Постанова суду № 2-564/09 від 14.11.2023 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 2-564/09

провадження № 61-10874св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Гулейков І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Василишин Л. В., Максюти І. О., та на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2022 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Девляшевського В. А., Томин О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткі відомості щодо судового провадження

З 2009 року у провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа за позовом заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Івано-Франківського обласного управління Державного ощадного банку України (далі - ВАТ "Ощадбанк") до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2009 року позов заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах ВАТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості в сумі 51 684,78 грн задоволено.

01 лютого 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення від 03 червня 2009 року у зазначеній справі.

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2022 року заяву представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2009 року залишено без задоволення.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на заочне рішення Тисменицького районного суду від 03 червня 2009 року повернено заявнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга подана зі застосування власного електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) ОСОБА_4, водночас відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України ОСОБА_4 не надав доказів для представлення інтересів ОСОБА_2 щодо подання апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2, підписана ОСОБА_4, підлягає поверненню особі, яка її подала, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

06 липня 2022 року ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2, через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу на заочне рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2009 року.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 липня 2022 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зазначені ОСОБА_4 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску такого строку, а саме протиправне повернення заявнику первинно поданої апеляційної скарги, визнані судом неповажними.

ОСОБА_4 не подав до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх надходження до Верховного Суду

У серпні 2022 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 вперше звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16 листопада 2022 року, касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_4, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року повернено.

03 листопада 2022 року ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2, через систему "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2022 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2, просить суд касаційної інстанції оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати і справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Також 18 листопада 2022 року ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2, через систему "Електронний суд" вдруге подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року з пропуском строку на касаційне оскарження, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2022 року мотивована таким.

Строк на апеляційне оскарження заочного рішення необхідно відраховувати з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року протиправно повернено апеляційну скаргу заявнику з підстав відсутності у ОСОБА_4 повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2

ОСОБА_4 є представником ОСОБА_2 на підставі електронної довіреності від 04 квітня 2021 року, яка є в матеріалах цієї справи.

Апеляційну скаргу на заочне рішення подано протягом тридцяти днів з дня вручення ОСОБА_2 ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Підставою касаційного оскарження відповідно до статті 389 ЦПК України заявник зазначає те, що: суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме: частину першу статті 127, частину сьому статті 185, частину четверту статті 287, пункт 4 частини першої статті 358, частини другу, третю статті 390 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року мотивована таким.

ОСОБА_4 є представником ОСОБА_2 на підставі електронної довіреності від 04 квітня 2021 року, яку він надав суду разом із заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідно до частини восьмої статті 62, частини четвертої статті 356 ЦПК України ОСОБА_4 не зобов`язаний був повторно додавати докази на підтвердження у нього повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 . Обставини представництва також підтверджені в ухвалі Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2022 року (про залишення заяви представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2009 року без задоволення).

Підставою касаційного оскарження відповідно до статті 389 ЦПК України заявник зазначає те, що: суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме статтю 62, пункт 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2022 року, поданих до суду у грудні 2022 року, АТ "Ощадбанк" та керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківська заперечують проти доводів ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_2, просять касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відзиви обґрунтовані тим, що про наявність заочного рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 було відомо задовго до звернення із заявою про перегляд цього рішення, оскільки тривалий період на виконання рішення суду із заробітної плати ОСОБА_2 стягувались грошові кошти, що підтверджується копіями меморіальних ордерів банку про зарахування цих коштів. З огляду на це процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, визначений статтею 231 ЦПК України, відповідач пропустила.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 рокупоновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2022 року, витребувано матеріали справи.

У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційних проваджень та межі розгляду справи

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у пункті 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг та відзивів, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення з таких підстав.

Обставини справи, встановлені судами

У 2009 році заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах ВАТ "Ощадбанк" звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2011 № 502 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 № 261" 07 червня 2011 року здійснено державну реєстрацію змін до Статуту ВАТ "Ощадбанк", які стосуються зокрема найменування банку. Відповідно до пункту 4 Статуту повне найменування банку: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", скорочене - Акціонерне товариство "Ощадбанк".

Не погоджуючись із заочним рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2009 року, представник ОСОБА_2 - адвокат Захаріїв Б. Д. 13 червня 2022 року подав апеляційну скаргу, сформовану в системі "Електронний суд", на електронну пошту суду (inbox@ifa.court.gov.ua).

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 на заочне рішення Тисменицького районного суду від 03 червня 2009 року повернено заявнику.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на заочне рішення Тисменицького районного суду від 03 червня 2009 року залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право на звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22 рішення ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України", заява № 23436/03).

Порядок реалізації конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення визначено процесуальним законом.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, то вона підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2, підписаної ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявник до апеляційної скарги не додав доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 має право представляти інтереси ОСОБА_2 .

Верховний Суд погоджується з указаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Стосовно документів, які підтверджують повноваження представника, форми їх засвідчення та способів подання до суду

Статтею 62 ЦПК України визначено документи, що підтверджують повноваження представників. Зокрема, передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (ЕЦП) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно з частиною сьомою статті 62 ЦПК України, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У частинах першій, другій та четвертій статті 14 ЦПК України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

................

Перейти до повного тексту