ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 344/17154/18
провадження № 51-2776км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
Головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090010002902 за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та зареєстрованої у АДРЕСА_1, жительки АДРЕСА_2, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою захисника засудженої ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 1 лютого 2023 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 липня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 у вигляді застави залишено без змін до набрання вироку законної сили.
Відповідно до ст. 72 КК зараховано ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 3 серпня до 2 листопада 2018 року.
ОСОБА_7 визнана винуватою у тому, що вона 2 серпня 2018 року близько 2:20 разом із ОСОБА_8 перебували поряд із продуктовим магазином " Non Stop", що на вул. Тролейбусна, 2А в м. Івано-Франківську, де також перебував потерпілий ОСОБА_9 . У цей час на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_7, ОСОБА_9 та його друзями розпочався словесний конфлікт, який через декілька хвилин припинився самостійно, а ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 пішли вздовж вул. Тролейбусна в напрямку вул. Хіміків.
Надалі 2 серпня 2018 року близько 2:40 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поряд із будинком № 18 на вул. Тролейбусній, побачили потерпілого ОСОБА_9 разом із друзями. Побачивши останніх, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжили словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, маючи при собі ніж, умисно нанесла цим ножем ОСОБА_9 два удари в живіт та грудну клітку зліва, спричинивши йому тілесні ушкодження, а саме: непроникаючу різану рану живота справа, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що викликала короткочасний розлад здоров`я, а також проникаючу колото-різану рану грудної клітки зліва, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечною для життя в момент спричинення.
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 1 лютого 2023 року вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишив без змін.
Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги захисник мотивує тим, щосуд апеляційної інстанції:
- всупереч вимогам ч. 2 ст. 404 КПК, без вирішення заявленого захистом клопотання про дослідження доказів надав слово обвинуваченій, а потім - захиснику і лише після звернення захисника до суду про вирішення зазначеного клопотання, порадившись на місці, без будь-якого правового обґрунтування його відхилив. Відсутнє таке обґрунтування і в тексті оскаржуваної ухвали. Таким чином, сторона захисту вважає, що суд апеляційної інстанції не вирішив клопотання про дослідження доказів, чим порушив приписи статей 22, 26, 350 КПК та дійшов передчасного висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги;
- не задовольнив клопотання про допит потерпілого ОСОБА_9, показання якого щодо обставин події під час проведення слідчого експерименту та в суді мали суттєві протиріччя, а суд першої інстанції взяв їх за основу вироку;
- з порушенням приписів ст. 419 КПК не дав відповіді на доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність;
- не дав відповіді на доводи апеляційної скарги про порушення норм КПК під час проведеного без дозволу власника житла огляду помешкання ОСОБА_7, у ході якого було вилучено її одяг та інші речі. Тому, на думку захисника, зогляду на доктрину "плодів отруєного дерева", є недопустимим доказом висновок експерта від 27 вересня 2018 року № 430, відповідно до якого у плямі на кофті, вилученій в ході проведення огляду місця події, знайдено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_9 ;
- не дав оцінки доводам апеляційної скарги про те, що медична карта ОСОБА_9, а також інша медична документація щодо надання медичної (первинної) допомоги відсутня в реєстрі матеріалів досудового розслідування, немає даних про огляд медичної документації, на підставі якої було проведено експертизу, та відсутня постанова про визнання медичної документації речовим доказом і приєднання вказаної документації до провадження. У порядку ст. 290 КПК обвинувачення не відкрило цієї медичної документації. Отже, висновок експерта від 17 жовтня 2018 року № 527 на підставі зазначеної документації є недопустимими доказами, що, на його думку, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 07 серпня 2019 року (справа № 55/456/18), а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року (справі № 751/7557/15-к провадження № 13-37кс18) та від 16 жовтня 2019 року;
- проігнорував та не надав оцінки порушенням суду першої інстанції в частині того, що цей суд не досліджував процесуальних документів, на підставі яких було проведено слідчі дії та експертизи, й у вироці на них не послався. Суд апеляційної інстанції повинен був дослідити їх, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини та практикою Верховного Суду (постанова від 10 червня 2020 року у справі № 742/546/17, провадження № 51-1610км20), а саме мавухвали суду про призначення експертиз, обрання запобіжного заходу тощо;
- не дав оцінки тому, що суд першої інстанції проявив вибірковість у дослідженні доказів, оскільки не дослідив, не поклав в основу вироку та не обґрунтував причини недослідження та неврахування у вироці доказів, пов`язаних із ножем, вилученим на місці події, які підтверджують показання обвинуваченої про те, що знайдений на місці пригоди ніж не є знаряддям злочину, його підмінив свідок ОСОБА_8 ;
- під час судового слідства речовий доказ - кухонний ніж не було оглянуто та не досліджено, чим було порушено принцип безпосереднього дослідження доказів, недотримання якого призвело до порушення інших засад кримінального провадження: презумпції невинуватості, забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (частини 10, 13, 15 ст. 7 КПК), а отже, судове рішення, відповідно до ст. 370 цього Кодексу, не може бути визнано законним і обґрунтованим і згідно з ч. 1 ст. 412 КПК підлягає скасуванню;
- не дав відповіді на доводи в апеляційній скарзі захисту про те, що місцевий суд не надав правової оцінки походженню речових доказів (одягу потерпілого), та не відповів чи дотримано процесуальний порядок залучення його до провадження, як того вимагає ч. 2 ст. 100 КПК. З урахуванням цього та вимог ст. 86 КПК отримані слідством речові докази у вказаному вище порядку є недопустимим;
- не виправив помилки місцевого суду, який відхилив результати психофізіологічного тестування з використанням комп`ютерного поліграфа (детектора брехні) від 21 листопада 2018 року, згідно з якими обвинувачена ОСОБА_7 надала правдиві відповіді на запитання та вказала, що не заподіювала ОСОБА_9 два удари ножем, у тому числі в живіт і груди, на тій підставі, що висновок виконаний неналежним суб`єктом, при цьому ухвалою від 13 липня 2022 року з порушенням приписів частин 1, 2 ст. 332 КПК відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової психофізіологічної експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу - комп`ютерного поліграфа щодо обвинуваченої ОСОБА_7 ;
- всупереч принципу безпосередності навів в ухвалі показання потерпілого ОСОБА_9, надані ним у суді першої інстанції;
- не дав оцінку доводам апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги ступеня сп`яніння потерпілого та у вироці не відобразив цього. Надалі в апеляційній скарзі захист просив дослідити медичну карту стаціонарного хворого № 1597919, на ім`я ОСОБА_9, в якій міститься запис про наявність у нього стану сп`яніння - 3,3 промілле алкоголю, що відповідає тяжкому алкогольному сп`янінню, внаслідок чого останній не міг об`єктивно сприймати події, які відбувалися навколо нього, а потім їх відтворити;
- безпідставно зазначив про узгодженість показань потерпілого з показаннями свідків, у той час як свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що бачив у руках свідка ОСОБА_8 ніж, який вибив палицею.
Крім того захисник зазначає про те, що порушення норм процесуального права під час розгляду провадження в суді першої інстанції стало можливим внаслідок неналежного надання ОСОБА_7 професійної правничої допомоги. Її правовий захист, на його переконання, був формальним, пасивним. Захист не ініціював жодних дій, спрямованих на підтвердження чи спростування заяв ОСОБА_7 про її невинуватість (не ініціював проведення одночасних допитів між нею та ОСОБА_8 ; не реагував на відсутність медичної документації у кримінальному провадженні під час виконання вимог ст. 290 КПК; з урахуванням протиріч у показаннях потерпілого, свідків не ініціював проведення перехресного допиту тощо).
На думку захисника, вищенаведене свідчить про формальний підхід суду апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги, а саме недотримання вимог ст. 419 КПК, що ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні:
захисник підтримав вимоги касаційної скарги.
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Згідно з приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Таким чином, при розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із тих фактичних обставин, які встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням положень статей 433, 438 КПК не є предметом дослідження Суду доводи в касаційній скарзі захисника про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Та оцінки показань потерпілого і свідків.
Разом з тим, як убачається з вироку, місцевий суд на обґрунтування винуватості ОСОБА_7, крім іншого, послався на показання:
- самої обвинуваченої, яка не заперечувала того, що в день події відбувся конфлікт між нею, її співмешканцем свідком ОСОБА_8 з одного боку, та трьома хлопцями і дівчиною, з іншого, причиною якого стало те, що вона зіштовхнулася із свідком ОСОБА_12 . Під час конфлікту вони із ОСОБА_12 ображали одна одну нецензурною лайкою, після чого попросили вибачення та конфлікт був припинений. Надалі хлопці почали з`ясовувати, чому вона ображала їхню сестру, а свідок ОСОБА_8 запитав у відповідь, чому вона ображала його співмешканку. Почалася штовханина, під час якої у свідка ОСОБА_8 із задньої кишені випав ніж із чорною ручкою, який він узяв із дому. Вона підняла ніж та віддала ОСОБА_8, після чого вони пішли додому. По дорозі їх наздогнав один із хлопців, що був біля магазину, та представився працівником поліції. Потім чого знову виник конфлікт, у ході якого свідок ОСОБА_12, учепившись їй у волосся, повалила на землю. У той час свідок ОСОБА_8 бився із хлопцями. Коли ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_9 почали відтягувати свідка ОСОБА_12, вона почула як хтось викрикнув, що йому завдано ножового поранення. Як з`ясувалося, кричав потерпілий ОСОБА_9 . Коли вона піднялася із землі, свідок ОСОБА_8 ногою відкинув до неї ніж, вона його підняла/, далі вони покинули місце події, а ніж свідок ОСОБА_8 викинув за будинком. Жодних тілесних ушкоджень на потерпілому ОСОБА_9 вона не бачила. Потерпілого в лікарні не відвідувала. Кошти потерпілому за лікування в розмірі 5000 грн відшкодовувала її сестра, яка проживає за межами України, з жалю до потерпілого. Винуватцем у вчиненому вважає свідка ОСОБА_8, який її обмовив з метою уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;
- потерпілого ОСОБА_9 про те, що йому стало відомо про конфлікт між ОСОБА_7 і ОСОБА_12 зі слів друзів, оскільки він перебував в магазині і суті конфлікту не чув. Дещо пізніше, з невідомих для нього причин, конфлікт продовжився: обвинувачена ОСОБА_7 поводилася агресивно, схопила свідка ОСОБА_12 за волосся. Він став їх розбороняти та в той час, коли був повернутий до обвинуваченої передньою частиною тіла, відчув удар у лівий бік грудної клітки. Йому стало важко дихати, потемніло в очах та стало погано, а тому удару в живіт не пригадує. Хто саме завдав удару ножем, ствердно вказати не може, оскільки, це було миттєво. Коли отямився, побачив на футболці кров та вигукнув, що його порізали. Дещо згодом свідок ОСОБА_8 відкинув ніж ногою й ОСОБА_7 його підняла. У лікарні його навідував родич обвинуваченої ОСОБА_13 . Сестра обвинуваченої, яка перебуває за межами України, телефонувала до його батьків з метою здійснити оплату за лікування і перевела 5000 грн;
- свідка ОСОБА_8 про те, що близько першої години ночі в них стався конфлікт поряд із нічним магазином "Нон стоп". До магазину він прийшов сам, щоб знову купити пляшку вина. Коли виходив із приміщення, в нього стався конфлікт з компанією, яка відпочивала поряд. Відразу за ним до магазину прийшла обвинувачена ОСОБА_7, яка теж втрутилася в конфлікт, стала кричати, що всіх переріже, та показала ніж. Коли він відійшов справити свої природні потреби, ніж залишився в обвинуваченої, а коли повернувся, то був свідком конфлікту, під час якого свідок ОСОБА_12 тримала за волосся обвинувачену ОСОБА_7, а потерпілий ОСОБА_9 в цей час сказав, що його порізали. Ствердив, що до виникнення конфлікту вони випили пляшку вина "Кагор". Ніж з чорною ручкою лежав на землі, а обвинувачена ОСОБА_7 його підняла. Хто саме заподіяв тілесне ушкодження потерпілому, йому невідомо. Після конфлікту пішли до квартири. У чому була одягнута обвинувачена, вказати не може;
- свідка ОСОБА_10 про те, що він був очевидцем конфлікту між ОСОБА_12 і обвинуваченою. Під час словесної перепалки вони шарпали одна одну за одяг. Ножа в обвинуваченої він не бачив, однак бачив тілесні ушкодження та кров на одязі потерпілого ОСОБА_9 . Хто саме спричинив тілесні ушкодження потерпілому, вказати не може. Бачив, як свідок ОСОБА_8 ногою відштовхнув ножа, який уже лежав на землі, після того як потерпілому були заподіяніі тілесні ушкодження;
- свідка ОСОБА_14, який був очевидцем конфлікту та показав, що бачив, як свідок ОСОБА_8 став замахуватися на потерпілого кулаком, однак потерпілий відхилив голову від удару. Після цього потерпілий ОСОБА_9 підійшов до обвинуваченої ОСОБА_7, яка вийняла із задньої кишені шортів ніж та стала розмахувати ним перед потерпілим. Після появи плям крові на футболці обвинувачена відійшла від потерпілого та разом із свідком ОСОБА_8 покинули місце події;
- свідка ОСОБА_12, яка, крім іншого, показала, що із самого початку конфлікту обвинувачена ОСОБА_7 поводилася агресивно та весь час акцентувала на тому, що має ніж: "а тому якщо щось, то заріже". До заподіяння тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_9 тягала її (свідка ОСОБА_12 ) за волосся, була емоційно збудженою;
- свідка ОСОБА_15 про те, що ОСОБА_7 разом зі своїм співмешканцем свідком ОСОБА_8 близько пів року орендувала в неї квартиру АДРЕСА_4 . На прохання працівників поліції, відкрила квартиру, де було проведено огляд, під час якого вилучено жіночі джинси, кофту і взуття, належні обвинуваченій. Зокрема, на кофті вона бачила якісь плями, однак ствердно сказати, від чого вони, вона не може.
Суд першої інстанції узяв за основу й інші досліджені ним докази, зокрема дані:
- протоколу огляду місця події від 2 серпня 2018 року з фототаблицями, згідно з яким було оглянуто ділянку дороги на вул. Тролейбусна біля будинку № 18 в м. Івано-Франківську, де було виявлено три сліди речовини бурого кольору, схожої на кров, одну сережку з металу, схожого на срібло, з каменем світло-зеленого кольору;
- протоколу огляду місця події від 3 серпня 2018 року з фототаблицями, відповідно до якого на прилеглій території будинку АДРЕСА_3 під сухою травою було виявлено предмет, схожий на кухонний ніж із ручкою чорного кольору. Присутня під час огляду ОСОБА_7 повідомила, що 2 серпня 2018 року викинула предмет, схожий на кухонний ніж, за цією адресою;
- протоколу огляду місця події від 3 серпня 2018 року зі схемою та відеозаписом на диску DVD-R, згідно з якими за згодою ОСОБА_15 було оглянуто квартиру АДРЕСА_4, де з пральної машини марки у ванній кімнаті було вилучено джинси жіночі білого кольору із забрудненнями, кофту сірого кольору на довгий рукав, на якій під час поверхневого огляду виявлено пошкодження та пляму речовини бурого кольору;
- протоколу огляду відеозапису від 3 серпня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в нічний час 2 серпня 2018 року йшли зі сторони перехрестя вулиць Тролейбусної і Хіміків у бік с. Угринів, за три хвилини в бік цього ж села проходили три невідомі особи, а через десять хвилин на великій швидкості проїхав автомобіль патрульної поліції з ввімкненими проблисковими маячками;
- висновків експерта від 24 вересня 2018 року №431, згідно з якими у плямах на футболці, ремені, штанах, кеді на праву ногу потерпілого ОСОБА_9 знайдена кров людини, що може походити від останнього;
- висновку експерта від 1 жовтня 2018 року № 429, відповідно до якого кров, виявлена на місці події, може належати потерпілому ОСОБА_9 ;
- висновку експерта від 27 вересня 2018 року № 430 за яким у плямі на кофті, вилученій в ході огляду місця події, знайдено кров, що може походити від потерпілого ОСОБА_9 ;
- висновку експерта від 17 жовтня 2018 року №527, згідно з яким у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження: проникаюча колото-різана рана грудної клітки зліва з ушкодженням сегмента S7 лівої легені та крововиливом в плевральну порожнину (до 400 мл крові) і непроникаюча різана рана живота справа, що могли бути заподіяні в час, указаний в ухвалі, утворилися від дії плоского колючо-ріжучого предмета, яким міг бути клинок ножа, про що свідчать дані медико-криміналістичної експертизи від 11 жовтня 2018 року. Проникаюча колото-різана рана грудної клітки належить до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент спричинення, непроникаюча різана рана живота - до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я;
- висновку експерта від 7 жовтня 2018 року №155 із фототаблицями, згідно з яким на передній поверхні зліва футболки виявлено колото-різане пошкодження, яке за розташуванням відповідає ділянці колото-різаної рани грудної клітки зліва потерпілого і могло бути заподіяне внаслідок одного удару плоским колючо-ріжучим предметом, що має обушок і лезо. Крім того, на передній поверхні футболки справа є одне різане пошкодження, яке за розташуванням відповідає ділянці рани передньої черевної стінки потерпілого і утворилося від одноразової дії ріжучого предмета, яким могло бути лезо колючо-ріжучого предмета. Досліджене на футболці колото-різане пошкодження та відповідна йому колото-різана рана на тілі потерпілого могли бути заподіяні клинком ножа, поданого на експертизу. Різане пошкодження на футболці й відповідна рана на тілі потерпілого могли бути завдані лезом цього ж ножа. У момент слідутворення потерпілий перебував у вертикальному положенні й під час заподіяння пошкоджень на футболці та відповідних ран на його тілі міг бути обернений до нападника передньою поверхнею тіла;
- протоколу проведення слідчого експерименту від 19 жовтня 2018 року (за участю потерпілого ОСОБА_9 ), відповідно до якого потерпілий указав на місце конфлікту та розповів про його обставини, а саме про те, що в ході конфлікту між ОСОБА_7 і ОСОБА_12 зав`язалася боротьба. Маючи на меті розборонити їх, він наблизився, у цей момент ОСОБА_7 обернулася до нього обличчям та він відчув біль у ділянці грудної клітки, побачив, що на футболці виступили сліди крові. ОСОБА_7 продовжила конфліктувати із ОСОБА_12 . Чоловік, який був із ОСОБА_7, у конфлікт не втручався;
- висновку судово-психіатричної експертизи від 5 вересня 2018 року №124/2018, відповідно до якого ОСОБА_7 не страждала психічними розладами на час проведення дослідження і на час події була здатна в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Ці та інші досліджені в сукупності докази суд поклав в основу вироку, дійшовши висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Місцевий суд також зазначив, що як на досудовому слідстві, так і в процесі судового слідства, не здобуто доказів, які б вказували на те, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 нанесені не ОСОБА_7, а іншою особою. До такого висновку місцевий суд дійшов, у тому числі, з огляду на:
- показання потерпілого ОСОБА_9, який вказав, що тілесне ушкодження отримав в ділянку грудної клітки та живота саме в той момент, коли був розташований по відношенню до обвинуваченої передньою частиною тіла на близькій відстані під час того, як розбороняв обвинувачену ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_12 ;
- п. 4 висновку експерта №155 від 07 жовтня 2018 року, в якому зазначено, що в момент слідоутворення потерпілий перебував у вертикальному положенні і під час заподіяння зазначених в експертизі ушкоджень та відповідних ран на тілі міг бути обернений до нападаючого саме передньою поверхнею тіла.