ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 641/2775/20
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/818/55/23
Провадження № 51 - 2522 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6 та
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220540002640 від
16 листопада 2019 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 115 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2021 року
ОСОБА_6 засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з 22 листопада
2019 року.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано ОСОБА_6 у строк покарання попереднє ув`язнення з 22 листопада 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 : - на користь потерпілої ОСОБА_8 8 073 гривні на відшкодування матеріальної шкоди та 150 000 гривень моральної шкоди; - на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1 256 гривень
08 копійок, 785 гривень 05 копійок, 5 495 гривень 35 копійок, 471 гривня 03 копійки, 4 183 гривні 34 копійки, 9 661 гривня 03 копійки, 11 256 гривень, 4 615 гривень
31 копійка, 7 922 гривні 26 копійок, 23 227 гривень 25 копійок, 11 916 гривень
32 копійки, 10 649 гривень 79 копійок, 10 396 гривень 63 копійки, 12 212 гривень
91 копійка, 2 709 гривень 14 копійок та 4 920 гривень 23 копійки за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він
15 листопада 2019 року в період часу з 14 години 00 хвилин по 16 годину 30 хвилин, перебуваючи за місцем мешкання матері своєї співмешканки ОСОБА_8 -
ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2, в ході конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли раніше, усвідомлюючи протиправність та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки у вигляді заподіяння смерті іншій людині та бажаючи їх настання, тримаючи у правій руці ніж, який він заздалегідь взяв із собою, завдав ним чотири удари ОСОБА_9, заподіявши тілесні ушкодження, від яких вона померла на місці. Смерть ОСОБА_9 настала від колото-різаних поранень шиї з ушкодженням сонної артерії, що ускладнилось розвитком гострої крововтрати. Після вчинення вказаних дій ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 залишено без задоволення, а вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від
23 листопада 2021 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 змінено, виключено з мотивувальної частини вироку посилання як на докази винуватості ОСОБА_6 на: - протокол огляду речей від 17 листопада 2019 року;
- висновок експерта від 13 березня 2020 року № 9/182СЕ-20; - речовий доказ - светр сірого кольору, вилучений у ОСОБА_6 .
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 як незаконну та необґрунтовану, а кримінальне провадження закрити, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_6 ґрунтуються на суперечливих показаннях потерпілої ОСОБА_8 та інших письмових доказах, які жодного доказового значення не мають. Звертає увагу у тому числі на те, що наволочка жовтого кольору з плямами бурого кольору, в якій знаходився ніж з нашаруванням речовини бурого кольору, виявлені та вилучені через дві доби після виявлення факту вбивства в ході огляду місця події від
18 листопада 2019 року домоволодіння АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_8, і не встановлено як і коли ці предмети туди потрапили. Указує на виявлення на місці події окрім сліду пальця руки ОСОБА_6, який неодноразово бував в квартирі ОСОБА_9, ще двох слідів пальців рук, залишених іншими особами, що залишилось поза увагою як органу досудового розслідування, так і суду. Вважає, що достатніх доказів для визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні вбивства ОСОБА_9 в матеріалах кримінального провадження немає.
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги захисника та просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині відповідають встановленим обставинам і підтверджуються безпосередньо дослідженими та оціненими судом доказами.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10, погодився з висновками суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, та заначив, що суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вироку обґрунтовано послався на наступні докази.
Так, сам ОСОБА_6 не заперечував, що мав конфлікт з ОСОБА_9, неодноразово був у її помешканні за адресою: АДРЕСА_2 . Заначив, що в день події 15 листопада 2019 року він з дачі в смт Пісочин на автомобілі їздив до м. Харкова з метою продажу металу, який здавав на трьох прийомних пунктах, після чого заїхав додому перевдягнутися та вивантажити непроданий метал. Підтвердив, що ОСОБА_8 увесь день йому телефонувала, приблизно в період з 20 години по 21 годину 15 листопада 2019 року він повернувся на дачу в смт Пісочин, віддав ОСОБА_8 200 гривень та залишився ночувати. Наступного дня в період часу з 15 години по 16 годину, коли він з ОСОБА_8 повернулися до м. Харкова, то виявили труп ОСОБА_9 .
Потерпіла ОСОБА_8 у суді підтвердила факт вбивства її матері ОСОБА_9 . Потерпіла суду повідомила, що вона періодично спільно з ОСОБА_6 з осені 2015 року мешкали за адресою: АДРЕСА_2, де разом проживала з її матір`ю, яка на протязі тривалого часу мала з обвинуваченим неприязні відносини. 15 листопада 2019 року вона поїхала з ОСОБА_6 з м. Харкова на дачу у смт Пісочин за ініціативи останнього. По приїзду на дачу ОСОБА_6 повідомив їй про необхідність поїхати на зустріч, при цьому він забрав з собою свої власні речі. Повідомила, що ОСОБА_6 був одягнений в куртку, шапку, спортивні брюки чорного кольору, поїхав на автомобілі марки "Mazda Xedos 6". В обумовлений час ОСОБА_6 на дачу не повернувся, вона йому телефонувала, на що той відповів про поламку автомобіля і що його чекає людина. Зазначила, що ОСОБА_6 повернувся після 20 години, але на ньому були вже інші брюки. На її питання ОСОБА_6 відповів, що не перевдягався, і поводився спокійно. Приблизно з 21 години 30 хвилин вона почала дзвонити своїй матері, але та не відповідала. Коли повідомила ОСОБА_6 про те, що її мати не відповідає на її телефонні дзвінки, той спокійно запропонував їй за бажанням поїхати. Така поведінка ОСОБА_6 була для нього невластива. Вона залишилася на дачі, додому потрапили близько 16 годин наступного дня. Коли приїхали з дачі додому, ОСОБА_6 весь час був спокійний, підійшовши до квартири вона побачила, що двері до квартири не були зачинені на замок. Зайшовши до квартири, вона побачила, що в приміщенні все перевернуто, речі валялися скрізь, а у великій кімнаті вона побачила мертву мати на підлозі. Зазначила, що на всі ці події
ОСОБА_6 реагував дуже спокійно, його це не здивувало. Після цього вона пішла до сусідів, для того щоб викликати поліцію та швидку медичну допомогу, в цей час обвинувачений поводився дуже спокійно, сказав, що хоче їсти. До ОСОБА_9 обвинувачений відносився агресивно, а їй казав, що вона скоро залишиться сама.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на дані, які містяться в протоколі огляду місця події та трупу з фототаблицею до нього від 16 листопада 2019 року, в ході якого оглянуто місце вчинення злочину - приміщення кварти за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та оглянуто труп ОСОБА_9 зі слідами насильницької смерті, у тому числі вилучено сліди пальців рук, один з яких відповідно до висновку експерта від 24 грудня 2019 року № 2/1263СЕ належить ОСОБА_6 .