ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 300/3110/20
провадження № К/9901/38362/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з питань праці
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюка Сергія Васильовича про визнання протиправними, скасування наказів
про застосування дисциплінарних стягнень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року (у складі головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Шевчук С.М., Шинкар Т.І.) у справі №300/3110/20,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся в суд із позовною заявою до Державної служби України з питань праці (далі - відповідач), в якій просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці № 537 К від 08.10.2020 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці № 559 К від 20.10.2020 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ;
поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпраці в Одеській області з 20 жовтня 2020 року;
звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпраці в Одеської області з 20 жовтня 2020 року;
стягнути з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків, а саме з 25 червня 2020 року по з 20 жовтня 2020 року;
стягнути з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, а саме з 20 жовтня 2020 року по день поновлення на посаді;
стягнути з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу;
звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах одного місяця;
зобов`язати Державну служби України з питань праці подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дати набрання судовим рішенням законної сили.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що спірні накази є незаконними та протиправними, оскільки було допущено грубі порушення, як під час здійснення дисциплінарних проваджень, так і в момент винесення оскаржуваних наказів; санкції застосовані до позивача не відповідають порушенням та фактичним обставинам справи. ОСОБА_1 зазначав, що порушено гарантії державного службовця оскільки наказ про звільнення був застосований поза межами року з моменту вчинення дисциплінарного порушення. Оскаржувані накази позивач вважав службовим переслідуванням, пов`язаним з особистим упередженим ставленням окремих посадових осіб відповідача та бажанням його незаконного звільнення тощо.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці № 537 К від 08.10.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ".
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці № 559 К від 20.10.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпраці в Одеській області з 20 жовтня 2020 року.
Стягнуто з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків, з 25 червня 2020 року по 20 жовтня 2020 року в розмірі 95997 гривень 33 копійки.
Стягнуто з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 151790 гривень 65 копійок з утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпраці в Одеській області допущено до негайного виконання.
Рішення в частині стягнення заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) за один місяць в сумі 25435 (двадцять п`ять тисяч чотириста тридцять п`ять) гривень 10 копійок, з утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування допущено до негайного виконання.
4. Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того що відповідач незаконно звільнив позивача з посади, оскільки для цього не було фактичних підстав.
5. Суд першої інстанції зазначав, що відповідно до пункту 4 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039) та частини 1 статті 69 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1, яке було розпочате 26 травня 2020 року згідно наказу №260-К, мало бути завершене прийняттям рішення не пізніше 15-денного строку з моменту прийняття рішення, тобто не пізніше 10 липня 2020 року; вже в самому наказі №260-К було порушено встановлені Порядком № 1039 строки для здійснення дисциплінарного провадження, оскільки визначено дату для підготовки подання комісії - 13 липня 2020 року, тобто поза межами 15-денного строку, а в цей 15-денний строк мало бути не тільки підготовлено подання, а й прийнято рішення суб`єкта призначення відповідно до частини 11 статті 69 та частини 1 статті 77 Закону України "Про державну службу"; при цьому відповідачем не надавались докази, що у відповідності до пункту 5 Порядку №1039 суб`єктом призначення продовжувались строки дисциплінарного провадження, і що дисциплінарне провадження було закінчене, а рішення було прийнято в межах продовжених строків.
6. Твердження відповідача, що через відсутність позивача на робочому місці через тимчасову непрацездатність суб`єктом призначення у відповідності до роз`яснення від 23.07.2020 Національного агентства України з питань державної служби було прийнято рішення шляхом проставлення 08 липня 2020 року резолюції на поданні, суд першої інстанції вважав такими, що не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законодавстві; самі ж дії відповідача спростовують факт застосування такого роз`яснення, слідуючи позиції відповідача, що в момент проставлення резолюції на поданні було прийнято рішення, а даний наказ мав бути оформлений в перший робочий день позивача, тобто 20 жовтня 2020 року, але чомусь спірний наказ про звільнення був оформлений за дванадцять днів до цього - 08 жовтня 2020 року.
7. Суд першої інстанції вказував, що згадуване роз`яснення датоване тільки 23 липня 2020 року, тобто було підписане вже після підготовки подання та проставлення резолюції; Національне агентство України з питань державної служби не відноситься до суб`єктів, які мають право на офіційне тлумачення норм права; при цьому, дане роз`яснення суперечить вимогам частини 5 статті 87 Закону України "Про державну службу", відповідно до якого наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки; саме у відповідності до вимог частини 5 статті 87 Закону України "Про державну службу" враховуючи, що у період тимчасової непрацездатності позивача закінчувались строки визначені для здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення, відповідач мав право прийняти рішення про притягнення до відповідальності за умови, що результати дисциплінарного провадження підтвердили факт вчинення дисциплінарного проступку, і таке рішення мало бути оформлене відповідно до частини 2 статті 77 Закону України "Про державну службу" у вигляді наказу чи розпорядження, а не у формі резолюції, що відповідало б вимогам закону.
8. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновків, що наказ №537-К від 08.10.2020 відповідачем було прийнято поза межами строків, визначених пунктом 5 Порядку №1039 та частиною 11 статті 69 і частиною 1 статті 77 Закону України "Про державну службу", що не передбачено чинним законодавством.
9. Щодо наявності підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, суд першої інстанції зазначав, що із представлених відповідачем доказів слідує, що сам наказ Головного управління Держпраці в Одеській області від 15.10.2019 №1855 "Про внесення змін до постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.07.2019 №ОД436/1577/АВ/П/МТ-ФС" не був предметом дослідження дисциплінарної комісії, остання керувалась виключно висновками, викладеними в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі №420/4750/19; при дослідженні оригіналу наказу №1855 від 15.10.2019 встановлено, що даний наказ крім підпису керівника містить візи ще п`яти осіб.
10. Суд першої інстанції дійшов висновків, що виконавцем даного наказу був не керівник, а разом з підписом керівника даний документ був ще погоджений іншими фахівцями, згідно із своєю компетенцією; таким чином, якщо керуватись пунктом 6 та 60 Інструкції з діловодства в Головному управлінні Держпраці в Одеській області, затвердженої наказом Головного управління Держпраці в Одеській області №755 від 18.06.2018 (далі - Інструкція № 755), то керівник не може нести самостійно відповідальність за підписання наказу №1855 від 15.10.2019, оскільки така відповідальність має розподілятись між особами, які були автором чи візували даний документ; а отже в даному випадку не може йти мова про вину та умисність чи необережність дій позивача, наявність яких має бути невід`ємною складовою правопорушення; в даному випадку перевищення службових повноважень не було очевидним для позивача і він не міг усвідомлювати протиправність своєї поведінки, оскільки ним підписувався документ у відповідності до вимог Інструкції з діловодства №755.
11. Окрім того, суд першої інстанції зазначав, що дисциплінарною комісією також не враховано те, що проступок за який позивача притягнуто до виняткового виду дисциплінарної відповідальності - звільнення, не потягнув за собою настання тяжких наслідків; жодних доказів цьому матеріали справи не містять, висновок комісії, що підписання та видача наказу №1855 підриває довіру до позивача, як до носія влади, що призводить до приниження авторитету Державної служби України з питань праці, дії позивача порочать честь і гідність служби, не можна вважати тяжким наслідками і не відповідає обставинам справи. Тобто дисциплінарною комісією у поданні не доведено факту перевищення саме позивачем своїх службових повноважень, що вказує на безпідставність висновків подання дисциплінарної комісії від 08.07.2020. Такі дії дисциплінарної комісії не можна вважати дотриманням гарантій державного службовця.
12. Суд першої інстанції звертав увагу, що дисциплінарним проступком за які до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є підписання останнім 15 жовтня 2019 року наказу №1855, тому, з цієї дати слід вираховувати строки для застосування дисциплінарного стягнення, які визначені частинами 4 - 5 статті 74 Закону України "Про державну службу", а саме, що дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення; при цьому, в системному аналізі частин 4 - 5 статті 74 та частини 5 статті 87 Закону України "Про державну службу" слід розмежовувати поняття прийняття рішення про звільнення, тобто видання наказу, і його застосування.
13. Суд першої інстанції дійшов висновків, що оскільки в період тимчасової непрацездатності державного службовця відповідно до частини 4 статті 74 Закону дисциплінарне стягнення не може бути застосовано, то відповідно до частини 5 статті 87 Закону дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення може бути реалізоване шляхом видання наказу із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, тобто перший робочий день і буде днем застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення; при цьому, частина 5 статті 74 Закону України "Про державну службу" містить обмеження відповідно до якого дисциплінарне стягнення не застосовується якщо минув рік після його вчинення, тобто річний строк з моменту вчинення дисциплінарного проступку є присічним і не дає можливості застосовувати звільнення державного службовця після його сплину навіть, якщо таке рішення було прийнято раніше у відповідності до частини 5 статті 87 Закону. Таким чином, застосування наказу №537-К від 08.10.2020 після 15.10.2020 є порушенням гарантій державного службовця, передбачених статтею 74 Закону України "Про державну службу".
14. Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновків, що фактично відповідачем було позбавлено позивача на реалізацію передбаченою статтею 76 Закону України "Про державну службу" права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, наданні пояснень, й передчасно прийнято рішення щодо звільнення; позивач відповідно до статті 75 Закону України "Про державну службу" мав надати свої пояснення якраз до моменту прийняття рішення та фактичного звільнення, а не в день звільнення чи на наступний день після звільнення; при цьому, відповідачем не надано суду належних доказів, що ним було дотримано вимоги частин 6 - 7 статті 77 Закону України "Про державну службу" і вручено наказ №537-К не пізніше наступного дня після його прийняття чи у разі відмови, надіслано державному службовцю за місцем проживання в триденний строк тощо.
15. Підсумовуючи, суд першої інстанції дійшов висновків, що встановлені обставини у своїй сукупності вказують на очевидну протиправність та неправомірність оскаржуваних наказів №537-К від 08.10.2020 та №559-К від 20.10.2020, дані накази не можна вважати такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а також що вони винесені в межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а відповідач не зміг довести правомірності своїх рішень; а відтак, відповідачем протиправно звільнено позивача з посади начальника Головного управління Держпраці в Одеській області, у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частин другої статті 65 Закону України "Про державну службу", а тому наказ Державної служби України з питань праці №537-К від 08.10.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню.
16. Оскільки за висновками суду оскаржуваний наказ №537-К від 08.10.2020 підлягає скасуванню, а позивач має бути поновлений на посаді, то суд першої інстанції зазначав, що виплаті підлягає середньомісячна заробітна плата як за час вимушеного прогулу з моменту звільнення - тобто з 20 жовтня 2020 року по день поновлення на посаді, так і за час відсторонення - з 25 червня 2020 року по 20 жовтня 2020 року; період, з якого позивач був відсторонений від роботи становить 117 календарних днів (з 25.06.2020 по 20.10.2020), отже (25 435,10 грн. : 31 (кількість календарних днів у місяці перед відстороненням) = 820,49 грн./день x 117 = 95 997,33 грн.; для здійснення розрахунку середнього заробітку за період вимушеного прогулу, необхідно застосувати розмір середньоденної заробітної плати у сумі 820,49 грн./день (25435,10 (середньомісячна заробітна плата, згідно довідки №15/01-33-472 від 20.01.2021 : 31 (кількість календарних днів у травні 2020, перед відстороненням від роботи) x 185 (кількість календарних днів з дня звільнення по день постановлення судового рішення) = 151 790,65 грн.
17. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року в справі № 300/3110/20 скасовано та прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці № 559-К від 20.10.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1".
18. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що наказ про звільнення ОСОБА_1 є правомірним, а позовні вимоги про поновлення на попередній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню; щодо стягнення середнього заробітку за час відсторонення від виконання обов`язків за посадою колегія суддів зазначила, що позивач не оскаржував відповідний наказ, а тому підстав для стягнення середнього заробітку за час відсторонення від виконання обов`язків за посадою немає; що стосується наказу Державної служби України з питань праці № 559 К від 20.10.2020 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, то такий наказ суд апеляційної інстанції вважав протиправним з огляду на те, що цей наказ не містить підстав для застосування вказаного виду відповідальності, у наказі не розкрито, які посадові обов`язки не виконав чи неналежно виконав позивач, в тому числі, які акти законодавства порушив позивач та якими діями, внаслідок чого апеляційний суд не може дати оцінку суті цього наказу.
19. Обґрунтовуючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції зазначав, що, дослідивши Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 та Положення про Головне управління Держпраці в Одеській області, яке затверджене наказом Держпраці від 03.08.2018 року № 84, яким визначено повноваження позивача, як начальника обласного управління Держпраці, встановив те, що позивач не мав повноважень вносити зміни в постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Водночас, Типова інструкція з діловодства в Головних управліннях Державної служби України з питань праці в областях, яка затверджена наказом Держпраці від 24.02.2017, передбачає внесення змін лише в наказ, як розпорядчий акт, а не постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення; отже, дисциплінарна комісія достовірно встановила склад дисциплінарного проступку, який вчинив позивач, і який полягає у перевищенні службових повноважень, шляхом вчинення дій (прийняття рішення), які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
20. Суд апеляційної інстанції вказував, що відповідно до частини 5 статті 65 Закону № 889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини 2 статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини 2 статті 65 цього Закону; таким чином, дисциплінарний проступок, який вчинив позивач, передбачає лише один вид відповідальності у вигляді звільнення з роботи.
21. Колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновків, що, з урахуванням норм Порядку № 1039 та статей 74 та 77 Закону № 889-VIII, слово "акт" в нормі частини 1 статті 77 Закону № 889-VIII вживається в розумінні волевиявлення суб`єкта призначення на прийняття чи відмову у прийнятті висновків комісії, яке може бути виражене, як шляхом прийняття окремого письмового документа, так і шляхом проставлення резолюції, яка свідчить про волевиявлення суб`єкта призначення. Інакше, через тимчасову непрацездатність особи, яка може виходити за межі строку дисциплінарного провадження, рішення про накладення дисциплінарного стягнення не зможе бути прийняте, що не відповідає засадам дисциплінарної відповідальності.
22. В контексті наведеного, суд апеляційної інстанції зазначив, що 08 жовтня 2020 року т.в.о. начальника Державної служби України з питань праці прийняв наказ № 537-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1", на підставі якого позивач звільнений з посади начальника Головного управління Держпраці у Одеській області відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме, за перевищення службових повноважень. При цьому датою звільнення вирішено вважати перший робочий день після тимчасової непрацездатності; отже, рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийняте 08 липня 2020 року, що підтверджується відповідною резолюцією, а оформлене наказом після закінчення тимчасової непрацездатності позивача, а відтак відповідач не порушив строки дисциплінарного провадження та прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення; враховуючи те, що 09 червня 2020 року голові Державної служби України з питань праці ОСОБА_4 подано службову записку заступника голови Державної служби України з питань праці ОСОБА_5 щодо розгляду питання доцільності ініціювання дисциплінарного провадження відносно позивача, 08 липня 2020 року підготовлено подання Дисциплінарної комісії про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, то прийняття 08 жовтня 2020 року наказу № 537-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1", було здійснено в межах наведених строкових обмежень.
23. Суд апеляційної інстанції вказував, що повідомлення відповідача про дату та час засідання дисциплінарної комісії позивач отримав 25 червня 2020 року на електронну пошту, яку вказав у повідомленні від 10.06.2020, також на адресу позивача, яка вказана у повідомлення від 10.06.2020, дисциплінарна комісія 25 червня 2020 року надіслала відповідне повідомлення № 76-Д, що підтверджується квитанцією поштового відділення зв`язку; встановлено, що відповідні пояснення позивач не надав та на засідання комісії не з`явився; виходячи із цих обставин, немає підстав стверджувати про порушення дисциплінарною комісією права позивача на надання пояснень стосовно суті виявленого дисциплінарного проступку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
24. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 і залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 в справі № 300/3110/20.
25. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18, а саме, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Крім цього, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
- частини 5 статті 87 Закону України "Про державну службу", щодо можливості видання наказу (розпорядження) у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності;
- частини 5 статті 74 Закону України "Про державну службу" щодо строку застосування дисциплінарного стягнення;
- статей 73, 74, 75 Закону України "Про державну службу" щодо порушення процедури прийняття рішення та відібрання пояснень державного службовця;
- пункту 6 та 60 Інструкції №755, а саме що керівник не може нести самостійно відповідальність за підписання наказу, оскільки така відповідальність має розподілятись між особами, які були автором чи візували такий наказ;
- статей 65-67 Закону України "Про державну службу" щодо можливості застосування виняткового виду відповідальності, пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, наслідків вчинення дисциплінарного проступку;
- пункту 7 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" щодо необхідності з`ясування усіх складових дисциплінарного проступку, для переконання в тому, що цей проступок не становить складу кримінального чи адміністративного правопорушення;
- пункту 3 статті 72 Закону України "Про державну службу" щодо тривалості відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків тощо.
26. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що резолюція керівника на поданні дисциплінарної комісії не може вважатись прийняттям рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки це не відповідає Закону України "Про державну службу"; таке рішення було прийнято тільки 08 жовтня 2020 року у вигляді наказу № 537-К, а застосовано його було тільки 20 жовтня 2020 року - в перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності; таким чином, оскаржуваний наказ відповідачем було прийнято поза межами строків, визначених пунктом 5 Порядку № 1039 та частини 11 статті 69 і частини 1 статті 77 Закону України "Про державну службу", що не передбачено чинним законодавством.
27. Касатор вважає, що застосування відповідачем наказу №537-К від 08.10.2020 в перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності позивача, тобто 20 жовтня 2020 року, - є грубим порушенням гарантій державного службовця, оскільки такий наказ застосовано після 15 жовтня 2020 року, а отже поза межами річного строку, що суперечить частині 5 статті 74 та частини 3 статті 65 Закону України "Про державну службу".
28. Позивач стверджує, що суб`єкт призначення, у відповідності статті 75 Закону України "Про державну службу" перед прийняттям рішення зобов`язаний був отримати від державного службовця письмове пояснення, а у випадку відмови - належним чином таку відмову оформити; обов`язок відібрати в державного службовця пояснення мають окремо дисциплінарна комісія, у відповідності до статті 73 Закону України "Про державну службу", та суб`єкт призначення - у відповідності до статті 74 цього Закону; дотримання такого обов`язку одним суб`єктом - дисциплінарної комісією, не свідчить про дотримання свого обов`язку суб`єктом призначення - відповідачем.
29. Касатор також зазначає, що стаття 66 Закону України "Про державну службу" передбачає право, а не обов`язок суб`єкта призначення застосовувати той чи інший вид відповідальності; суд апеляційної інстанції зазначаючи, що допущені відповідачем процедурні порушення не вплинули на правильність оскаржуваного рішення, не вказав, які саме процедурні порушення були допущені відповідачем, при цьому, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що відповідачем не було допущено жодних порушень.
30. Щодо стягнення середнього заробітку за час відсторонення від виконання обов`язків за посадою, скаржник вказує, що оскільки суб`єктом призначення порушено строки здійснення дисциплінарного провадження то і порушено строки відсторонення, а відтак, має право на стягнення середнього заробітку за час такого відсторонення; рішення суду першої інстанції в цій частині та з цих підстав апелянтами не оскаржувались, отже суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції в частині, яка не оспорювалась сторонами та з підстав, які не наводились апелянтами.
31. До Верховного Суду від Державної служби України з питань праці та ОСОБА_2 надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких сторони, посилаючись на дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального права та процесуального права, та необґрунтованість касаційної скарги, просять залишити її без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 - без змін.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
32. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 23 жовтня 2021 року.
33. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В, судді: Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.
34. Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №300/3110/20 на підставі пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
35. Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2022 дану справу призначено до письмового розгляду за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Наказом Державної служби України з питань праці від 04.05.2018 за №20-кт ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного управління Держпраці в Одеській області та взято до уваги, що ОСОБА_1 присвоєно шостий ранг державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби. А відповідно до наказу ГУ Держпраці в Одеській області від 05.05.2018 №118-к ОСОБА_1 приступив до виконання свої посадових обов`язків.
37. З 19.06.2020 по 24.06.2020, а також з 26.06.2020 по 19.10.2020 ОСОБА_1 не перебував на службі, у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності, що підтверджується листками непрацездатності.
38. 09 червня 2020 року голові Державної служби України з питань праці ОСОБА_4 подано службову записку заступника голови Державної служби України з питань праці ОСОБА_5 щодо розгляду питання доцільності ініціювання дисциплінарного провадження відносно начальника ГУ Держпраці в Одеській області ОСОБА_1 .
39. 11 червня 2020 року наказом Державної служби України з питань праці №230-к "Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 ", відкрито дисциплінарне провадження відносно позивача. Пунктом 2.1 наказу встановлено строк для перевірки інформації викладеної в службовій записці з 11.06.2020 по 25.06.2020, а пунктом 2.1. встановлено, що до 01.07.2020 слід підготувати подання.
40. Листом Голови дисциплінарної комісії від 12.06.2020 ОСОБА_1 було запрошено на засідання, яке мало відбутися 19.06.2020.
41. Листом від 16.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до голови дисциплінарної комісії з проханням надати інформацію чи/або службову записку ОСОБА_6 від 09.06.2020 для розуміння обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.
42. 19 червня 2020 року наказом Держпраці №243-к "Про внесення змін до наказу Держпраці від 11.06.2020 №230-к" у пункті 2.1 цифри "25.06.2020" змінено цифрами "10.07.2020"; у пункті 2.2 цифри "01.07.2020" змінено цифрами "15.07.2020".
43. Листом Голови дисциплінарної комісії від 22.06.2020 ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення, документи та матеріали, а також запрошено на засідання, яке мало відбутися 01.07.2020.
44. 25 червня 2020 року тимчасово виконуючому обов`язки (далі - т. в. о.) Голови Держпраці ОСОБА_5 подано службову записку начальника управління юридичного забезпечення Держпраці ОСОБА_7 щодо прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно начальника ГУ Держпраці в Одеській області ОСОБА_1 та відсторонення його від виконання посадових обов`язків.
45. 25 червня 2020 року наказом Держпраці №260-к "Про дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 ", відкрито дисциплінарне провадження стосовно позивача. Пунктом 2.1 наказу встановлено строк для перевірки інформації викладеної в службовій записці з 25.06.2020 по 09.07.2020, а пунктом 2.1. встановлено, що до 13.07.2020 слід підготувати подання. Відповідно до п.3 наказу ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов`язків начальника Головного управління Держпраці в Одеській області.
46. Листом Голови дисциплінарної комісії від 25.06.2020 ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення, документи та матеріали, а також запрошено на засідання, яке мало відбутися 01.07.2020.
47. 25 червня 2020 року за участю т. в.о. начальника ГУ Держпраці в Одеській області ОСОБА_10 і головних спеціалістів відділу персоналу ОСОБА_8 та ОСОБА_11 складено акт про ознайомлення щодо отримання документів на виконання.
48. 01 липня 2020 року членами дисциплінарної комісії складено акт про відмову від надання пояснень.
49. 08 липня 2020 року підготовлено подання Дисциплінарної комісії, в якому за результатами дисциплінарної справи зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку - перевищення службових повноважень. Також, дисциплінарною комісією запропоновано за перевищення службових повноважень застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
50. Відповідно до окремого дорученням т. в. о. голови Державної служби України з питань праці від 10.07.2020 за №Д-252/1/10-20 начальника ГУ Держпраці в Одеській області ОСОБА_1 зобов`язано прибути невідкладно до апарату Державної служби України з питань праці, для надання письмових пояснень по суті порушених під час дисциплінарного провадження питань, протягом двох діб після відновлення працездатності. Дане окреме доручення було винесено на виконання пункту 1 ст.75 Закону України "Про державну службу" відповідно до наказів Держпраці від 11.06.2020 №230-к та від 25.06.2020 №260-к.
51. Листом голови Одеської обласної державної адміністрації від 11.08.2020 остання повідомила, що погодження звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпраці в Одеської області виходить за межі повноважень обласної державної адміністрації.
52. 08 жовтня 2020 року Управлінням персоналу Держпраці за участю т. в. о. начальника управління персоналу, начальника відділу розвитку персоналу управління персоналу та головного спеціалісту відділу розвитку персоналу управління персоналу складено акт про відмову від надання пояснень. Відповідно до акту листом Держпраці від 05.10.2020 №6945/2.1/10-20 ОСОБА_1 повторно запропоновано надати пояснення по суті порушених питань під час проведення дисциплінарного провадження відкритого відповідно до наказу Держпраці від 25.06.2020. Граничною датою подання ОСОБА_1 зазначених пояснень визначено 08.10.2020. Станом на 18:00 08.10.2020 письмові пояснення ОСОБА_1 до Держпраці не надсилав.
53. 08 жовтня 2020 року т. в. о начальника Державної служби України з питань праці видано наказ №537-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ", яким звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпраці у Одеській області відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме за: перевищення службових повноважень.
54. 20 жовтня 2020 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області за участю першого заступника начальника, начальника відділу персоналу, т. в. о. начальника відділу юридичного забезпечення, старшого інспектора сектора документального забезпечення та контролю, складено акт відмови від ознайомлення. Згідно тексту документу акт про ознайомлення щодо отримання на виконання окремого доручення Держпраці від 07.10.2020 №Д-252/1//10-20, щодо невідкладного прибуття до апарату Держпраці для надання письмових пояснень по суті порушених під час дисциплінарного провадження відповідно до наказів Держпраці від 11.06.2020 №230-к та від 25.06.2020 №260-к, протягом двох діб після відновлення працездатності, складено відносно начальника Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_1 .
55. 20 жовтня 2020 року старшим інспектором сектору документального забезпечення та контролю ОСОБА_9 усно повідомлено ОСОБА_1, про необхідність письмового ознайомлення та надсилання сканокопії до відділу персоналу Держпраці. Вищезазначений документ з письмовою відміткою про ознайомлення, начальник Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_1, надати відмовився.
56. 20 жовтня 2020 року Управління персоналу Держпраці за участю т. в. о. начальника управління персоналу, начальника відділу розвитку персоналу управління персоналу, головного спеціаліста відділу розвитку персоналу управління персоналу складено акт про відмову від надання пояснень. Актом встановлено, що оскільки відповідно до наказу від 08.10.2020 №537-к ОСОБА_1 звільняється із займаної посади в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, тобто 20.10.2020, то відповідно до окремого доручення Держпраці від 07.10.2020 №Д-252/1//10-20 ОСОБА_1 повинен був надати письмові пояснення до 17:00 20.10.2020.
57. 20 жовтня 2020 року т. в. о начальника Державної служби України з питань праці видано наказ №559-К "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ", яким застосовано дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1, начальника Головного управління Держпраці в Одеській області, у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
58. Дане касаційне провадження відкрито на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
59. Крім цього, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі слугував пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ряду правових норм у подібних правовідносинах, а саме: частини 5 статті 87 Закону України "Про державну службу", щодо можливості видання наказу (розпорядження) у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності; частини 5 статті 74 Закону України "Про державну службу" щодо строку застосування дисциплінарного стягнення; статей 73, 74, 75 Закону України "Про державну службу" щодо порушення процедури прийняття рішення та пояснень державного службовця; пункту 6 та 60 Інструкції №755, а саме що керівник не може нести самостійно відповідальність за підписання наказу, оскільки така відповідальність має розподілятись між особами, які були автором чи візували такий наказ; статей 65-67 Закону України "Про державну службу" щодо можливості застосування виняткового виду відповідальності, пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, наслідків вчинення дисциплінарного проступку; пункту 7 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" щодо необхідності з`ясування усіх складових дисциплінарного проступку, для переконання в тому, що цей проступок не становить складу кримінального чи адміністративного правопорушення; пункту 3 статті 72 Закону України "Про державну службу" щодо тривалості відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків тощо.