ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа №520/1984/23
адміністративне провадження № К/990/21662/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мартинюк Н.М., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 520/1984/23
за позовом Головного управління Національної поліції в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2023, постановлену у складі: головуючого судді Спірідонова М.О., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2023, ухвалену у складі: судді-доповідача Кононенко З.О., суддів Мінаєвої О.М., Калиновського В.А.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
Головне управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП у Харківській області, позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУ НП у Харківській області кошти в сумі 7 845,80 грн.
На обґрунтування позову зазначено, що відповідача звільнено зі служби в ГУ НП у Харківській області у зв`язку з прогулом в період з 07.04.2022 по 30.04.2022. Позивач зазначає, що за цей період відповідачеві було помилково нараховано грошове забезпечення, а тому звернувся до суду з вимогою про його стягнення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 позов залишено без руху.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено тримісячний строк для звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України, обчислювати який необхідно з наступного дня після закінчення місячного строку на оскарження рішення позивача, яким з відповідача вирішено стягнути грошове забезпечення.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції запропонував позивачеві усунути недоліки позову шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням підстав для поновлення строку.
На виконання вимог зазначеної ухвали, позивач 13.02.2023 подав заяву, у якій, посилаючись на висновки Верховного Суду у постановах від 26.02.2019 у справі № 826/14908/18 та від 12.05.2022 у справі №420/9673/20, зазначив, що з урахуванням вимог пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України тримісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України, необхідно обчислювати після закінчення шестимісячного, а не місячного строку (для можливого оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ґрунтуються вимоги про стягнення коштів).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 позов повернуто позивачеві.
Повертаючи позов, суд першої інстанції зазначив, що у постановах Верховного Суду, на які посилався позивач, викладено висновок про те, що з вимогою про стягнення коштів суб`єкт владних повноважень може звернутися протягом трьох місяців після закінчення строку оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на якому ґрунтуються вимоги щодо стягнення грошових коштів.
Посилаючись на те, що кошти, які є предметом позову, є грошовим забезпеченням, яке було виплачено відповідачеві під час проходження публічної служби, суд першої інстанції вважав, що оскаржити наказ про їхнє стягнення відповідач міг у строк, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України - один місяць, і саме із закінченням цього місячного строку починає перебіг тримісячний строк для звернення до суду з позовом.
Як установив суд першої інстанції, відповідач був звільнений зі служби в поліції наказом ГУНП в Харківській області від 30.04.2022 № 227 о/с. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що з 01.05.2022 у відповідача виникло право у місячний строк на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на якому ґрунтуються вимоги позову щодо стягнення грошових коштів.
Водночас до суду позивач звернувся 30.01.2023 і доказів поважності причин пропуску строку звернення не надав.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 15.06.2023 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що тримісячний строк звернення до суду у спірних правовідносин необхідно обчислювати після закінчення строку на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень про стягнення коштів, який, з урахуванням походження коштів, що є предметом позову, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України і становить один місяць.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2023, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що зміст пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду про стягнення грошових коштів протягом трьох місяців після закінчення шестимісячного строку. За доводами позивача, законодавець передбачив можливість особи після звільнення звернутися до суду із позовом щодо проходження, звільнення зі служби протягом 6 місяців (подавши відповідну заяву про визнання поважними пропущення місячного строку та поновлення строку на звернення) і тільки після закінчення максимально можливого строку на звернення до адміністративного суду у шість місяців у суб`єкта владних повноважень виникає право звернутися до суду, яке він може реалізувати протягом трьох місяців.
Позивач зауважує, що правова позиція щодо права суб`єкта владних повноважень звернутися до суду про стягнення грошових коштів лише після закінчення шестимісячного строку викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 826/14908/18 та від 12.05.2022 у справі № 420/9673/20.
Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 19.06.2023 За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям ОСОБА_2., Мартинюк Н.М.
Ухвалою Суду від 05.07.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку призначено повторний автоматизований розподіл справи, за наслідками якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Мартинюк Н.М., Уханенка С.А.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацами 1 і 2 частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
У частині третій статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Пунктами 8, 9 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.