встановити на користь ОСОБА_1 право строкового безоплатного земельного сервітуту на користування земельною ділянкою площею 6 кв. м, кадастровий номер: 4610600000:01:001:0245 для обслуговування кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу кіоску, зареєстрованого у реєстрі за № 1637, посвідченого приватним нотаріусом Молокус Б. В., земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м. Дрогобича, у відповідності до робочого проекту, розробленого ліцензованою організацією Дрогобицьким міським відділом "Центр державного земельного кадастру".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 жовтня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради Львівської області про встановлення земельного сервітуту відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач посилався, що не може досягти домовленості з Дрогобицькою міською радоюЛьвівської області щодо встановлення сервітуту, водночас до матеріалів справи, ним долучено лише докази щодо відмови в укладені строкового договору оренди. Доказів на підтвердження позовних вимог позивачем не надано.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 13 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 жовтня 2022 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що доказів вжиття законодавчо передбачених заходів щодо встановлення земельного сервітуту задля можливості користування частиною земельної ділянки відповідача позивачем надано не було. У цій категорії справ досудовий порядок врегулювання спору є обов`язковим і в разі його нездійснення позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 жовтня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2023 року скасувати, позов задовольнити, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без врахування висновків Верховного Суду, висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи, а саме:
суд першої інстанції, відмовивши у задоволення позову через не надання позивачем доказів звернення до відповідача з питання встановлення сервітуту, на прохання заявника не оголосив у судовому засіданні перерву для надання оригіналу заяви про таке звернення до відповідача;
суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, залишив поза увагою, що судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову з підстав не надання доказів звернення до відповідача із заявою про встановлення сервітуту, та вказав, що позивачем не надано доказів вжиття законодавчо передбачених заходів щодо встановлення земельного сервітуту, а у цій категорії справ досудовий порядок врегулювання спору є обов`язковим. Тобто відмовив у задоволенні позову з інших підстав;
суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що відповідач протягом зазначеного у законодавстві строку не надав ОСОБА_1 відповіді на заяву про встановлення земельного сервітуту, подану в червні 2022 року, а лише через півроку з моменту написання заяви та після ухвалення рішення судом першої інстанції надав відповідь, що позивач має долучити ще документи - витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку. Разом з тим, позивач додавала копію цього витягу до заяви про встановлення земельного сервітуту;
суди залишили поза увагою, що позивач відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України довела, що повноцінне використання її земельної ділянки неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки; задоволення потреб сервітуарія неможливо здійснити в інший спосіб; відповідно до частини третьої статті 402 ЦК України вона не досягла з відповідачем домовленості про встановлення сервітуту та про його умови.
Позиція інших учасників справи
У липні 2023 року Дрогобицька міська рада подала відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2, в якому просить залишити постанову Львівського апеляційного суду від 13 березня 2023 року без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди з власником ділянки, щодо якої планується встановити сервітут. Однією з основних ознак сервітуту, який підлягає встановленню за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягнути згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. У справі за позовом про встановлення сервітуту позивач має довести, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту. Проте, з позовної заяви не зрозуміло чим саме порушені права позивача, у зв`язку з чим позивач не може використовувати свою власність без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. Вважає, що наведені в касаційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2023 року справу призначено судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 442/3106/22, витребувано справу з суду першої інстанції.
У червні 2023 року матеріали цивільної справи № 442/3106/22 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).