Постанова
Іменем України
14 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 760/31381/19
провадження № 61-8758св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі:Київська міська рада, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва", Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Демидасом Денисом Анатолійовичем, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року у складі судді Усатової І. А. та постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради, Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва" (далі - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва"), Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Солом`янська РДА) про визнання права користування квартирою.
Позов обґрунтований тим, що 08 липня 1985 року Виконавчий комітет Залізничної районної Ради народних депутатів прийняв рішення № 404 "Про надання житлоплощі громадянам, що працюють в установах та організаціях Залізничного району". Згідно з додатком 1 до цього рішення ОСОБА_2, яка є її рідною тіткою, було надано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 18,5 кв. м.
06 грудня 1985 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб. 29 січня 1986 року ОСОБА_3 було зареєстровано у спірній квартирі.
У 2002 році у ОСОБА_2 було діагностовано онкологічне захворювання.
Останні декілька років позивачка допомагала ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які були особами похилого віку та потребували сторонньої допомоги: купувала їжу, ліки, прибирала у квартирі тощо.
У січні 2018 року стан здоров`я ОСОБА_2 погіршився у зв`язку з ускладненням онкологічного захворювання. Проте ОСОБА_3 через похилий вік та поганий стан здоров`я не мав змоги належним чином доглядати за дружиною.
У січні 2018 року вона переселилась жити у квартиру до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою догляду за ними.
Із січня 2018 року вона постійно проживала у спірній квартирі, доглядала за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і вела з ними спільне господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
23 жовтня 2018 року ОСОБА_3 підписав нотаріально завірену заяву, якою надав згоду на реєстрацію постійного місця проживання його племінниці ОСОБА_1 у спірній квартирі.
24 жовтня 2018 року вона подала до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА заяву про реєстрацію місця проживання, однак в реєстрації місця проживання їй було відмовлено у зв`язку з тим, що копія ордера не завірена керівником Житлово-експлуатаційної дільниці № 903 (далі - ЖЕД № 903).
25 жовтня 2018 року вона повторно звернулася із заявою про реєстрацію місця проживання, проте у задоволенні заяви також було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів на право власності на спірну квартиру.
26 жовтня 2018 року ОСОБА_3 підписав нотаріально завірену довіреність, якою уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися, володіти та користуватись належним йому на праві власності нерухомим та рухомим майном, у тому числі транспортними засобами.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
07 грудня 2018 року відбулось поховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, організацією та оплатою якого займалася позивачка.
Вважала, що оскільки була вселеною до спірної квартири за згодою наймачів, з якими проживала однією сім`ю, набула право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_2 .
Просила визнати за нею право користування квартирою, що за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, а отже, весь цей час зберігала за собою право на іншу житлову площу та фактично є наймачем іншого житлового приміщення, тому підстав для визнання за нею права користування спірною квартирою немає. Крім того, надані позивачкою докази, в тому числі й покази свідків, не підтверджують факту її спільного користування квартирою нарівні з померлими наймачами з усіма правами та обов`язками, що випливають з договору найму житлового приміщення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Демидаса Д. А. звернуласядо Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року, просить їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 645/4988/16-ц, провадження № 61-19079св18, від 29 січня 2020 року у справі № 463/5520/16-ц, провадження № 61-13015св19, від 28 червня 2022 року у справі № 754/14628/17, провадження
№ 61-10210св21, суди не дослідили доказів у справі.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування частин першої, другої статті 64, частини другої статті 65 та частин першої, другої статті 106 Житлового кодексу України (назва кодексу в редакції Закону від 21 квітня 2022 року № 2215-IX) (далі - ЖК України).
Із січня 2018 року вона постійно проживала у спірній квартирі разом з наймачами житлового приміщення та вела з ними спільне господарство.
Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували наданих нею доказів та дійшли помилково висновку, що вона не набула права користування спірним житловим приміщенням.
Аргументи інших учасників справи
Відзив Солом`янської РДА на касаційну скаргу мотивований тим, що з наданих копій заяв про реєстрацію місця проживання випливає, що вони подані ОСОБА_1, проте позивачкою у справі є ОСОБА_1 . Крім того, позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, а отже, протягом усього часу зберігала за собою право на іншу житлову площу та фактично була наймачем іншого житлового приміщення.
Також особи, які вселились у квартиру з метою здійснення догляду за хворими родичами, є тимчасовими мешканцями й самостійного права користування житлом не набувають.
Рішення судів попередніх інстанцій є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відзив КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва"на касаційну скаргу мотивований тим, що документи, які були надані позивачкою, не підтверджують того факту, що спірна квартира була місцем постійного її проживання, вона вела спільне господарство з померлими наймачами, несла з ними спільні витрати, купувала спільне майно, брала участь у витратах на утримання майна тощо.
Отже, ОСОБА_1 не довела, що проживала у спірній квартирі разом із квартиронаймачами, не вела з ними спільного господарства та не була там зареєстрована, зберігаючи за собою житлову площу за іншою адресою.
Таким чином, твердження ОСОБА_1 щодо постійного проживання у спірній квартирі не відповідають дійсності, оскільки докази у справі, доводять факт тимчасового перебування у спірній квартирі в період хвороби квартиронаймача. Квитанції, на які посилається ОСОБА_1 у касаційній скарзі, також є доказом того, що вона не несла жодних витрат за спірною квартирою, всі витрати не пов`язані з утриманням спільного майна.
Враховуючи викладене, суди в оскаржуваних рішеннях правильно зазначили, що надані докази не підтверджують права позивачки на користування спірною квартирою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктами 1, 4 частини другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбаченихпунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 липня 1985 року Виконавчий комітет Залізничної районної Ради народних депутатів прийняв рішення № 404 "Про надання житлової площі громадянам, що працюють в установах та організаціях Залізничного району".
Згідно з додатком 1 до зазначеного рішення ОСОБА_2, яка є тіткою ОСОБА_1, було надано квартиру АДРЕСА_1 .
23 липня 1985 року ОСОБА_2 було видано ордер № 002822 на право зайняття квартири за адресою: АДРЕСА_4 .
06 грудня 1985 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб.
29 січня 1986 року ОСОБА_3 зареєстровано у квартирі АДРЕСА_5 .
Житловий будинок АДРЕСА_6 належить до власності територіальної громади міста Києва, який передано до сфери управління Солом`янської РДА.