ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 571/942/21
провадження № 61-3128св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Комунальне некомерційне підприємство "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради, генеральний директор Комунального некомерційного підприємства "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради Барановська Ірина Миколаївна,
третя особа -Рокитнівська селищна рада Сарненського району Рівненської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Комунального некомерційного підприємства "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради та ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2022 року у складі судді Верзун О. П. і постанову Рівненського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Ковальчук Н. М., Майданіка В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Учервні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради (далі - КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради), генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради Барановської І. М. (далі - генеральний директор КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради), третя особа - Рокитнівська селищна рада Сарненського району Рівненської області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення дій, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона перебувала у трудових відносинах з КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради та була звільнена 11 вересня 2019 року на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 02 червня 2020 року у справі № 571/1467/19 її апеляційну скаргу було задоволено частково, рішення суду першої інстанції в цій справі про відмову у задоволенні позову в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку та судових витрат скасовано, а позов у цій частині задоволено частково. Стягнуто з КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради на її користь компенсацію за 79 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період з 12 травня 2010 року до 30 червня 2013 року у розмірі 62 011,84 грн.
Вважала, що оскільки судовим рішенням встановлено непроведення з нею повного розрахунку при звільненні, то підприємство мало виплатити їй також середній заробіток за час затримки розрахунку, що відповідач добровільно не вчинив.
Крім того, вказувала, що на дату звільнення КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради не було видано їй трудову книжку та не складено акт прийому-передачі документів.
Також вказувала, що їй не були виплачені кошти, видані на відрядження у травні-грудні 2017 та 2018-2019 роках та завдана моральна шкода незаконними діями роботодавця.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність виконувача обов`язків (далі - в. о.) головного лікаря, в. о.генерального директора КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради Барановської І. М. щодо невнесення записів у трудову книжку стосовно державних нагород;
- визнати протиправною бездіяльність в. о. головного лікаря, в. о. генерального директора КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради Барановської І. М. щодо невиплати коштів, виданих на відрядження у травні-грудні 2017 та 2018-2019 років при звільненні з роботи;
- визнати протиправною бездіяльність генерального директора КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради Барановської І. М. щодо невиплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку;
- визнати протиправною бездіяльність в. о. генерального директора КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради Барановської І. М. щодо передачі документів та матеріальних цінностей при звільненні заступника головного лікаря з економічних питань ОСОБА_1 ;
- зобов`язати КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради виплатити кошти, видані на відрядження у травні-грудні 2017 та 2018-2019 роках при звільненні з роботи ОСОБА_1 ;
- зобов`язати КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради внести відомості в трудову книжку ОСОБА_1 про заохочення за успіхи у праці згідно почесних грамот;
- стягнути з КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 357 573,15 грн.
- стягнути з КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 18 252,24 грн;
- стягнути з КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 26 486,94 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у розмірі 30 000 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовано тим, що преюдиційним судовим рішенням встановлено, що відповідач не здійснив повного розрахунку з позивачем при звільненні, тому ОСОБА_1 має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку. При цьому, заявлені до стягнення 357 573,15 грн суди вважали завищеними та хибно розрахованими, тому суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, здійснив власний розрахунок із застосуванням правової позиції Верховного Суду у справі № 761/16407/15-ц щодо необхідності врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника та роботодавця, зменшивши заявлений розмір середнього заробітку. Суди також дійшли висновку про необхідність поновлення позивачу строку на звернення до суду, оскільки вона звернулася до адміністративного суду за захистом своїх прав, а після закриття провадження в адміністративній справи подала цей позов. Суди послалися на відповідний правовий висновок Верховного Суду.
При цьому, суди вважали, що позивачу було завдано моральної шкоди вказаними протиправними діями відповідача, визначаючи розмір якої виходили із принципів розумності, виваженості, справедливості, врахуванням характеру, тривалості і глибини емоційних переживань.
До вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення записів у трудову книжку, передачі документів та матеріальних цінностей при звільненні, зобов`язання внести відомості в трудову книжку про заохочення за успіхи у праці згідно з почесними грамотами суд першої інстанцій, з висновками якого погодився й апеляційний суд, вважав, що позивач пропустила строк для звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України. Висновку про відмову у задоволенні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати при звільненні коштів, виданих на відрядження та зобов`язання виплатити такі кошти, суди дійшли через те, що позивачем не було подано звіти про відрядження.
Короткий зміст вимог касаційних скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року до Верховного Суду, КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
У касаційній скарзі, поданій у березні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 28 жовтня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради мотивована тим, що суди дійшли помилкових висновків про поважність причин пропуску строку для звернення до суду з позовом у цій справі, оскільки судове рішення суду першої інстанції в адміністративній справі про закриття провадження у справі було ухвалено у жовтні 2020 року, тобто позивач саме тоді дізналася, що справу слід розглядати у порядку загального судочинства, у той час як з позовом у цій справі вона звернулася тільки у червні 2021 року.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновки судів про те, що до спірних правовідносин поширюється положення частини статті 233 КЗпП України щодо строку звернення до суду, є помилковими, оскільки, вважає, що до вимог про стягнення середнього заробітку такий строк не поширюється, що вказано у частині другій цієї статті.
Вважає, що апеляційний суд неправильно застосував висновки Великої Палати Верховного Суду, проігнорувавши іншу практику Верховного Суду про те, що середній заробіток слід стягувати з роботодавця при встановленні порушення ним прав за весь строк затримки розрахунку.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги
У травні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу КНП, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій правильно вважали причини пропуску нею строку на звернення до суду поважними, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому вказує на зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами, оскільки вважає, що немає підстав для звільнення її від спати судового збору, та просить накласти на неї штраф.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
01 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 січня 2020 року Рокитнівським районним судом Рівненської області у справі № 571/1467/19 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за її позовом до КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської районної ради про визнання незаконними і скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення компенсації за невикористані щорічні відпустки відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 02 червня 2020 року вказане рішення скасовано у частині стягнення компенсації за невикористану відпустку та судових витрат. З відповідача стягнуто на користь позивача компенсацію за 79 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період з 12 травня 2010 року до 30 червня 2013 року в розмірі 62 011,84 грн, нарахованої без утримання податку та інших обов`язкових платежів, та 2 141,6 грн витрат, понесених на оплату правничої допомоги.
25 червня 2020 року згідно з платіжним дорученням № 949 ОСОБА_1 виплачено стягнуту на її користь компенсацію за 79 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період з 12 травня 2010 року до 30 червня 2013 року у розмірі 49 919,53 грн ( сума виплачена з урахуванням утриманих податків і зборів).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 673/723/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 та постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 367/595/17, від 04 листопада 2020 року у справі № 812/390/16 (провадження № К/9901/16011/18), від 09 грудня 2020 року у справі № 2340/3865/18 (провадження № К/9901/12454/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 761/9584/15-ц, що був застосований апеляційним судом в оскаржуваній постанові (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційні скарги КНП "Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Рокитнівської селищної ради та ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.