ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 120/965/22-а
провадження № К/990/23046/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року, ухваленого у складі головуючого судді Поліщук І. М., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого судді - Полотнянка Ю. П., суддів: Драчук Т. О., Смілянця Е. С.,
І. Суть спору
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1, в якому просила:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року;
1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року;
1.3. визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 23 жовтня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік та одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням з військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року;
1.4. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок її грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 жовтня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік та одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
2. На обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 23 жовтня 2020 року № 208 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу.
Позивач стверджує, що Військовою частиною НОМЕР_1 обчислено та виплачено належне їй грошове забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 жовтня 2020 року, грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 року.
Разом з цим вказує на бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
4. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 23 жовтня 2020 року № 208 прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби відповідно до наказу від 30 вересня 2020 року № 34-рс та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 23 жовтня 2020 року.
5. 15 грудня 2021 року позивач звернулась із запитом до відповідача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, а також здійснення перерахунку грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 жовтня 2020 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 року.
6. Натомість жодної відповіді позивач на зазначення звернення не отримала.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, позовні вимоги задоволено.
7.1. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.
7.2. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року.
7.3. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 жовтня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік та одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року.
7.4. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок її грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 жовтня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік та одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
8. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у відповідача фінансових ресурсів для покриття витрат з індексації грошового забезпечення не може впливати на реалізацію позивачем гарантованого законом права на отримання індексації грошового забезпечення, а проведення такої індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком відповідача.
Разом з цим суд першої інстанції, визнавши протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати позивачеві в заниженому розмірі грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 жовтня 2020 року, грошової допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020), зазначив, що з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
9. Зазначена позиція підтримана Сьомим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Відповідач подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої, підпунктів "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
11. Так, автор скарги вказує на неврахування судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3757/20-а, від 18 лютого 2021 року у справі № 200/3775/20-а, від 11 лютого 2021 року у справі № 240/11952/19 щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зазначає, що Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 826/6453/18, визнав протиправним та скасував пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови КМ України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.
Стверджує, що відновлення попередньої редакції нормативно-правового акту у разі скасування його останньої редакції не передбачено.
12. Верховний Суд ухвалою від 11 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Частинами першою - третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
16. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).
17. Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
18. Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
19. Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.