ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/14804/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.,
за участю представників:
Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО": Кондзерський А.В.,
1) Міністерства юстиції України: не з`явився,
2) Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктора Ярославовича: не з`явився,
Ліквідатора ТОВ "Ректайм" Сокур О. В.: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023
(головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді - Станік С.Р., Тищенко О.В.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022
(суддя - Бондаренко - Легких Г.П.)
у справі №910/14804/21
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"
до 1) Міністерства юстиції України; 2) Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктора Ярославовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ліквідатор ТОВ "Ректайм" Сокур О. В.
про скасування реєстраційної дії,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1) та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича (далі - відповідач-2) про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "Ректайм" в особі ліквідатора не вжило заходів для погашення кредиторської заборгованості, включеної в реєстр вимог кредиторів, перед КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" та не здійснило необхідних дій для відновлення платоспроможності ТОВ "Ректайм" або визнання його банкрутом, зокрема ліквідатор не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Натомість ТОВ "Ректайм" подало суб`єкту державної реєстрації документи для державної реєстрації припинення ТОВ "Ректайм", що призвело до незаконного внесення до Єдиного державного реєстру запису від 23.03.2021.
3. Ліквідатором ТОВ "Ректайм" порушено процедуру ліквідації, а саме ч. 3 ст. 110, ч. 9 ст. 111 ЦК України, ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, що призвело до незаконної державної реєстрації припинення юридичної особи та порушення права позивача на отримання задоволення своїх кредиторських вимог до боржника, що ліквідується за рішенням власника, та тягне за собою збитки для позивача у розмірі визнаної та несплаченої ТОВ "Ректайм" заборгованості в розмірі 76 034,64 грн.
Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі № 910/14804/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023, в задоволенні позову відмовлено.
5. Судові рішення мотивовані тим, що:
- оспорювану реєстраційну дію вчинено відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
- задоволення позовної вимоги та скасування реєстраційного запису №1003051110040014895 від 22.03.2021 про припинення ТОВ "Ректайм" (ідентифікаційний код: 30469713), без надання доказів наявності майна у ТОВ "Ректайм" (рухомого чи нерухомого), і недоведення, що ліквідатором не вжито всіх заходів щодо здійснення розрахунків з кредиторами, не здатне відновити порушене майнове право позивача щодо задоволення вимог кредитора, яке позивач бажає захистити в даному спорі, а отже обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, що є підставою для відмови в позові;
- позивач, обрав досудовий (адміністративний) спосіб захисту свого права та звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 28.04.2021 вих. №30/7/3/6632 на реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.03.2021 №1003051110040014895 "Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації", проведену приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем, за результатами розгляду якої Міністерство юстиції України видано наказ від 24.06.2021 №2186/7. Таким чином, позивач реалізував передбачене законодавством України право на оскарження рішення державного реєстратора в адміністративному порядку (позасудовий порядок) до Міністерства юстиції України, що виключає одночасне оскарження рішення державного реєстратора (реєстраційної дії) в судовому порядку.
6. Крім того, судами попередніх інстанцій відхилено доводи позивача про те, що Міністерство юстиції України у даній справі це особа, яка порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. В даному випадку, позивач звертається до суду з вимогою про скасування реєстраційного запису про припинення юридичної особи, а не про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 24.06.2021 №2186/7 та з наданих суду доказів не вбачається, що такий наказ був оскаржений позивачем в судовому порядку за окремим позовом.
7. Також суди попередніх інстанцій наголошують на тому, що вимога про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, запису № 1003051110040014895 від 22.03.2021 про припинення ТОВ "Ректайм", яка була вчинена суб`єктом реєстрації - приватним нотаріусом Сєтаком В.В., повинна бути пред`явлена до суб`єкта державної реєстрації, що вчиняв оскаржувану реєстраційну дію, а не до Міністерства юстиції України, який в силу своїх повноважень, визначених законом в сфері державної реєстрації, таких дій взагалі не вчиняє.
8. Суди дійшли висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги позивача до Міністерства юстиції України не підлягають задоволенню, оскільки останній є неналежним відповідачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
9. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 у справі №910/14804/21, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача як до Міністерства юстиції України, так і до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича.
10. Скаржник у касаційній скарзі в якості підстави для касаційного оскарження вищезазначених судових рішень посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
11. Позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 910/13125/19, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17, від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18.
12. КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" вказує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми ст. ст. 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
13. Скаржник зазначає, що всупереч ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства ТОВ "Ректайм" в особі ліквідатора Сокура О.В. не вжив заходів для погашення включеної до реєстру вимог кредиторів заборгованості перед кредитором - КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" та не здійснив дій для відновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом. Зокрема, боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Натомість, ігноруючи визначені чинним законодавством обов`язки ліквідатора, останнім неправомірно подано суб`єкту державної реєстрації документи для державної реєстрації припинення ТОВ "Ректайм", що призвело до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису від 22.03.2021, що в свою чергу, унеможливлює захист кредитором своїх прав та задоволення грошових вимог.
14. Крім того, позивач вказує на те, що Міністерство юстиції України є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за результатами розгляду скарги виключно Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення про скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції Україні.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
15. У відзиві на касаційну скаргу Міністерство юстиції України просить Суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
16. Міністерство юстиції України вказує на те, що останнє не є суб`єктом державної реєстрації щодо реєстрації/припинення товариств з обмеженою відповідальністю, а отже не є особою до якої мають бути заявлені дані позовні вимоги про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, що вчинена приватним нотаріусом.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
17. 22 червня 2020 року на сайті Міністерства юстиції України було оприлюднено інформацію про прийняте засновником рішення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Ректайм" (ідентифікаційний код 30469713). Строк заявлених вимог кредиторів був встановлений до 22.08.2020.
18. 21 липня 2020 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" надіслало у встановлений строк (до 22.08.2020) ліквідатору ТОВ "Ректайм" вимогу-претензію за вих. №30/7/3/8172 про включення вимог КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" у розмірі 76 034, 64 грн до проміжного ліквідаційного балансу та сплату зазначеної суми боргу.
19. 03 вересня 2020 року КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" отримано відповідь без номера та дати за підписом ліквідатора боржника про визнання грошових вимог кредитора у розмірі 76 034,64 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Ректайм".
20. Позивач зазначає, що ліквідатор не здійснив розрахунки з кредитором - КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" за спожиту теплову енергію в розмірі 76 034,64 грн, не вжив заходів для погашення включеної в реєстр вимог кредиторів заборгованості перед КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" та не здійснив необхідних дій для відновлення платоспроможності підприємства або визнання його банкрутом, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
21. ТОВ "Ректайм" в особі ліквідатора подано суб`єкту державної реєстрації документи для державної реєстрації припинення ТОВ "Ректайм".
22. 22 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем було проведено реєстраційну дію "Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації" ТОВ "Ректайм (код ЄДРПОУ 30469713) про, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1003051110040014895.
23. Позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 28.04.2021 №30/7/3/6632, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2021 за вхідним №16669-33-21, в якій просив скасувати реєстраційну дію, вчинену 22.03.2021, запис №1003051110040014895 про припинення ТОВ "Ректайм".
24. Наказом Міністерства юстиції України від 24.06.2021 №2186/7 "Про відмову у задоволенні скарги" відмовлено позивачу у задоволенні скарги у зв`язку з тим, що скарга подана особою, права якої не порушено.
Позиція Верховного Суду
25. Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
26. Положеннями ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
27. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
28. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 зазначила, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України). Об`єктом судового захисту відповідно до ст. 15 ЦК України є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права є стороною у спірному правовідношенні.
29. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 ЦК України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
30. Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
31. У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
32. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
33. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
34. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
35. Предметом судового розгляду в цій справі є позовна вимога про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, вчиненої 22.03.2021, запис № 1003051110040014895 про припинення ТОВ "Ректайм".
36. Позов мотивовано тим, що ТОВ "Ректайм" в особі ліквідатора не вжило заходів для погашення кредиторської заборгованості, включеної в реєстр вимог кредиторів, перед КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" та не здійснило необхідних дій для відновлення платоспроможності ТОВ "Ректайм" або визнання його банкрутом, зокрема ліквідатор не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Натомість ТОВ "Ректайм" подало суб`єкту державної реєстрації документи для державної реєстрації припинення ТОВ "Ректайм", що призвело до незаконного внесення до Єдиного державного реєстру запису від 23.03.2021.
37. Позивач наголошує на тому, що вимога про скасування запису в ЄДР про припинення юридичної особи, пред`явлена до відповідачів з підстав порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи, є належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача.
38. Позивач зазначає, що відповідач-1 обмежився виключно дослідженням питання формального дотримання державним реєстратором визначених законодавством процедури та порядку проведення реєстраційної дії щодо проведення державної реєстрації припинення ТОВ "Ректайм".
39. Крім того, позивач вказує на те, що Міністерство юстиції України є належним відповідачем у справі, з огляду на приписи ч. 6 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
40. Позивач також заявив вимогу до державного реєстратора (приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктора Ярославович, який діяв як суб`єкт реєстраційної діяльності відносно юридичної особи.
41. Тобто, звертаючись із цим позовом до суду, позивач стверджує, що він має грошові вимоги до ТОВ "Ректайм", які були включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Ректайм", однак порушення порядку ліквідації Товариства, зокрема ч. 3 ст. 110, ч. 9 ст. 111 ЦК України, ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, призвело до незаконної державної реєстрації припинення юридичної особи, та позбавило позивача права на отримання задоволення своїх кредиторських вимог до боржника, і відновлення цих прав можливе лише шляхом скасування запису про припинення цієї юридичної особи.
42. Позивач у касаційній скарзі вказує на те, що на те, що Міністерство юстиції України є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за результатами розгляду скарги виключно Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення про скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції Україні.
43. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.
44. Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
45. З указаних пунктів ст. 162 ГПК України вбачається, що позивач у позові повинен зазначити зміст позовних вимог, обставин, якими він обґрунтовує ці вимоги, а також правові підстави позову.
46. Згідно з ч. 3 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
47. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.
48. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом саме позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 30.01.2019 у справі №552/6381/17, від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц, від 01.04.2020 у справі №520/13067/17, від 05.05.2020 у справі №554/8004/16-ц).
49. У статті 14 ГПК України закріплено принцип диспозитивності господарського судочинства, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
50. Таким чином, визначення предмета, підстав поданого позову, а також відповідачів, до яких звернуті позовні вимоги, є правом позивача, яким він розпоряджається на власний розсуд.
51. У силу ч. 2 ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
52. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 48 ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц).
53. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 вказала на те, що звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.
54. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18 зазначила, що спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах.
55. Верховний Суд у постанові від 18.08.2020 у справі № 910/13125/19 зазначив, що внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дії, пов`язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів в такому випадку є пред`явлення позову до державного реєстратора.
56. Згідно з п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
57. Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.
58. За приписами пп. 2-2 п. 3 зазначеного Положення основними завданнями Мін`юсту є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.
59. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції на момент вчинення оспорюваної реєстраційної дії) суб`єктом державної реєстрації є:
- Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об`єднань, всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань;
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій;
- територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об`єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об`єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об`єднання;
- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців.
- Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
60. З огляду на зазначене, Міністерство юстиції України не є суб`єктом державної реєстрації щодо реєстрації/припинення юридичної особи, зокрема товариства з обмеженою відповідальністю, а отже не є особою до якої мають бути заявлені дані позовні вимоги про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії про припинення ТОВ "Ректайм".
61. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 10 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції на момент вчинення оспорюваної реєстраційної дії) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;
2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.