ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 638/11290/20
провадження № 51-1990км23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
засуджений ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8,
перекладач ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_10 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 липня 2022 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220000001392, стосовно
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Сальмії, Держави Кувейт, громадянин Арабської Республіки Єгипет, та проживає у АДРЕСА_1, засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про зміну оскаржених судових рішень в частині призначеного покарання шляхом ухвалення рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, на підставі статей 75, 76 КК України.
Свої доводи засуджений мотивує тим, що суди першої та апеляційної інстанції не повною мірою врахували усі обставини в сукупності, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину та дають підстави для призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а саме: повне визнання ним вини, добровільне та повне відшкодування завданої шкоди потерпілим, активне сприяння розкриттю злочину, дані про його особу, зокрема те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Тому вважає, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що полягає у незастосуванні положень ст. 75 КК України.
Зазначає, що при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів за ч. 1 ст. 70 КК України судом необґрунтовано застосовано принцип частково складання призначених покарань.
Вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного переконання про те, що виправлення та перевиховання засудженого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, не врахував у повному обсязі обставин, що істотно впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, що призвело до постановления незаконного рішення та призначення покарання, яке є явно несправедливим внаслідок його суворості.
Вважає, що судом першої інстанції було допущено невідповідність призначеного йому покарання ступеню вини кожного з обвинувачених у настанні злочинних наслідків. Так, у вироку, місцевий суд призначив обвинуваченим за ч. 2 ст. 286 КК України різний розмір як основного, так і додаткового покарання, не мотивуючи такого рішення. Вважає, що призначення йому більшого за розміром покарання, ніж засудженому ОСОБА_11, який першим порушив правила дорожнього руху шляхом створення небезпеки для руху транспортного засобу, яким керував засуджений, і останній змушений був екстрено реагувати на виниклу дорожню ситуацію, що відповідно призвело до порушення ним вимог Правил дорожнього руху України та настання наслідків, є порушенням вимог ст. 50, 65 КК України. Апеляційний суд, під час розгляду скарги засудженого та його захисника вказаним обставинам не надав належної правової оцінки, в порушення вимог статей 418, 419 КПК України.
Також, у касаційній скарзі засуджений зазначає про те, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків без посилання на будь-які докази не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки такі дані про його особу в матеріалах провадження відсутні.
Крім того, вказує, що судами першої та апеляційної інстанції істотно порушено вимоги процесуального законодавства в частині забезпечення йому права на захист та проведення судового розгляду зрозумілою для нього мовою згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 10, ч, 1 ст. 68 КПК України, що вплинуло чи могло вплинути на законність судових рішень. Засуджений зазначив, що не мав змоги захистити свої права в апеляційному провадженні, оскільки його не було викликано до апеляційного суду.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 липня 2022 року ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 4 ст. 296 КК України та призначено йому покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки; за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк на 3 роки 6 місяців.
У відповідності до частин 1, 2 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, з відбуттям покарання у кримінально - виконавчій установі закритого типу. Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_10 постановлено рахувати з 07 листопада 2020 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано засудженому ОСОБА_10 строк його попереднього ув`язнення в період з 03 травня 2020 року по 07 травня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_11 за ч.2 ст.286 КК України, судові рішення стосовно якого в касаційному порядку не оскаржуються.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_12 залишено без задоволення, а вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 липня 2022 року - без зміни.
Як установлено судами, 03 травня 2020 року, близько 20:30, ОСОБА_10, сумісно з невстановленою в ході досудового розслідування та судового провадження особою та особою, судове провадження щодо якої зупинено до її розшуку, перебуваючи в громадському місці, на ділянці місцевості, розташованої біля будинку № 258 по вул. Клочківська в Шевченківському районі м. Харкова, де між ними і потерпілими ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відбувся словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_10 і невстановленої в ході досудового розслідування та судового провадження особою та особи, судове провадження щодо якої зупинено до її розшуку, раптово виник злочинний умисел, направлений на скоєння групою осіб хуліганських дій з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю. Тоді ж ОСОБА_10, реалізуючи вказаний злочинний умисел, перебуваючи у зазначеному громадському місці та зневажаючи елементарними нормами моралі та загальноприйнятими правилами поведінки людини у суспільстві, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, діючи разом з невстановленою в ході досудового розслідування та судового провадження особою та особою, судове провадження щодо якої зупинено до її розшуку, озброївшись кожен наявними у них ножами, які вони заздалегідь заготовили для нанесення тілесних ушкоджень, порушуючи громадський порядок та спокій громадян, діючи групою осіб, вчинили бійку з потерпілим ОСОБА_13, під час якої, нанесли потерпілому удари в різні ділянки тіла, спричинивши останньому легке тілесне ушкодження, зокрема ОСОБА_10 наніс потерпілому удар ножем в ділянку лівої сідниці, спричинивши колото різане поранення, що є легким тілесним ушкодженням.
Крім того, 07 листопада 2020 року, близько 15:57 ОСОБА_10 керував технічно справним автомобілем марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому рухався по пр-ту Науки зі сторони вул. Новгородської в бік вул. Бакуліна в Шевченківському районі м. Харкова зі швидкістю руху близько 110,4 кілометрів на годину.
Рухаючись у четвертій смузі для руху, яка дозволяє рух транспортних засобів лише ліворуч, ОСОБА_10, діючи необережно, перетинаючи перехрестя проспекту Науки та вулиці Космічної в м. Харкові, продовжив рух свого автомобіля прямо в бік вулиці Бакуліна з четвертої смуги руху, яка дозволяє рух транспортних засобів лише ліворуч та не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу при виникненні небезпеки для його руху у вигляді автомобіля марки "Volkswagen Jetta", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_11, який рухався в попутному з ним напрямку по проспекту Науки зі сторони вул. Новгородської в бік вул. Бакуліна в третій смузі для руху та на перехресті почав змінювати напрямок свого руху в четверту смугу, якого ОСОБА_10 об`єктивно спроможній був виявити, чим грубо порушив вимоги дорожнього знаку 5.18 Правил дорожнього руху України, вимоги дорожньої розмітки 1.18 Правил дорожнього руху України та вимоги п. п. 8.1, 12.3, 12.4, 12.9 "б" Правил дорожнього руху України, що привело до перетину на перехресті траєкторії руху автомобіля під керуванням ОСОБА_10 з автомобілем під керуванням ОСОБА_11, внаслідок чого автомобіль під керуванням ОСОБА_10 виїхав за межі проїжджої частини вліво та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які знаходились на острівку безпеки на перехресті вул. Космічної та пр-ту Науки в м. Харкові.
В цей же час, 07 листопада 2020 року, близько 15:57 ОСОБА_11 керував технічно справним автомобілем марки "Volkswagen Jetta", реєстраційний номер НОМЕР_2, на якому рухався по пр-ту Науки зі сторони вул. Новгородської в бік вул. Бакуліна в Шевченківському районі м. Харкова, у третій смузі для руху, яка дозволяє рух транспортних засобів лише прямо, перетинаючи перехрестя вул. Космічної та пр-ту Перемоги в м. Харкові, ОСОБА_11, діючи необережно, не переконавшись перед зміною напрямку руху, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, почав здійснювати маневр перестроювання ліворуч в крайню ліву смугу для руху, яка не призначена для руху прямо, та не надав дорогу автомобілю марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10, який рухався прямо по пр-ту Науки зі сторони вул. Новгородської в бік вул. Бакуліна в м. Харкові у четвертій смузі для руху, чим створив небезпеку у вигляді перетину на перехресті траєкторії руху автомобіля під керуванням ОСОБА_11 з автомобілем під керуванням ОСОБА_10, який рухався в попутному з ним напрямку по пр-ту Науки зі сторони вул. Новгородської в бік вул. Бакуліна в м. Харкові у четвертій смузі для руху, чим грубо порушив вимоги дорожнього знаку 5.18 Правил дорожнього руху України, дорожньої розмітки 1.18 Правил дорожнього руху України та вимоги п.п. 8.1, 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, що привело до перетину на перехресті траєкторії руху автомобіля під керуванням ОСОБА_10 з автомобілем під керуванням ОСОБА_11, внаслідок чого автомобіль під керуванням ОСОБА_10 виїхав за межі проїжджої частини вліво та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які знаходились на острівку безпеки на перехресті вул. Космічної та пр-ту Науки в м. Харкові.