ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа №200/1256/21-а
адміністративне провадження № К/990/19513/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Донецької обласної прокуратури
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2022 (головуючий суддя - С.І. Бабіч)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 (головуючий суддя - Е.Г. Казначеєв, судді - І.В. Сіваченко, Т.Г. Гаврищук)
у справі № 200/1256/21-а
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора,
Донецької обласної прокуратури,
Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур
про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
установив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-1), Донецької обласної прокуратури (далі - відповідач-2), Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур (далі - відповідач-3), в якому, з урахуванням заяви про зміни до позовної заяви, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення четвертої кадрової комісії № 128 від 24.11.2020 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Донецької обласної прокуратури № 1911-к від 24.12.2020 про звільнення позивача з посади прокурора Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29.12.2020;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора Добропільського відділу Покровської окружної прокуратури Донецької області або на іншій рівнозначній посаді в оновлених органах прокуратури Донецької області з 29.12.2020, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
- стягнути з Донецької обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.12.2020 по день ухвалення рішення суду з розрахунку 5 044, 62 грн. за кожен день вимушеного прогулу за цей період.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує щодо протиправності рішення кадрової комісії та наказу про звільнення, оскільки такі не відповідають вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021, у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Верховного Суду від 07.07.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 200/1256/21-а скасовано. Ухвалено нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано рішення четвертої кадрової комісії № 128 від 24.11.2020 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Донецької обласної прокуратури № 1911-к від 24.12.2020 про звільнення позивача з посади прокурора Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29.12.2020. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 30.12.2020. Справу № 200/1256/21-а в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зарахування часу вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
5. За результатами нового розгляду справи в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29.12.2020 року по день ухвалення рішення суду, Донецьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення від 18.10.2022, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.12.2020 по 18.10.2022 в сумі 482 697, 45 грн., з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
6. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 03.05.2023 вказане рішення суду першої інстанції залишив без змін.
7. При ухваленні рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення статті 235 Кодексу законів про працю України, дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.12.2020 (з наступного за днем звільнення робочого дня) до дати прийняття рішення судом першої інстанції - 18.10.2022. При цьому, встановивши під час нового розгляду справи, що рішення Верховного Суду від 07.07.2022 в частині поновлення позивача на посаді прокурора, не виконано, суди виснували, що час вимушеного прогулу позивача триває станом на момент нового розгляду даної справи, що є підставою для стягнення середнього заробітку по дату постановлення рішення судом першої інстанції - 18.10.2022, а не по дату ухвалення постанови Верховним Судом.
8. Крім того, оскільки спір про зарахування часу вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури між сторонами на момент розгляду справи відсутній, суди дійшли висновку про передчасність вимог позивача про зарахування часу вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України.
Короткий зміст касаційної скарги
9. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, відповідачем-2 подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, скаржник просить змінити рішення судів попередніх інстанцій зменшивши розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 482 697, 45 грн. до 411 744, 15 грн.
10. Підстави, на яких подана касаційна скарга скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник вказує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 3 статті 235 Кодексу законів про працю України.
11. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник зауважує, що враховуючи положення статті 235 Кодексу законів про працю України, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є наслідком прийняття рішення про поновлення, а отже підлягає стягненню саме сума з дня поновлення на посаді по дату ухвалення рішення про поновлення. Оскільки питання щодо поновлення позивача на посаді вирішено у постанові Верховного Суду від 07.07.2022, тому, на переконання заявника, вимушеним прогулом є період з 30.12.2020 по 07.07.2022.
Позиція інших учасників справи
12. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційних скарг
13. Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Донецької обласної прокуратури.
14. Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
15. Позивач з 23.10.1995 по 29.12.2020 працював в органах прокуратури України на різних посадах.
16. Наказом керівника Донецької обласної прокуратури від 24.12.2020 № 1911-к, керуючись статтею 11 Закону України "Про прокуратуру", підпунктом 3.6 підпункту 2 пункту 19 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури", позивача звільнено з посади прокурора Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29.12.2020 на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
17. Постановою Верховного Суду від 07.07.2022 визнано протиправним та скасовано наказ керівника Донецької обласної прокуратури № 1911-к від 24.12.2020 про звільнення позивача з посади прокурора Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 29.12.2020. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури з 30.12.2020.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
18. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.