ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 185/7362/22
провадження № 61-9741св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:приватний нотаріус Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Нижник Анжеліка Миколаївна, ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_4, а також ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Шаповалової І. С. від 03 жовтня
2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю., від 31 травня 2023 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Нижник А. М., про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зазначали, що 26 липня 2014 року кожен з них відчужив, належну йому 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 шляхом укладення договору купівлі-продажу.
3. Посилалися на те, що насправді вони домовилися, що укладають спадковий договір, за умовами якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будуть виконувати розпорядження ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і у разі їх смерті набудуть право власності на належні їм 1/4 частки у зазначеній квартирі.
4. Лише у 2022 році з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав вони дізналися про наявність договору купівлі-продажу квартири
від 26 липня 2014 року. Водночас, жодних грошових коштів за таким договором вони не отримували, оскільки вважали, що укладають спадковий договір.
5. Враховуючи наведене, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили суд визнати недійсним договір купівлі-продажу частки квартири, укладений 26 липня 2014 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, з однієї сторони, та ОСОБА_4, з другої сторони, посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Нижник А. М., реєстровий номер 681, щодо 3/4 частин квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 308665712124; скасувати запис про право власності №6465287 від 26 липня 2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо об`єкта нерухомого майна 308665712124.
6. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2022 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_5 .
Стислий виклад позиції інших учасників справи
7. ОСОБА_4 визнав позовні вимоги, зазначивши, що у 2014 році вони справді мали укласти спадковий договір, однак помилково було укладено договір купівлі-продажу.
8. Приватний нотаріус Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Нижник А. М. повідомила суд першої інстанції про отримання нею судових повісток після дати призначених судових засідань, зазначаючи про незгоду з заявленими позовними вимогами та готовність надати свої пояснення щодо посвідчення оспорюваного договору.
Основний зміст та мотиви судових рішень суду першої інстанції
9. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Шаповалової І. С. від 03 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено.
10. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки квартири, укладений
26 липня 2014 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7, з однієї сторони, та ОСОБА_4, з другої сторони, посвідчений приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Нижник А. М., реєстровий номер 681, щодо 3/4 частки квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 308665712124.
11. Скасовано запис про право власності № 6465287 від 26 липня 2014 року
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо 3/4 частки вказаної квартири, складений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14712376 від 26 липня 2014 року, за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 26 липня
2014 року.
12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внутрішнє волевиявлення позивачів було спрямовано на настання реальних правових наслідків, повʼязаних з укладенням спадкового договору, проте вони помилково уклали договір купівлі-продажу частки квартири. Позивачі при укладенні спірного договору купівлі-продажу квартири помилилися щодо обставин, які мають істотне значення. Жодних коштів за договором позивачі не отримували, оскільки вважали, що укладають спадковий договір.
13. Додатковим рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2023 року стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви, у розмірі 992,40 грн.
Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду
14. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
15. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову. Зазначено, що сторони мали реальне та безумовне волевиявлення на укладення саме договору купівлі-продажу, з огляду на те, що вони замовили звіт про оцінку майна, заздалегідь сплатили пенсійний збір у розмірі 1% з призначенням платежу "пенсійний збір з операції купівлі-продажу нерухомого майна", з`явилися до нотаріуса особисто та добровільно, перебували при здоровому розумінні та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, були попередньо ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства України, що регулюють правочин купівлі-продажу. Кожний із продавців та покупець прочитали саме договір
купівлі-продажу, висловили своє волевиявлення саме на посвідчення договору купівлі-продажу, прочитали та власноручно підписали заяву про те, що просять посвідчити договір купівлі-продажу належних їм часток квартири та про те, що це їх перший продаж нерухомого майна у звітному періоді, що діють вони без фізичного чи морального примусу, їх дієздатність не обмежена. Крім того, після прочитання договору у присутності нотаріуса отримали гроші за договором купівлі-продажу, власноруч підписали договір купівлі-продажу та засвідчили факт розрахунку за договором.
Узагальнені доводи касаційних скарг
16. 30 червня 2023 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
17. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 рокуу справі
№911/1171/18, від 04 червня 2019 року у справі №910/9070/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини на підставі недопустимих доказів. Зазначає, що суд першої інстанції відкрив провадження у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження, що є порушенням вимог процесуального закону. Крім того, звертає увагу, що судом апеляційної інстанції справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1, належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
18. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували, що за оспорюваним договором позивачі не отримали грошових коштів, однак з їх власності вибуло нерухоме майно.
19. Надані нотаріусом докази вважає недопустимими, з огляду на відмінність його підпису у договорі, звіті про оцінку та сторінці журналу нотаріуса. Зазначене є підставою для проведення судової почеркознавчої експертизи, що є неможливим на стадії касаційного перегляду справи. Водночас, належним чином засвідченої згоди третьої особи на укладення договору купівлі-продажу не надано.
20. Звертає увагу, що пояснення приватного нотаріуса та докази надані з пропуском строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також з порушенням положень статті 367 ЦПК України.
21. Вважає, що судами не встановлено фактичних обставин справи, висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на припущеннях.
22. Зосереджує увагу на належному повідомленні про розгляд справи в суді першої інстанції третьої особи ОСОБА_5 . Натомість позивачку ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, вона не отримувала копію апеляційної скарги та не мала можливості подати відзив на апеляційну скаргу третьої особи.
23. Додатково посилається на розгляд справи в спрощеному провадженні, з порушенням положень пункту 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України, з огляду на те, що справа стосується спадкових правовідносин, а вартість квартири перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму на день подання позову.
24. 19 липня 2023 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня
2023 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
25. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявники зазначають неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 рокуу справі
№911/1171/18, від 04 червня 2019 року у справі №910/9070/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказують, що суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини на підставі недопустимих доказів. Зазначають, що суд першої інстанції відкрив провадження у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження, що є порушенням вимог процесуального закону. Крім того, звертають увагу, що судом апеляційної інстанції справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1, належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
26. Касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 також обґрунтована посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема в частині відкриття провадження у суді першої інстанції в спрощеному провадженні, не встановлення фактичних обставин справи, не дослідження правової природи спірного правочину, не допитано свідків, не проведено експертизу підпису та психоемоційного стану сторін.
27. Судове рішення апеляційного суду вважають не достатньо мотивованим, ухваленим за відсутності позивачки ОСОБА_1 та її належного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду. Крім того, вважає, що прийняття судом апеляційної інстанції пояснень та доказів від приватного нотаріуса є порушенням положень статей 178, 367 ЦПК України.
28. Вважають, що суд апеляційної інстанції встановив обставини справи на підставі недопустимих доказів, не врахувавши, що сторони договору купівлі-продажу не передавали та не отримували грошових коштів за спірний об`єкт нерухомості. У матеріалах справи відсутня згоди ОСОБА_5 на укладення договору купівлі-продажу, більш того, її належним чином повідомляли про дату, час та місце судового розгляду в суді першої інстанції.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
29. Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 185/7362/22 за касаційною скаргою відповідача, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
30. Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року поновлено
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивачів.
31. 27 липня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
32. Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Продовжено до 07 серпня 2023 року ОСОБА_5 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
33. Відзив ОСОБА_5, від імені якої діє адвокат Шчекіч І. В., на касаційну скаргу ОСОБА_4 обґрунтований посиланням на те, що суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини справи, урахував поведінку сторін договору, які протягом 8 років не оспорювали його умов. Крім того, суд дотримався норм процесуального права при вирішенні питання про можливість розгляду справи без участі осіб, які не з`явились, а також при прийнятті пояснень та доказів від третьої особи. Зосереджує ОСОБА_5 увагу на тому, що судом була врахована думка відповідача, який не заперечував щодо долучення доказів.
34. Зауважує, що після укладення оспорюваного правочину, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 подарували своїм синам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 3/4 частини квартири. Вважає, що спір у справі, яка переглядається в касаційному порядку, направлений на затягування та перешкоджання розгляду справи № 185/11424/22 про поділ майна подружжя, у межах якої вона намагається захистити своє право на 3/8 частки спірної квартири.
35. Додатково зауважує про підстави поданого позову, визнання сторонами факту підписання оспорюваного договору, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для проведення у справі судової почеркознавчої експертизи.
36. Зазначені заявниками порушення судом першої інстанції норм процесуального права вважає безпідставними, більш того, заявники не оскаржували судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
37. З 05 червня 1987 року по 15 березня 1999 року ОСОБА_7 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі.
38. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є синами відповідача ОСОБА_4 та позивачки ОСОБА_1 .
39. ОСОБА_5 перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі у період з 14 жовтня 2005 року по 11 червня 2022 року.
40. 26 липня 2014 року ОСОБА_4 під час перебування у шлюбі із
ОСОБА_5 уклав договір купівлі-продажу частки квартири, відповідно до якого ОСОБА_4 придбав 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 .
41. Відповідно до пункту 5 зазначеного договору купівлі-продажу частки квартири, на укладення та підписання цього договору одержана письмова заява від дружини покупця - ОСОБА_5 .
42. 26 липня 2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності №6465287 з присвоєнням реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна № 308665712124 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14712376 від 26 липня 2014 року.
Позиція Верховного Суду
43. Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
44. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
45. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
46. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
47. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.