ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 504/2800/17
Провадження № 51 - 3849 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілої ОСОБА_6,
яка діє в своїх інтересах та інтересах
неповнолітнього цивільного позивача ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_8 в режимі
відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016160000000884 від 05 грудня 2016 року щодо
ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Грузьке Макарівського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 286 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього цивільного позивача ОСОБА_7, - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 березня 2023 року щодо ОСОБА_9 .
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 серпня 2021 року ОСОБА_9 засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і на нього покладено відповідні обов`язки.
У задоволені клопотання адвоката ОСОБА_10 про застосування акту амністії та звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання відмовлено.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 заявлений у власних інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_9, ПАТ "ПЗУ Україна", ТОВ "Експрес Бетон", ТОВ "Б25" задоволено частково:
Стягнуто з ПрАТ "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_6 суму матеріальних збитків, завданих в результаті знищення автомобіля ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_1, у розмірі 29 393 гривні 91 копійка та витрати на складання висновку фахівця у розмірі 1 500 грн.
Стягнуто з ПрАТ "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_6 моральну шкоду, заподіяну смертю особи, у розмірі 9 600 гривень 00 копійок.
Стягнуто з ПрАТ "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_6 як законного представника малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, моральну шкоду, заподіяну смертю особи, у розмірі 9 600 гривень 00 копійок.
Стягнуто з ПрАТ "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_6 як законного представника малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, шкоду, завдану у зв`язку з втратою годувальника, щомісячними платежами по 533,33 гривні, починаючи з 06.12.2016 року по досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3, загальним розміром 102 932 гривні 69 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду, заподіяну смертю особи, у розмірі 100 000 гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 як законного представника малолітнього ОСОБА_7 моральну шкоду, заподіяну смертю особи, у розмірі 100 000 гривень 00 копійок.
Цивільний позов ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ОСОБА_9, ПАТ "ПЗУ Україна", ТОВ "Експрес Бетон", ТОВ "Б25" задоволено частково:
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_11 9 155 гривень 00 копійок на спорудження пам`ятника.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень 00 копійок.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2016 року на:
- вантажний автомобіль "ТАТА LPT 613", р/н НОМЕР_2, належний ТОВ "Експрес Бетон", м. Київ Святошинський район, вул. Святошинська, 34-А, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 видано 31.08.2011 року ВРЕР-9 УДАІ в м. Києві.
- автомобіль "ВАЗ-2107", р/н НОМЕР_1, належний померлому ОСОБА_11, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 видано 01.06.2010 РЕВ № 7 при УДАІ ГУМВС України в Одеський області.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експертів загальною вартістю 10 187,60 гривень.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_9 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
05 грудня 2016 року приблизно о 08-55 год. ОСОБА_9 керував технічно справним вантажним автомобілем "ТАТА LPT 613", р/н НОМЕР_2, у денну пору доби, в умовах необмеженої видимості, здійснював рух по асфальтованому дорожньому покриттю, яке було покрито інієм автодороги "Одеса Мелітополь", на якій організований двосторонній дворядний рух у кожному напрямку, що поділені розділювальною смугою шириною 3.9 м., смуги руху позначенні переривчастою лінією дорожньої розмітки, з боку м. Одеса у напрямку смт. Доброслав, по правій смузі свого напрямку руху, з невстановленою органами слідства швидкістю руху.
Діючи самовпевнено, ОСОБА_9 був неуважним, рух керованого автомобіля постійно не контролював, обрав швидкісний режим без врахування дорожньої обстановки та стану дорожнього покриття, за дорожньою обстановкою не слідкував, відповідно не відреагував на її зміну.
ОСОБА_9, здійснюючи подальший рух та, наближаючись до 26 км + 850 м зазначеної автодороги, яка проходить через Лиманський район Одеської області, гарантовано не забезпечив рух керованого автомобіля в межах своєї смуги руху, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, а навпаки, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, на спуску проїзної дороги за ходом його руху у порушення вимог п.п. 1.5., п/п "б" п. 2.3., п. 12.1. "Правил дорожнього руху" України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001) відволікся від керування, внаслідок чого, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, допустив неконтрольований виїзд свого транспортного засобу за межі проїзної частини на праве за ходом руху узбіччя, де скоїв наїзд на автомобіль "ВАЗ-2107", р/н НОМЕР_1, що стояв на узбіччі, та його водія ОСОБА_11, який знаходився біля свого транспортного засобу напроти передньої лівої двері, за межами проїзної частини. Внаслідок наїзду на ОСОБА_11 був відкинутий на покриття узбіччя, де мало місце перекочування коліс автомобіля "ТАТА LPT 613" через тіло останнього.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_11 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1014-3793 від 18.01.2017 отримав тілесні ушкодження, від яких настала його смерть на місці пригоди.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 березня 2023 року апеляційні скарги представника потерпілої ОСОБА_6, цивільних позивачів ОСОБА_11, ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_8 та прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_13 залишено без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_9 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього цивільного позивача ОСОБА_7, - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд не перевірив належним чином вирок суду першої інстанції, в порушення вимог ст. 419 КПК України не навів в ухвалі переконливих мотивів при фактичному залишенні без задоволення апеляційних скарг прокурора, потерпілої та цивільних позивачів і не зазначив належного обґрунтування прийнятого рішення. Не погоджується із висновком апеляційного суду щодо необхідності залишення без зміни вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 в частині відмови у задоволенні цивільного позову ОСОБА_6, а саме: про стягнення з ПрАТ СК "ПЗУ Україна" відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, в розмірі 19 199, 88 грн.; витрат на поховання в розмірі 10 045 грн.; про стягнення солідарно з ТОВ "Б 25", ТОВ "Експрес Бетон" відшкодування витрат у зв`язку зі смертю годувальника на користь ОСОБА_7 щомісячно в розмірі 533, 33 грн., починаючи з 06 грудня 2016 року до досягнення ним 18 років, тобто до 11 січня 2033 року, що складає 109 332,88 грн., на користь ОСОБА_6 щомісячно в розмірі 533,33 грн., починаючи з 06 грудня 2016 року по 01 вересня 2017 року, що складає 4 799,97 грн.; про стягнення моральної шкоди в розмірі 1 500 000 грн. на обох.
Ухвала Одеського апеляційного суду від 01 березня 2023 року в частині прийнятого рішення щодо цивільного позову ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ОСОБА_9, ПАТ "ПЗУ Україна", ТОВ "Експрес Бетон", ТОВ "Б25" в касаційній скарзі не оскаржується.
У відзиві на касаційну скаргу директор ТОВ "Б 25" ОСОБА_14 вказує на безпідставність доводів касаційної скарги та просить залишити її без задоволення.
Заперечень на касаційну скаргу від інших учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Представник потерпілої ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього цивільного позивача ОСОБА_7, - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу частково обґрунтованою, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_9 та правильність кваліфікації його дій за ст. 286 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 128 ч. 5 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до частини першої статті 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно з положеннями ст. 127 КПК підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.