ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 761/14482/23
провадження № 51-4275км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданнікасаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7, на вирок Київського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105120000106,за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєверодонецька, Луганської області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03 травня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання, які стосуються відшкодування процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 23 березня 2023 року приблизно о 13:50, перебуваючи неподалік від станції метро "Нивки" КП "Київський метрополітен" у м. Києві, діючи умисно без мети збуту незаконно придбав, а саме підібрав із землі біля зупинки громадського транспорту, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) загальною масою 0,025 г,який перевіз електропотягом до станції метро "Золоті Ворота" та зберігав при собі до моменту вилучення працівниками поліції під час особистого обшуку того ж дня після затримання приблизно о 14:25 на зазначеній станції метрополітену.
Київський апеляційний суд 05 липня 2023 року скасував вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням і постановив новий, яким призначив ОСОБА_6 покаранняза ч. 1 ст. 309 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки. В іншій частині вирок залишив без змін.
Вимоги, викладені в касаційних скаргах, та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, просить змінити вирок суду апеляційної інстанції в частині призначення покарання та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки і на підставі ст. 75 КК звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Аргументуючи свої вимоги, указує, що апеляційний суд ухвалив рішення, яке не відповідає положенням статей 50, 66, 75 КК та ст. 419 КПК, а також практиці Верховного Суду щодо можливості застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням до особи, яка має непогашену судимість.
Також засуджений наголошує на відсутності повноважень у прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 подавати апеляційну скаргу на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 03 травня 2023 року.
Крім того, додатково зазначає про неможливість проходження ним в умовах ізоляції від суспільства лікування від наркозалежності, яке він отримує в медичному центрі "Медвін".
Разом з тим захисник ОСОБА_7 у касаційній скарзі просить скасувати вирок Київського апеляційного суду від 05 липня 2023 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає рішення цього суду незаконним та необґрунтованим через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував даних про особу його підзахисного який є внутрішньо переміщеною особою, має постійне місце проживання, неофіційно працює, щиро розкаявся у вчиненому. Крім того, акцентує на вчиненні ОСОБА_6 саме проступку, який відповідно до ст. 12 КК є найлегшим кримінальним правопорушенням, і на тому факті, що розмір забороненого засобу, який знайдено в підзахисного, лише на 0,005 г перевищує межу, з якої настає кримінальна відповідальність.
На підставі наведених мотивів, враховуючи, що реальне відбуття покарання ОСОБА_6 вимагатиме додаткових витрат з державного бюджету, захисник вважає, що призначене судом першої інстанції покарання співмірне скоєному кримінальному правопорушенню, а також є справедливим і виваженим заходом примусу, який забезпечить виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення касаційних скарг, навела аргументи щодо законності й обґрунтованості судового рішення, просила залишити касаційні скарги без задоволення, а вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подані скарги необхідно залишити без задоволення.
Частиною 1 ст. 420 КПК установлено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Водночас за приписами ч. 1 ст. 421 КПК обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Відповідно до статей 404, 407 КПК апеляційний суд переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги і за наслідками її розгляду має право скасувати вирок суду першої інстанції повністю або частково та ухвалити новий, у якому зобов`язаний навести належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення з урахуванням вимог ст. 409 КПК.
Вказаних приписів процесуального закону апеляційний суд дотримався.
Щодо доводів сторони захисту про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості кримінального правопорушення і його особі через суворість Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Згідно з приписами ст. 75 КК (у редакції, що була чинна на момент вчинення засудженим інкримінованого йому діяння), якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.