ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 337/2499/21
провадження № 51-3270 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Запорізького апеляційного суду від 23 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 12021082070000034 за обвинуваченням
ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого, останнього разу за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2021 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, скасованого вироком Запорізького апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року в частині призначеного покарання, призначено покарання у виді арешту на строк 3 місяці 5 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25 липня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 317 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього належного йому майна.
Вироком Запорізького апеляційного суду від 23 лютого 2023 року вирок районного суду в частині призначеного покарання скасовано.
Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_7 призначено покарання за ч. 2 ст. 317 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2021 року з урахуванням вироку Запорізького апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього належного йому майна.
Зараховано у строк відбування покарання відбуте ним за вироком від 30 березня 2021 року покарання за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.
Вироком суду встановлено, що 24 лютого 2021 року, приблизно о 14:10 год., ОСОБА_7, маючи умисел на надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, з корисливих мотивів, за грошову винагороду в розмірі 50 грн. надав свою квартиру за адресою: АДРЕСА_1, трьом особам, які шляхом внутрішньовенної ін`єкції вжили наркотичний засіб "метадон".
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд, усупереч вимогам закону, не застосував до призначеного ОСОБА_7 покарання положення ст. 75 КК України, не врахував усіх даних про особу засудженого, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, що є обставинами, які пом`якшують покарання, що засуджений обвинувачувався тільки в одному епізоді скоєння правопорушення, з моменту скоєння якого до постановлення вироку апеляційним судом минуло майже 2 роки, протягом яких ОСОБА_7 не скоював жодних протиправних діянь, інкримінований йому злочин вчинив під наполегливим тиском особи, що була неодноразово судимою за злочини в сфері незаконного обігу наркотиків.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні підтримав доводи скарги та просив її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги та просив залишити судове рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів касаційної скарги Суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій.