ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа №360/483/21
адміністративне провадження № К/990/23887/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року (судді: Казанчеєв Е.Г., Гайдар А.В., Сіваченко І.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи і рішень судів попередніх інстанцій
29 січня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Луганської обласної прокуратури (далі - відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 2), у якому, з урахуванням уточнень, просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 23 листопада 2020 року № 37 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ в.о керівника Луганської обласної прокуратури від 24 грудня 2020 року № 2046 к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Лисичанської місцевої 26 прокуратури Луганської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру";
поновити ОСОБА_1 в органах Луганської обласної прокуратури на рівнозначній (рівноцінній) посаді прокурора Лисичанської місцевої прокуратури з 01 січня 2021 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
стягнути з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 січня 2021 року по дату винесення судового рішення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 23 листопада 2020 року № 37 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. керівника Луганської обласної прокуратури від 24 грудня 2020 року № 2046к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Лисичанській окружній прокуратурі Луганської області. Зобов`язано Луганську обласну прокуратуру та Офіс Генерального прокурора прийняти всі необхідні рішення, здійснити дії щодо поновлення порушеного права ОСОБА_1 на продовження публічної служби в органах прокуратури на прокурорських посадах відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Стягнуто з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 січня 2021 року по 17 червня 2021 року у сумі 124 437,84 з відрахуванням обов`язкових податків та зборів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 звернулась до Першого апеляційного адміністративного суду з заявою про перегляд постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - у зв`язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 01 березня 2023 року №1-р(ІІ)/2023 у справі №3-5/2022(9/22).
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі № 360/483/21.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за виключними обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Конституційного Суду від 01 березня 2023 року №1-р(ІІ)/2023 у справі №3-5/2022(9/22) не змінює правовідносини, які існували до його ухвалення. Окрім того, постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі № 360/483/21 не вважається невиконаною в контексті приписів пункту частини п`ятої статті 361 КАС України, позаяк не передбачає примусового виконання, а тому не може бути переглянута за нововиявленими обставинами.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за виключними обставинами, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржниця зазначає, що положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України не містять жодних умов чи застережень щодо дії в часі рішення Конституційного Суду України, що, на переконання скаржниці, свідчить про можливість перегляду судового рішення за виключними обставинами.
При цьому скаржниця уважає, що положення статті 152 Конституції України у зіставленні з частиною п`ятої статті 361 КАС України ніяким чином не впливають на можливість перегляду рішення, ухваленого із застосуванням неконституційного закону, не залежно від того, з якого моменту його визнано неконституційним.
Скаржниця також не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що постанова суду апеляційної інстанції, про перегляд якої подано заяву, не вважається невиконаною в контексті приписів пункту частини п`ятої статті 361 КАС України. З погляду скаржниці, передбачена вказаною нормою умова "рішення суду ще не виконане" стосується виключно рішень, які підлягають примусовому виконанню.
Позиція інших учасників справи
Від відповідачів надійшли відзиви на касаційну скаргу, у яких вони наполягають на безпідставності вимог останньої, просять у її задоволенні відмовити та залишити оскаржуване судове рішення без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Кашпур О.В., Калашнікова О.В.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.
Розпорядженням №1911/0/78-23 від 15 листопада 2023 року заступника керівника апарату Верховного Суду - керівник секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням судді Калашнікової О.В., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 листопада 2023 року визначено склад колегії суддів: Загороднюк А.Г. (головуючий суддя), Кашпур О.В., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 15 листопада 2023 року призначено справу до розгляду.
Джерела права та акти їхнього застосування
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" (далі - Закон №2136-VIII) до повноважень Суду належить, зокрема вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Статтею 91 Закону №2136-VIII передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно з частиною першою статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.