ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа №160/11386/20
адміністративне провадження № К/9901/34644/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року (суддя Прудник С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2021 року (колегія у складі суддів Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., Юрко І.В.)
у справі № 160/11386/20
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому просив:
- визнати протиправним п. 35 протоколу Міністерства оборони України від 30.07.2020 №110 про відмову у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу як особі, яка втратила частково працездатність без встановлення інвалідності - 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та в порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975;
- зобов`язати відповідача у строк, встановлений судом, подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання ухваленого судом рішення.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником бойових дій, про що свідчить копія посвідчення від 03.04.2015.
3. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2020 №53 прапорщика ОСОБА_1, старшого інспектора відділу військової інспекції безпеки дорожнього руху військової частини НОМЕР_1, звільненого наказом начальника Східного територіального управління Військової служби правопорядку (по особовому складу) від 31.01.2020 № 3-РС з військової служби у запас за підпунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". З 28.02.2020 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини, зняту з усіх видів забезпечення.
4. Постановою 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 26.03.2020 №720 затверджено свідоцтво про хворобу №626 позивача ОСОБА_1 . Встановлено, що 25.02.2020 госпітальна військово-лікарська комісія в/ч НОМЕР_2 за розпорядженням командира в/ч НОМЕР_1 №681/мс від 30.01.2020 провела медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 . Під час медичного огляду комісія встановила зв`язок захворювання із захистом Батьківщини.
5. 31.03.2020 позивач отримав від ІНФОРМАЦІЯ_3 направлення для проходження медичного огляду щодо встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності.
6. 07.04.2020 позивачу було видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного та поставлено на військовий облік.
7. 18.06.2020 ОСОБА_1 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 25% втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою МСЕК від 18.06.2020.
8. 19.06.2020 ОСОБА_1 через ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся із заявою для отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із втратою 25% працездатності в наслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини з 18.06.2020.
9. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.07.2020 №110, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 звільнено з військової служби 28.02.2020, а 18.06.2020 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби .
10. Листом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.08.2020 №7/12605/7 позивачу повідомлено про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги та направлено виписку із протоколу від 30.07.2020 №110.
11. Не погоджуючись з вищевказаною відмовою, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Позивач покликається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України установлено карантин.
Всі державні органи, установи, підприємства, в тому числі заклади охорони здоров`я (лікарні) ввели відповідний режим роботи щодо прийому громадян, з метою не розповсюдження зараження. У зв`язку з цим позивач не мав можливості проходження медичного огляду своєчасно та встановлення факту втрати працездатності в межах тримісячного строку.
На початку червня 2020 року певні обмеження були зняті, після чого він пройшов медичну комісію, якою і було встановлено тимчасову втрату працездатності.
13. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що згідно з п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненої з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення з її військової служби.
Позивача звільнено з військової служби 28.02.2020, а ступінь втрати працездатності 25% внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, встановлено 18.06.2020, тобто більш ніж через три місяці. Відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідач вважає правомірною.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.07.2021, позов задоволено частково:
- визнано протиправним п. 35 протоколу Міністерства оборони України від 30.07.2020 №110 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
- зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі, яка отримала поранення під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності, пов`язаної із захистом Батьківщини, у розмірі 70-ти кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
15. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.03.2020 у справі № 826/6846/16 та від 29.04.2020 у справі 760/9823/16-а, дійшов висновку, що відповідно до статті 16 Закону № 2011-XII військовослужбовець має право на отримання одноразової грошової допомоги й після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби.
Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з доводами позивача стосовно того, що позивач не міг пройти медичний огляд у межах тримісячного строку. Відразу, після пом`якшення карантинних обмежень на початку червня 2020 року позивач пройшов медичну комісію, якою і було встановлено тимчасову втрату працездатності.
Враховуючи, що позивач був звільнений з військової служби 28.02.2020, а захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини, отримав 25.02.2020, що встановлено відповідною медичною довідкою, отриманою позивачем у найкоротший термін з урахуванням запроваджених на території України карантинних обмежень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
17. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи.
18. Крім того, вимога щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, є безпідставною, оскільки згідно підпункту 7 пункту 6 Порядку №975 у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.