ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 808/3766/17
касаційне провадження № К/9901/53761/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Комунального підприємства "Управляюча компанія "Контакт" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2017 (суддя - Прасов О.О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 (головуючий суддя - Малиш Н.І., судді - Баранник Н.П., Щербак А.А.) у справі за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Комунального підприємства "Управляюча компанія "Контакт" про стягнення коштів за податковим боргом,
УСТАНОВИВ:
Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач, податковий орган) звернулось до суду із позовом до Комунального підприємства "Управляюча компанія "Контакт" (далі - Підприємство, відповідач, платник), в якому просило стягнути з відповідача кошти за податковим боргом у сумі 269684,06 грн, у тому числі з податку на додану вартість у розмірі 223295,16 грн, по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО у сумі 46388,90 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив про наявність у платника податків заборгованості з податку на додану вартість у сумі 223295,16 грн, по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО у сумі 46388,90 грн, яка виникла внаслідок узгоджених податкових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, пені.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 26.12.2017, залишеним без змін та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018, позов задовольнив, стягнув з рахунків Підприємства у банках, обслуговуючих даного платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, податковий борг з податку на додану вартість у сумі 223295,16 грн, податковий борг по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО у сумі 46388,90 грн на користь бюджету.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з наявності у Підприємства податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість та по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО, правомірності нарахування пені за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав до суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права. Зазначає, що судами не враховано наявність судових рішень про розстрочення сплати узгоджених податкових зобов`язань, які сплачуються з урахуванням такого розстрочення і на такі суми розстрочення не можуть бути застосовані положення статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо нарахування штрафних санкцій.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить залишити їх без змін, а скаргу відповідача без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.08.2018 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.11.2023 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 15.11.2023.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов до наступних висновків.
Як установлено судами попередніх інстанцій, заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла у результаті несплати узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного КП "Управляюча компанія "Контакт" ТМР контролюючим органом.
На підставі висновків акта перевірки від 15.08.2017 №000012/08-01-12-12/32223640 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.08.2017 №0003191200, яким платнику нараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій на суму 217656,50 грн, №0003201200, яким платнику нараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій на суму 5606,23 грн.
Контролюючим органом відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України нараховано пеню у сумі 32,43 грн.
Заборгованість відповідача по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО виникла у результаті несплати узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного КП "Управляюча компанія "Контакт" ТМР контролюючим органом.
На підставі висновків акта перевірки від 11.09.2017 №000118/08-01-12-12/32223640 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.09.2017 №0009121212, яким відповідачу нараховано грошове зобов`язання по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО у вигляді штрафних (фінансових) санкцій на суму 1090,45 грн, №0009191212, яким відповідачу нараховано грошове зобов`язання по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО у вигляді штрафних (фінансових) санкцій на суму 43553,11 грн.
Відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України відповідачу нараховано пеню у сумі 1745,34 грн.
За даними інтегрованої картки платника за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 269684,06 грн, в тому числі: з податку на додану вартість у розмірі 223295,16 грн, по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах крім РО у сумі 46388,90 грн. Загальна сума заборгованості податкового боргу відповідача складає у сумі 269684,06 грн.
Суди, приймаючи рішення, зазначили, що відповідачем не надано до суду доказів скасування зазначених вище податкових повідомлень-рішень, які слугували підставою для визначення податкових зобов`язань і відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України такі зобов`язання є узгодженими і підлягають сплаті.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України)