ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/8568/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 (у складі колегії суддів: Шаптала Є. Ю. (головуючий), Гончаров С. А., Тищенко О. В.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 (суддя Гулевець О. В.) про застосування заходів забезпечення позову
у справі № 910/8568/23
за позовом Компанії "Маліеро Лімітед"
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року Компанія "Маліеро Лімітед" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 30.09.2022 № 4178/5 "Про задоволення скарги" (далі - наказ Міністерства юстиції України від 30.09.2022 № 4178/5) в частині пункту 2 резолютивної частини зазначеного наказу щодо скасування рішення від 12.08.2022 № 64484539 та рішення від 31.08.2022 № 64646019, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського округу Щелковим Д. М.;
- зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів № 47587255, № 47587265, внесених на підставі рішень від 12.08.2022 № 64484539; від 31.08.2022 № 64646019, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського округу Щелковим Д. М.
06.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Компанії "Маліеро Лімітед" про застосування заходів забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1. Накладення арешту із забороною розпорядження на об`єкти нерухомого майна, що на праві власності належать ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:
- реконструкцію олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії, тощо) за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2676933748060;
- земельну ділянку, кадастровий номер 4824810100:04:048:0005, площею 3,7276 га, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -1557803348248.
2. Заборони всім суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстратором прав на нерухоме майно: державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям, іншим акредитованим суб`єктам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольських міських, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях), окрім Міністерства юстиції України, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вказане нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 .
В обґрунтування заяви про застосування заходів забезпечення позову заявник послався на те, що прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу від 30.09.2022 № 4178/5 призвело до вибуття з власності Компанії "Маліеро Лімітед" нерухомого майна - реконструкції олієпереробного підприємства та земельної ділянки, та в подальшому до виведення цього майна ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність "РЕНТ УМБ" (далі - ТОВ "РЕНТ УМБ") зі статутного капіталу останнього шляхом укладення між ними договорів купівлі-продажу зазначеного майна. Заявник переконаний, що ОСОБА_1 як особа, яка наразі є власником спірного нерухомого майна, з метою уникнення виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "РЕНТ УМБ" у розмірі 100%, укладеного між ОСОБА_1 та заявником, продовжуватиме вчиняти дії щодо відчуження цього нерухомого майна третім особам.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023, заяву Компанії "Маліеро Лімітед" про застосування заходів забезпечення позову задоволено частково. Заборонено всім суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстратором прав на нерухоме майно: державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям, іншим акредитованим суб`єктам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольських міських, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях), окрім Міністерства юстиції України, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1, а саме на:
- реконструкцію олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії, тощо) за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2676933748060;
- земельну ділянку, кадастровий номер: 4824810100:04:048:0005, площею 3,7276 га, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -1557803348248.
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна може утруднити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову, а заходи забезпечення позову нерозривно пов`язані з предметом позову та спрямовані на запобігання можливим негативним наслідкам. Разом з цим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно у зв`язку із неспівмірністю такого заходу із заявленими позивачем позовними вимогами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "РЕНТ УМБ", ОСОБА_1, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д. М.
Не погоджуючись із висновками суду першої та апеляційної інстанцій, у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права (абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського кодексу України (далі - ГПК України)), просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Компанії "Маліеро Лімітед" про застосування заходів забезпечення позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано, зокрема тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні заяви про забезпечення позову неправильно застосовано положення статті 137 ГПК України та не взято до уваги, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову не є співмірними, не мають безпосереднього зв`язку з предметом позову.
Крім того, у касаційній скарзі скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 910/9654/22, від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21, від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючий, Зуєв В. А., Міщенко І. С. від 10.10.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8568/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України. Ухвалено здійснити перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 та ухвали Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження; витребувано матеріали справи № 910/8568/23 з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду.
Компанія "Маліеро Лімітед" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та правомірне вжиття заходів забезпечення позову, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 у зв`язку з перебуванням судді Міщенко І. С. у відпустці справу № 910/8568/23 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючий, Багай Н. О., Зуєв В. А.
09.11.2023 справа № 910/8568/23 надійшла до Верховного Суду після розгляду судом першої інстанції спору по суті з винесенням рішення про задоволення позовних вимог, тому касаційна скарга на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 розглядається судом касаційної інстанції в розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 300 ГПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2).
Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції в частині задоволення заяви Компанії "Маліеро Лімітед" про застосування заходів забезпечення позову.
За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов`язковим є подання доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тому, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони вчиняти певні дії.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.