1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 911/3577/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Багай Н.О., Зуєва В.А.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Колективного підприємства приватного науково-дослідного сільськогосподарського підприємства "Нива" - Рябка С.О.,

Бучанської міської ради - Галдецької Ю.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №201" - Джус В.В.,

Чеховської Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Колективного підприємства приватного науково-дослідного сільськогосподарського підприємства "Нива"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 (у складі колегії суддів: Михальська Ю.Б. (головуючий), Скрипка І.М., Тищенко А.І.)

та рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2022 (суддя Подоляк Ю.В.)

у справі № 911/3577/21

за позовом Колективного підприємства приватного науково-дослідного сільськогосподарського підприємства "Нива"

до Бучанської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №201"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Колективне підприємство приватне науково-дослідне сільськогосподарське підприємство "Нива" (далі - КПП НДСП "Нива"; підприємство) звернулося до суду з позовом до Бучанської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин №201" (далі - ТОВ "Магазин №201"), у якому просило:

- визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міської ради від 31.05.2018 № 2048-40-VII про продаж ТОВ "Магазин №201" земельної ділянки площею 0,1873 га, кадастровий номер 3210800000:01:010:0144, за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Горького, 1;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.07.2018 № 3764, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзіним М.С.;

- усунути перешкоди КПП НДСП "Нива" в користуванні земельною ділянкою та майном шляхом знесення паркану, будівель та споруд, які незаконно побудовані ТОВ "Магазин №201" і знаходиться на самовільно зайнятій частині земельної ділянки в розмірі 0,0580 га.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Бучанської міської ради від 31.05.2018 № 2048-40-VII прийняте з порушенням норм чинного законодавства, є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки ТОВ "Магазин №201" продано земельну ділянку, частина якої перебуває в користуванні позивача згідно з рішенням Бучанської селищної ради від 15.03.1994 № 79/1, та на якій знаходяться належні позивачу об`єкти нерухомості (водяний колодязь, вигрібна яма, газова труба та виїзд з бази).

Також позивач зазначив, що ТОВ "Магазин №201" самовільно збудувало на спірній земельній ділянці торгівельні павільйони та інші господарські будівлі, незаконно та безоплатно приєднався до водяного колодязя, вигрібної ями і газової труби, що належать КПП НДСП "Нива", не надає доступу до цих об`єктів, чим перешкоджає підприємству в користуванні власним майном, у зв`язку з чим позивач просив суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та майном, шляхом знесення паркану, будівель та споруд, які незаконно побудовані ТОВ "Магазин №201" і знаходяться на самовільно зайнятій частині земельної ділянки в розмірі 0,0580 га.

Бучанська міська рада, заперечуючи проти позову, заявила про застосування позовної давності.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у серпні 2023 року КПП НДСП "Нива" подало касаційну скаргу, у якій (із урахуванням нової редакції касаційної скарги), посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С., від 26.09.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 911/3577/21 за касаційною скаргою КПП НДСП "Нива" з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.11.2023.

Бучанська міська рада, ТОВ "Магазин №201" у відзивах на касаційну скаргу зазначили про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просили залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 справу № 911/3577/21 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Багай Н.О., Зуєв В.А., у зв`язку із перебуванням судді Міщенка І.С. у відпустці.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.

При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Бучанської міської ради від 31.05.2018 № 2048-40-VII "Про затвердження звіту з експертної грошової оцінки та продаж земельної ділянки по вул. Горького, 1, в м. Буча" затверджено звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Горького, 1, площею 0,1873 га; вирішено продати ТОВ "Магазин №201" земельну ділянку площею 0,1873 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Горького, 1, за 2 404 300,00 грн. Доручено Бучанському міському голові Федоруку А.П. укласти з ТОВ "Магазин №201" договір купівлі-продажу земельної ділянки за вказаною ціною.

16.07.2018 між Бучанською міською радою (продавець) та ТОВ "Магазин №201" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець продав згідно з рішенням Бучанської міської ради від 31.05.2018 № 2048-40-VII, а покупець купив земельну ділянку площею 0,1873 га, яка перебуває у власності Бучанської міської ради, за адресою: м. Буча, Київської обл., вул. Горького, 1. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Кадастровий номер 3210800000:01:010:0144 (пункт 1). Цей договір посвідчено Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу 16.07.2018, зареєстровано в реєстрі за № 3764.

Також судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.12.2018 № 148430167, КПП НДСП "Нива" є власником нерухомого майна, площею 236,6 кв. м, яке розташоване за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Горького, 1.

Рішенням Бучанської міської ради від 25.04.2019 № 3344-57-VII затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди терміном на 5 років для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови по вул. Горького, 1, у м. Буча та передано КПП НДСП "Нива" в користування на умовах оренди земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:010:0002 загальною площею 6 884 кв. м.

30.06.2020 між Бучанською міською радою (орендодавець) та КПП НДСП "Нива" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у платне, строкове користування земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Буча, вул. Горького, 1, площею 6 884 кв. м, кадастровий номер 3210800000:01:010:0002, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Буча. Договір укладено строком на 5 років (пункти 1.1, 1.2, 3.1). Цей договір зареєстровано у відділі планування доходів та податкової політики фінансового управління Бучанської міської ради, про що у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 4211/2020 від 30.06.2020.

КПП НДСП "Нива" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міської ради від 31.05.2018 № 2048-40-VII, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.07.2018 № 3764 та усунути перешкоди КПП НДСП "Нива" в користуванні земельною ділянкою та майном шляхом знесення паркану, будівель та споруд, які незаконно побудовані ТОВ "Магазин №201" і знаходиться на самовільно зайнятій частині земельної ділянки в розмірі 0,0580 га.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, зокрема, таке:

- згідно з договором від 30.06.1992, укладеним з Броварським домобудівельним комбінатом, КПП НДСП "Нива" було придбано основні засоби, розташовані на прирельсовій території (1,1 га) у смт Буча, вул. Горького, 1;

- рішенням Бучанської селищної ради Київської області від 15.03.1994 № 79/1 КПП НДСП "Нива" надано право постійного користування земельною ділянкою площею 0,765 га; на підставі цього рішення позивач користується земельною ділянкою площею 0,765 га, своєчасно сплачує всі передбачені законодавством платежі та податки;

- на спірній земельній ділянці знаходяться газова труба, водяний колодязь, вигрібна яма, що належать КПП НДСП "Нива" і перебувають у нього на балансі, а також проїзд (пожежний виїзд) для транспорту на/з території підприємства;

- Бучанська міська рада своїми протиправними діями фактично узаконила передачу земель загального користування, а саме Привокзальної площі, присвоївши їм поштову адресу, яка належить КПП НДСП "Нива";

- рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради від 20.11.2018 № 619 "Про впорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна вулиці Горького в м. Буча", змінено юридичну адресу КПП НДСП "Нива" з адреси: Київська обл., м. Буча, вул. Горького, 1, на адресу: Київська обл., м. Буча, вул. Горького, 3; це рішення в подальшому скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі № 320/461/19, що, за твердженням позивача, свідчить про те, що всі інші об`єкти, окрім майна позивача, знаходяться за наведеною адресою незаконно;

- згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.12.2018 № 148430167 КПП НДСП "Нива" є власником нерухомого майна площею 236,6 кв. м, яке розташоване за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Горького, 1;

- з 2011 року ТОВ "Магазин №201" самовільно користується частиною земельної ділянки в розмірі 0,0580 га, яка належить позивачу, а з 2018 року ТОВ "Магазин №201" на підставі незаконних і протиправних рішень Бучанської міської ради набуло право власності на цю частину земельної ділянки, незважаючи на те, що на спірній земельній ділянці розташовані основні засоби позивача, а саме: газова труба, водяна труба, водяний колодязь, вигрібна яма;

- ТОВ "Магазин №201" самовільно, із порушенням будівельних норм, стандартів та правил, без дозволу на будівництво, збудував (звів торгівельні павільйони та інші господарські будівлі) на спірній земельній ділянці, незаконно, безоплатно підключився до водяного колодязя, вигрібної ями і газової труби, які належать позивачу, не надає позивачеві доступу до цього майна, чим перешкоджає позивачу користуватися власним майном;

- незаконні дії відповідачів порушують законні права та інтереси позивача щодо користування земельною ділянкою та належним йому майном.

Бучанська міська рада проти позову заперечила та в обґрунтування заперечень послалася на те, зокрема, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували порушення його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки не надано доказів, які б підтверджували допущення Бучанською міською радою порушень законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, а також порушення відповідачами вимог закону при укладенні оспорюваного правочину.

ТОВ "Магазин №201" також заперечило проти позову та послалося на те, зокрема, що оскаржуване рішення прийнято Бучанською міською радою з дотриманням вимог чинного законодавства, а відтак таке рішення є правомірним. У позивача до 20.06.2020 були відсутні будь-які права користування земельною ділянкою 0,7650 га, що встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 07.08.2017 у справі № 911/1107/17; позивач набув право користування земельної ділянкою площею 0,6884 га, розташованою за адресою: м. Буча, вул. Горького, 1, кадастровий номер 3210800000:01:010:0002, на правах оренди лише 30.06.2020; оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.07.2018 № 3764 жодним чином не порушує прав позивача, оскільки на момент укладення цього договору у позивача були відсутні документи, які б посвідчували його право на користування відповідною земельною ділянкою; вимоги позивача про усунення перешкод є також безпідставними, оскільки відсутні будь-які накладення земельної ділянки позивача та земельної ділянки ТОВ "Магазин №201".

Апеляційний господарський суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову відмовлено, та мотивував таке рішення тим, що за встановлених у справі обставин, а також обставин, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили, у справі № 911/1107/17, та в силу положень частини 4 статті 75 ГПК є преюдиційними, позивач в установленому законодавством порядку не набув права користування земельною ділянкою площею 0,765 га на підставі рішення виконавчого комітету Бучанської селищної ради від 15.03.1994 № 79/1, затвердженого рішенням Бучанської селищної ради від 24.03.1994, оскільки всупереч положень статей 22, 23 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) не вчинив дій з реалізації цього рішення (проведення комплексу землевпорядних робіт, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує відповідне право землекористування - державного акта на право постійного землекористування) та, відповідно, не мав права приступати до використання цієї земельної ділянки, тому і будівництво позивачем інших об`єктів нерухомості на земельній ділянці, на яку право користування не було оформлено, не породжує виникнення у позивача прав на таку земельну ділянку. При цьому, за встановлених обставин, позивачем не надано суду доказів щодо прав на земельну ділянку та її обсяги попереднього власника, у якого позивач придбав об`єкти за договором від 30.06.1992.

Водночас, за висновками суду, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували, що оскаржуване рішення Бучанської міської ради прийняте з порушенням норм чинного законодавства та порушує права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом, не надав суду доказів, які б підтверджували наявність правових підстав недійсності оспорюваного правочину та порушенням внаслідок його укладення між відповідачами прав позивача, не зазначив та не надав суду доказів, які б підтверджували, що майно ТОВ "Магазин №201" (паркан, будівлі та споруди) знаходиться в межах орендованої позивачем земельної ділянки площею 6 884 кв. м, кадастровий номер 3210800000:01:010:0002, а земельні ділянки накладаються одна на одну, а також доказів, що у позивача наявні перешкоди в користуванні орендованою ним земельною ділянкою.

При цьому суди попередніх інстанцій послалися на правові висновки Верховного Суду та зазначили, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача, що було встановлено під час вирішення спору, є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Водночас судами зазначено, що оскільки за встановлених у справі обставин, позов не підлягає задоволенню через відсутність порушеного права позивача, на захист якого подано позов, позовна давність за заявою Бучанської міської ради застосуванню не підлягає.

У поданій касаційній скарзі КПП НДСП "Нива" зазначило, зокрема, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору не було застосовано положення статей 21, 83, 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК) та положення статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК); при цьому скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК, послався на те, що наразі відсутні висновки Верховного Суду щодо порядку застосування положень статті 21 ЗК, яка передбачає, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною, у правовідносинах, що є предметом розгляду у даній справі, зокрема щодо можливості визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.07.2018 № 3764, який було укладено внаслідок недійсного рішення, у даному випадку рішення Бучанської міської ради від 31.05.2018 № 2048-40-VII, і якому передували попередні незаконні рішення щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду. Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо порядку застосування положень частини 3 статті 83 ЗК (яка застосовується у поєднанні зі статтею 21 ЗК), і відповідно до якої, до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать: а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо). А саме, відсутня правова позиція щодо того, чи відноситься спірна земельна ділянка, яка значиться як Привокзальна площа (за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Горького, 1 (привокзальна площа), передана у власність ТОВ "Магазин №201", до земель загального користування населеного пункту. Також, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 391 ЦК саме у правовідносинах, які є предметом розгляду цієї справи, коли майно власника (позивача), який володіє ним на належній правовій підставі, знаходиться на земельній ділянці, яка була передана у власність іншій особі на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Судами попередніх інстанцій не було досліджено належним чином зібрані у справі докази, не надано їм належної правової оцінки, наслідком чого незаконно відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення у межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.

У статті 4 ГПК передбачено право юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2).

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 статті 5 ГПК).

За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Водночас, питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Так само підставою для відмови у позові є відсутність у позивача того права чи законного інтересу, про який він стверджує.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Таким чином, з огляду на положення процесуального закону (зокрема статті 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК) суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.


................
Перейти до повного тексту