1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 448/1278/21

провадження № 61-2653св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Кубара Олександра Степанівна,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 25 травня 2022 року в складі судді Гіряк С. І. та постанову Львівської апеляційного суду від 16 січня 2023 року в складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив визнати недійсним договір дарування частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений ними 04 червня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Кубарою О. С. за № 417, та припинити право власності відповідача на частину цього будинку.

Позов мотивував тим, що йому та його сину ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, належав на праві спільної часткової власності (по частки) будинок АДРЕСА_1 .

За життя сина, 14 листопада 2012 року, він склав заповіт, яким все своє майно, у тому числі частку цього житлового будинку, заповів сину.

На початку червня 2020 року, у зв`язку із важкою хворобою сина, відповідач, яка є його невісткою, запропонувала йому свої послуги по забезпеченню доглядом, харчуванням, утриманням будинку в належному стані. Замість цього попросила передати їй частину будинку шляхом укладення в нотаріуса договору довічного утримання, з чим він погодився і 04 червня 2020 року вони уклали договір. Текст договору в силу похилого віку та поганого зору не читав, але вважав, що він містить всі права та обов`язки, про які вони домовилися.

У вересні 2021 року, після погроз відповідача виселити його з будинку, він дізнався, що укладений між ними договір є договором дарування.

Посилаючись на викладене, оскільки в силу свого похилого віку та безпорадного стану він не розумів, який насправді документ підписав, просив позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 25 травня 2022 року, залишеним без змінпостановою Львівської апеляційного суду від 16 січня 2023 року, позов задоволено.

Визнано недійсним договір дарування частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 04 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Кубарою О. С. за реєстровим № 417. Припинено право власності ОСОБА_2 на частину цього будинку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що зібрані в справі докази в своїй сукупності свідчать про те, що оспорюваний договір вчинений позивачем під впливом помилки, тому підлягає визнанню недійсним.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У лютому 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Мостиського районного суду Львівської області від 25 травня 2022 року та постанову Львівської апеляційного суду від 16 січня 2023 року й ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм прав без урахування висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 16 березня 2016 року в справі № 6-93цс16, від 27 квітня 2016 року в справі № 6-372цс16 та в постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року в справі № 445/1011/17, від 19 червня 2019 року в справі № 643/17966/14-ц, від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17, від 13 лютого 2020 року в справі № 756/6516/16-ц, від 01 вересня 2022 року в справі № 183/1610/17; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, не врахували, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження укладення договору дарування під час важкої хвороби та безпомічного стану, а також потреби постійного догляду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

27 березня 2023 року справа № 448/1278/21 надійшла до Верховного Суду.

Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 та його сину ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності (по частки) належав житловий будинок АДРЕСА_1 .

14 листопада 2012 року ОСОБА_1 склав заповіт, яким все своє майно заповів своєму сину ОСОБА_3 .

Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 04 червня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 належну йому частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округуЛьвівської області Кубарою О. С.

ІНФОРМАЦІЯ_1 син позивача ОСОБА_3 помер.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Мостиської міської ради Львівської області № 959 від 28 вересня 2021 року, ОСОБА_1, 1943 року народження, зареєстрований та проживає в будинку АДРЕСА_1 . У складі сім`ї зазначена відповідач ОСОБА_2 (невістка).

Згідно з виписки з медичної картки хворого від 30 грудня 2021 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: катаракта обох очей, двобічний тубоотит, двобічний кохлеоневрит, двобічна різка приглухуватість ІV ступеня.

Допитані в суді першої інстанції свідки (родичі, сусіди позивача) підтвердили, що позивач мав намір укласти в 2020 році з відповідачем, яка погодилася здійснювати догляд за ним, договір довічного утримання.


................
Перейти до повного тексту