ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 359/1765/19
провадження № 51-1997 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110100000012, 12018110100000627, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.189, ч.1 ст.122 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2020 року ОСОБА_6 засуджено за:
- ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ч. 2 ст.189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- ч.1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 цього Кодексу.
На підставі ч.5 ст.72 КК України у строк покарання зараховано період попереднього ув`язнення з 15.01.2019 по 30.04.2019, з розрахунку день за день.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_10 за ч.2 ст.186, ч.2 ст.189 КК України, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
За вироком суду встановлено, що ОСОБА_6, 05.03.2018 приблизно о 19:20 год., знаходячись біля дитячо-юнацької спортивної школи по вул. 1-го Травня, 4 в м. Бориспіль Київської області, в ході конфлікту із ОСОБА_8, який виник на ґрунті довготривалих неприязних відносин, реалізуючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_8 один удар кулаком в обличчя, а саме в лобову кістку зліва та два удари кулаками в область лівого вуха та правої щелепи, внаслідок чого спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Крім того, ОСОБА_6, 15.12.2018 близько 19:35 год., спільно з ОСОБА_10, перебуваючи в приміщенні кафе "Макдональдс" по вул. Київський шлях, 67 у м. Борисполі Київської області, помітили у знайомого їм неповнолітнього ОСОБА_11 мобільний телефон марки "Samsung Galaxy S9+" та вирішили ним незаконно заволодіти.Реалізуючи спільний злочинний умисел підійшли до ОСОБА_11 та попросили зателефонувати і, як тільки останній витягнув телефон та розблокував його, ОСОБА_6 раптово вихопив з рук ОСОБА_11 мобільний телефон. Останній просив повернути його, на що ОСОБА_6 почав залякувати ОСОБА_11 та погрожувати застосуванням насильства, яке не було небезпечним для його життя чи здоров`я. В цей час, ОСОБА_10 знаходився безпосередньо біля ОСОБА_11 та своєю присутністю здійснював у потерпілого враження чисельної переваги над ним нападників. Заволодівши мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_10 з місця скоєного зникли.
Того ж дня, о 21:51 год., продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, прагнучи обернути мобільний телефон ОСОБА_11 на свою користь, ОСОБА_10 зв`язався з потерпілим та запропонував прибути до автобусної зупинки, біля будинку № 122 по вул. Глибоцька в м. Бориспіль, для повернення йому мобільного телефону. Коли потерпілий прибув, ОСОБА_6 завдав йому удар в груди та висунув вимогу розблокувати повністю мобільний телефон. Боячись обвинувачених, ОСОБА_12 зняв з мобільного телефону всі захисні паролі та передав телефон назад. Заволодівши телефоном "Samsung Galaxy S9+", ОСОБА_6 та ОСОБА_10 зникли з місця вчинення злочину, чим спричинили ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 26000,13 грн.
Також, 15.12.2018 приблизно о 22:00 год., біля будинку № 122 по вул. Глибоцькій в м.Бориспіль, ОСОБА_6, діючи умисно, повторно, спільно та узгоджено, за попередньою змовою з ОСОБА_10, з корисливих мотивів, здійснив вимогу передачі ОСОБА_11 грошей в сумі 9000 грн. в обмін на повернення йому мобільного телефону "Samsung Galaxy S9+". Після того, як потерпілий ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_6 та ОСОБА_10, що у нього немає вказаної суми, останні зникли з місця скоєного.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
Представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_6 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вважає призначене ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст.122 КК України надто м`яким, а також, на думку адвоката, суди необґрунтовано застосували до засудженого положення ст.75 КК України, оскільки виправлення винного не можливе без реального відбування ним покарання.
Суди недостатньо врахували ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчинених ОСОБА_6 злочинів, один з яких є нетяжким проти життя та здоровʼя особи, а два інші - тяжкі проти власності, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, а також дані про особу засудженого, який вину за ч.1 ст.122 КК України визнав частково, негативно характеризувався за місцем навчання, не має постійного місця роботи, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, має задовільний стан здоров`я, не приймає участі у суспільно-громадському житті.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7, в судовому засіданні, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просили залишити її без задоволення.
Прокурор ОСОБА_5, в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги представника потерпілого підтримав та просив задовольнити.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
За змістом ст. 433 КПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 цього Кодексу, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.189, ч.1 ст.122 КК України та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. Доводи представника потерпілого зводяться до твердження про м`якість покарання призначеного засудженому за ч.1 ст.122 КК України та необґрунтованого застосування до нього положень ст. 75 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційної скарги Суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Мотиви Суду
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.