ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 607/7856/22
провадження № 51-1840 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7, на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 грудня 2022 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 15 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12021211040001766 від 22 грудня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 грудня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Вирішено питання щодо цивільного позову, речових доказів, процесуальних витрат і заходів забезпечення кримінального провадження.
За обставин, детально викладених у вироку суду, 21 грудня 2021 року о 23:30 водій ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки "Volkswagen" моделі "Passat СС", реєстраційний номер НОМЕР_1, у якому перебували два пасажири, рухався проїзною частиною автодороги по вул. Об`їзній у напрямку від перехрестя з вул. Гайової до перехрестя з вул. Микулинецькою в м. Тернополі, наближаючись до ділянки неподалік АЗС "WOG". Водій, грубо порушуючи вимоги п.п. "б" п. 2.3, пп. "а" п. 2.9, пунктів 10.1, 12.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 із змінами та доповненнями (далі - ПДР), допустив зіткнення з автомобілем марки "Skoda" моделі "Fabia", реєстраційний номер НОМЕР_2, після чого різко змінив напрямок руху керованого ним автомобіля ліворуч, з`їхав із проїзної частини дороги та допустив зіткнення з металевим відбійником і металевою електроопорою.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля "Volkswagen" "Passat СС" ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишив без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 грудня 2022 року стосовно ОСОБА_7 - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати вказані судові рішення і призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що:
· винуватість ОСОБА_7 не доведено поза розумним сумнівом;
· ДТП відбулася 21 грудня 2021 року приблизно о 23:10, проте в обвинувальному акті зазначено інший час;
· ОСОБА_7 до скоєння ДТП алкоголь не вживав та був тверезий;
· безпідставний є висновок місцевого суду, що огляд на стан сп`яніння ОСОБА_7 був проведений за адміністративною процедурою, оскільки органом досудового розслідування порушено порядок огляду ОСОБА_7 на стан сп`яніння;
· слідчий до внесення відомостей до ЄРДР примусово відібрав зразки крові ОСОБА_7 ;
· у матеріалах справи відсутні відомості про проведення освідування;
· судово-медична експертиза була проведена з порушеннями Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК України). Про призначення вказаної експертизи ОСОБА_7 не було повідомлено, чим також порушено його право на захист;
· усупереч ст. 69 КПК України експерт не забезпечив збереження об`єкта експертизи;
· походження висновку судово-медичної експертизи від 25 січня 2022 року № 111, висновку щодо результатів медичного огляду від 22 грудня 2021 року невідоме. Ці документи складені до внесення відомостей до ЄРДР;
· суд першої інстанції не врахував показань свідка ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_8 ;
· апеляційний суд розглянув кримінальне провадження за відсутністю потерпілої, яку не було повідомлено належним чином про дату, час і місце розгляду справи;
· апеляційний суд повторно докази не дослідив;
· ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити рішення судів без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Розглянувши це кримінальне провадження, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та призначив відповідне покарання.
Разом з тим, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, які стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17 та ін.).
Так, із судових рішень убачається, що свої висновки щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтував показаннями обвинуваченого ОСОБА_7, свідка ОСОБА_9, потерпілої ОСОБА_8, які детально виклав у вироку. Крім того, місцевий суд обґрунтував вирок копією витягу з ЄРДР № 12021211040001766 від 22 грудня 2021 року; рапортами інспектора - чергового ТРУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 від 22 грудня 2021 року; даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з планом-схемою і таблицею ілюстрацій від 22 грудня 2021 року; висновком експерта № СЕ-19/120-22/168-ІТ від 19 січня 2022 року; даними висновку експерта №СЕ-19/120-22/156-ІТ від 21 січня 2022 року; висновком експерта № СЕ-19/120-22/157-ІТ від 12 січня 2022 року; висновком експерта № СЕ-19/120-22/158-АВ від 10 січня 2022 року з додатком; протоколом огляду предмета від 24 грудня 2021 року та додатком; даними висновку експерта № СЕ-19/120-22/1843-ФП від 23 лютого 2022 року; висновком експерта № 239 від 29 квітня - 27 травня 2022 року; висновком експерта № СЕ-19/120-22/4407-ІТ від 16 травня 2022 року.
Так, установивши факт перебування ОСОБА_7 під час ДТП у стані алкогольного сп`яніння, суди, зокрема, врахували таке:
висновок КНП "Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань" від 22 грудня 2021 року № 475, в якому зазначено: "дата та час огляду 01 год. 30 хв. 22 грудня 2021, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває у стані алкогольного сп`яніння" (т. 1, а п. 58 );
результати лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю КНП "Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань" від 22 грудня 2021 року № 671, відповідно до якого при дослідженні взірця крові ОСОБА_7, 22 грудня 2021 року о 01:35, виявлено 0,87 % етилового спирту ( т.1, а. п. 59);
висновок експерта від 25 - 27 січня 2022 року № 111, з резолютивної частини якого вбачається, що при газохроматографічному дослідженні взірця крові гр. ОСОБА_7, відібраного в КУТОР "ТОНД" 22 грудня 2021 року о 01:35, виявлено етиловий спирт в концентрації 0,76% (проміле). Метилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено (т. 1, а. п. 151-152).
За результатом апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам провадження, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами. Водночас істотних порушень кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити місцевому суду ухвалити законне і вмотивоване рішення, апеляційний суд не встановив.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні ДТП захисник у касаційній скарзі не оспорює, однак він стверджує, що безпосередньо під час ДТП ОСОБА_7 перебував у тверезому стані, алкогольні напої вживав після ДТП.
Натомість зазначені обставини, на які, зокрема, посилається в касаційній скарзі захисник, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Так, згідно зі ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.
Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними в ч. 1 ст. 94 КПК України, та сформувати повне й об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
За змістом ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які було отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу.
Виходячи з такої засади кримінального провадження, як безпосередність дослідження доказів (п. 16 ч. 1 ст. 7, ст. 23 КПК України), апеляційний суд не вправі давати доказам іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо доказів, наданих сторонами обвинувачення й захисту, не було безпосередньо досліджено під час апеляційного перегляду кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушенням, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в апеляційній скарзі, а також під час апеляційного розгляду сторона захисту не заявляла клопотань про повторне дослідження доказів, а тому суд апеляційної інстанції, враховуючи принцип змагальності сторін кримінального провадження, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, не мав підстав для повторного дослідження доказів за відсутності відповідного клопотання.
Отже, відсутність обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження про дослідження доказів, за умови того, що в оскарженому вироку суд дав оцінку всім доказам, на неправильну оцінку яких посилається сторона на стадії апеляційного оскарження вироку, не зумовлює обов`язку апеляційного суду повторно досліджувати обставини, встановлені під час кримінального провадження, та не створює передумов для використання апеляційним судом свого права дослідити нові докази за наявності підстав, регламентованих положеннями ч. 3 ст. 404 КПК України.
Таким чином, за відсутності мотивованого клопотання про повторне дослідження доказів, яке обов`язково має відповідати положенню ч. 3 ст. 404 КПК України, апеляційний суд не повинен досліджувати ці докази, а тому доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом вимог ст. 404 КПК України є необґрунтованими.
Щодо доводів касаційної скарги про те, що поза увагою апеляційного суду залишилися показання свідка ОСОБА_9 і потерпілої ОСОБА_8 .
З оскаржуваного вироку вбачається, що суд першої інстанції допитав свідка ОСОБА_9 і детально виклав його показання у своєму рішенні: "Коли трапилося ДТП дорога була слизькою, сльота прихоплена морозом, тому автомобіль й занесло. В автомобілі марки "Volkswagen" він перебував на задньому пасажирському сидінні. Подія ДТП мала місце 21 грудня 2021 року. Дорога була слизькою, автомобіль занесло, закрутило і вдарило у відбійник на середину дороги. Повідомив, що із ОСОБА_7 він вживав алкогольні напої лише після приїзду від Насті з лікарні. До того вони були із ОСОБА_7 разом. Додав, що вони тільки повернулися із м. Підволочиськ, де були в його родичів. До цього вони алкоголю не вживали. Сам факт вживання алкоголю відбувся після того, як він приїхав з лікарні до ОСОБА_11, близько першої, третьої чи половина другої ночі. Додав, що ОСОБА_7 після ДТП надавав допомогу потерпілій як міг, він теж йому допомагав. Факт надавання допомоги потерпілій бачив працівник, який працював на заправці "WOG". Окрім цього повідомив, що після ДТП приїхала поліція через 20 хвилин. Це були працівники патрульної поліції, а потім приїхала слідчо - оперативна група. Додав, що не бачив чи проводилося освідування ОСОБА_7 на стан алкогольного сп`яніння. Окрім того пояснив, що він сидів на задньому сидінні, ОСОБА_7 був за кермом, потерпіла ОСОБА_8 сиділа праворуч від водія на пасажирському сидінні. Вказаний автомобіль належить його батькові - ОСОБА_12 . Повідомив, що не керував автомобілем, оскільки у нього на той час не було водійського посвідчення. Зазначив, що автомобіль зареєстрований на його батька, однак є його по суті. Вони рухались із Східного масиву на вулицю Гагаріна, 3. Потім забрали ОСОБА_8 з її дому по вул. Монастирського і прямували в сторону вул. Гагаріна, 3, це район цукрового заводу. Додав, що ОСОБА_7 є його добрим товаришем і він знав, що у нього є водійське посвідчення. Того дня вони були разом зі ОСОБА_7 цілий день. Повідомив, що вони не вживали алкоголю до того як трапилась ДТП. Випили вже потім, оскільки дуже налякались. Повідомив, що після ДТП вони провели потерпілу ОСОБА_8 на заправну станцію, де їй намагалися надати першу медичну допомогу, потім приїхали лікарі, поліція, лікарі відвезли ОСОБА_13 у лікарню. Додав, що він з товаришем поїхав десь через 10 хвилин після того як потерпілу забрала швидка. Приблизно через 20 хвилин після ДТП він приїхав до потерпілої в лікарню, де допомагав персоналу, оскільки вона не вставала. Після того поїхав до ОСОБА_11 на місце ДТП. Розповів йому, що з потерпілою. Додав, що в автомобілі була пляшка коняку. Вони із ОСОБА_14 випили близько 100 грам. Коли тільки вони випили, то ОСОБА_7 одразу сказали їхати на експертизу. Коли він повернувся після лікарні на місце ДТП ОСОБА_7 перебував із працівниками поліції. Додав, що ОСОБА_7 освідування на виявлення стану сп`яніння не уникав, перепон не чинив".