ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 640/4534/20
касаційне провадження № К/9901/6551/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на рішення Окружного адміністративного суд м. Києва від 05 жовтня 2020 року (головуючий суддя - Літвінова А.В.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кобаль М.І.; судді: Бужак Н.П., Костюк Л.О.)
у справі № 640/4534/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛХП Україна"
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛХП Україна" (далі - ТОВ "ЛХП Україна", позивач, платник, товариство, підприємство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 листопада 2019 року № 000655501, № 000656501, № 000657501, № 000659501, № 000658501.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами.
Рішенням Окружного адміністративного суд м. Києва від 05 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року, позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Київській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суд м. Києва від 05 жовтня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ).
Разом із касаційною скаргою податковим органом заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - ГУ ДПС у Київській області його правонаступником - ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096798), у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Ухвалою від 21 квітня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Київській області.
31 травня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЛХП Україна" з питань, що стали предметом заперечення на акт від 22 серпня 2019 року № 762/10-36-14-01/ НОМЕР_1 про результати документальної планової виїзної перевірки платника з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, за результатами якої складено акт від 16 жовтня 2019 року № 140/10-36-05-01/ НОМЕР_1 .
Відповідно до висновків названого акта перевірки контролюючим органом встановлені порушення, зокрема:
підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 5, 6, 7, 10, 11, 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрат", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, Порядку заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5 834 057,00 грн;
пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 статті 198 ПК України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 " 3апаси" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, частини 2 статті 3, статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 697 480,00 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за березень 2019 року на 217 587,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, податковий орган зазначив, що під час проведення перевірки встановлена відсутність здійснення операцій з постачання контрагентами пиломатеріалів та виявлено діяльність, спрямовану на здійснення операцій з надання податкової вигоди ТОВ "ЛХП Україна" з метою штучного формування витрат, та податкового кредиту з податку на додану вартість. Крім того, відповідач вказав, що винагорода за договорами комісії, укладеними з ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3, становила 8 683 400,00 грн, що економічно недоцільно для позивача, оскільки він мав можливості самостійно закупити сировину для своєї господарської діяльності. Також зазначив, що в ході перевірки ТОВ "ЛХП Україна" документально не підтвердило списання матеріалів та сировини на виробництво готової продукції, в бухгалтерському обліку відсутня кореспонденція рахунків К-т 80 Д-т 23 за 2017 рік на суму 21 816 799,50 грн, за 2018 рік на суму 28 104 150,89 грн, за 1 квартал 2019 року на суму 9 272 536,45 грн. В Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017 рік, за 2018 рік, за 1 квартал 2019 року відсутня реєстрація податкових накладних на реалізацію сировини та матеріалів за 2017 рік на суму 21 816 799,50 грн, за 2018 рік на суму 28 104 150,89 грн, за 1 квартал 2019 року на суму 9 272 536,45 грн.
На підставі вказаного акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 листопада 2019 року:
№ 000655501, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на 7 292 571,25 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 5 834 057,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 458 514,25 грн;
№ 000656501, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 772 700,00 грн;
№ 000657501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 12 121 850,00 грн, з яких за податковим зобов`язаннями 9 697 480,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 2 424 370,00 грн;
№ 000659501, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 923 630,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 480 907,50 грн;
№ 000658501, яким підприємству зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 217 587,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.