ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 420/8162/23
адміністративне провадження № К/990/34335/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 (суддя Попов В.Ф.) про залишення позовної заяви без розгляду та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 (судді: Шляхтицький О.І. (головуючий), Домусчі С.Д., Семенюк Г.В.) у справі №420/8162/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення від 23.01.2020 № 0003353305, № 0003373305, № 0003383305.
2. Разом з позовною заявою подана заява про поновлення строку звернення до суду, в якій позивачка зазначила, що на початку березня 2023 року дізналась про те, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 420/721/23 за позовом контролюючого органу про стягнення податкового боргу. З матеріалів справи стало відомо про наявність спірних податкових повідомлень - рішень.
Також позивачка зазначила, що від контролюючого органу не отримувала жодної кореспонденції як щодо призначення та проведення перевірки так і стосовно прийнятих податкових повідомлень - рішень. Оскільки про їх наявність стало відомо тільки в березні 2023 року, то після отримання звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 відкрито провадження у справі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.06.2023, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишив без розгляду.
4. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.
Суди дійшли висновку, що причини пропуску строку звернення до суду не є поважними оскільки встановлено, що контролюючий орган виконав обов`язок щодо направлення за податковою адресою позивачки, а саме АДРЕСА_1 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень і такі вважаються належно врученими у відповідності до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України. Суди зазначили, що позивачка не забезпечила отримання нею кореспонденції за адресою місцезнаходження, тому необґрунтованими є посилання на неотримання нею документів як на обставину, що звільняє її від настання у зв`язку з цим негативних наслідків. Таким чином, покликання на неотримання ОСОБА_1 оскаржуваних рішень, як підстави поновлення строку судом визнано необґрунтованими.
Інших обставин на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом позивачкою наведено не було.
Крім того судом також було встановлено, що з моменту прийняття рішення про анулювання основної суми боргу по кредиту, тобто з 21.03.2016 позивачці систематично направлялись різного змісту листи та повідомлення, які стосувались цього питання, в тому числі і повідомлення про анулювання боргу (а.с.114-118), а також наказ про призначення перевірки, акт перевірки та податкові повідомлення-рішення, що дає підстави для висновку про те, що їй було відомо про існування контролю з боку контролюючого органу стосовно питання сплати податків за прощеним боргом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі позивач вказує, що судами попередніх інстанцій було допущено порушення норм процесуального права, що призвели до прийняття неправомірної ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи, судами належним чином не досліджено наявні в матеріалах справи докази, що були надані позивачем на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду за захистом її порушених прав та законних інтересів
Позивач наголошує, що дізналась про існування оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень - рішень лише 21.03.2023 - моменту ознайомлення з матеріалами справи №420/721/23 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, а відтак - шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з метою захисту її порушених прав та законних інтересів має розпочинати свій відлік саме з
21.03.2023. Позивач вказує не була і не могла бути об`єктивно обізнана про порушення своїх прав та законних інтересів з боку відповідача раніше, оскільки жодної поштової кореспонденції від контролюючого органу не отримувала, що, зокрема, не виключається судами попередніх інстанцій, проте протиправно не було прийнято останніми до уваги.
Також ОСОБА_1 звертає увагу на те, що її поведінка є добросовісною та вона жодним чином не ухилялась від отримання поштової кореспонденції, а тому - та обставина, що нею не були отримані копії актів індивідуальної дії, залежала виключно від поведінки контролюючого органу.
Вищезазначене, на переконання позивача, свідчить про поважність підстав пропуску звернення до суду та про безпідставне залишення позову без розгляду.
6. Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні у відповідності до положень статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
7. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Предметом оскарження у цій справі є податкові повідомлення-рішення від 23.01.2020 №0003353305, № 0003373305, № 0003383305.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції вказав, що позивач звернувся до суду з оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень з пропуском передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду.
Колегія судді вважає такий висновок правильним.
Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, щодо пропуску позивачем строку звернення до суду для оскарження податкових повідомлень-рішень, проте помилково зазначив, що строк для оскарження таких обраховується з урахуванням вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, тобто протягом 1095 днів з моменту отримання податкових повідомлень - рішень. А отже позивачем пропущено саме 1095 - денний строк для оскарження спірних податкових повідомлень рішень.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11673/20 (постанова від 27.01.2022) сформував правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи оскаржувані у цій справі податкові повідомлення - рішення прийнято контролюючим органом 23.01.2020. При цьому судами встановлено, що такі були направлені позивачу за її податковою адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Факт реєстрації позивачки саме за вищевказаною адресою саме на дату прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, підтверджується копією паспорта позивачки, долученої до позовної заяви. Відповідно до відміток Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради місце проживання ОСОБА_1 з 10.09.2019 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Знято з реєстрації 20.12.2021.
Покликання позивача на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені їй рекомендованим повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1, але така адреса не є її фактичним місцем проживання, про що відповідач був проінформований належним чином, є необґрунтованими.