ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 754/15569/19
провадження № 61-7524св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в особі законного представника ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
третя особа -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року у складі судді Скрипки О. І. та постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в особі законного представника ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С. П., про визнання недійсними договорів.
Позовна заява мотивована тим, що 01 лютого 2008 року її чоловік - ОСОБА_8 передав в іпотеку Публічному акціонерному товариству (далі - ПАТ) "Банк "Таврика" квартиру АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер, у зв`язку із чим відкрилась спадщина, у тому числі і на спірну квартиру. Спадкоємцями стали вона, їхні діти: ОСОБА_9, ОСОБА_10, та батько чоловіка - ОСОБА_11 . Хоча спадщину вони отримали, проте через наявну іпотеку оформити у встановленому порядку отриману в спадщину квартиру та зареєструвати своє право власності на неї вони не змогли. 10 грудня 2013 року ПАТ "Банк "Таврика", якому було достеменно відомо про смерть ОСОБА_8 з квітня 2010 року, з порушенням встановлених статтею 1281 ЦК України строків для пред`явлення вимог до спадкоємця боржника, звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до неї та інших спадкоємців про звернення стягнення на предмет іпотеки.
05 травня 2015 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва згідно з відповідними договорами уступки прав за кредитним договором та договором іпотеки ПАТ "Банк "Таврика" замінено на його правонаступника - фізичну особу ОСОБА_12
03 липня 2015 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/21847/13-ц ОСОБА_12 у порядку стягнення на предмет іпотеки набув право власності на спірну квартиру. 17 березня 2016 року рішенням Апеляційного суду м. Києва рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову, згідно з яким ОСОБА_12 у порядку звернення стягнення на предмет іпотеки набув право власності на вказану квартиру. Постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року вказані судові рішення були скасовані і у задоволенні позову ОСОБА_12 було відмовлено. Однак, скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_12 на квартиру, вчинену на підставі рішення апеляційної інстанції від 17 березня 2016 року та оформити у порядку спадкування відповідне право власності на себе їй та іншим спадкоємцям не вдалося, оскільки квартира була кілька разів відчужена.
23 березня 2016 року згідно з договором купівлі-продажу власником квартири стала ОСОБА_6, яка 19 липня 2017 року продала квартиру ОСОБА_7 . Про вказані правочини їй стало відомо у 2019 році під час розгляду справи № 754/11747/18 за її та її дітей позовом про витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння.
Позивач вважала, що договори щодо відчуження квартири, а також про відступлення прав іпотекодержателя на неї, укладені з 04 березня 2016 року, є незаконними і наявні правові підстави для визнання їх недійсними. Так, 11 вересня 2019 року державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби (далі - РВ ДВС) Огородником Д. О. у ході здійснення виконавчого провадження, де вона є стягувачем, а ОСОБА_12 боржником, їй стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_12 помер, тобто згідно із частиною четвертою статті 25, пунктом 6 частини першої статті 248 ЦК України припинилась його правоздатність - можливість набувати будь-яких прав і обов`язків включно з правом власності, а також припинились повноваження усіх його представників за виданими довіреностями. Отже, на момент ухвалення 17 березня 2016 року Апеляційним судом м. Києва рішення, яким було визнано за ОСОБА_12 право власності на спірну квартиру у порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, його вже не було в живих, а отже він не міг набути це право. Крім того, правочини від 23 березня 2016 року про відступлення прав іпотекодержателя та щодо відчуження квартири на користь ОСОБА_6 були також вчинені після смерті ОСОБА_12, а тому дії представника за довіреністю, який підписував ці договори, є незаконними.
Крім того, на її думку, наявні додаткові підстави недійсності договорів між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 про відступлення прав вимоги за кредитним договором і договором іпотеки, наведені у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи № 465/646/11, відповідно до якої відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерний спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд: визнати недійсними укладені між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 договори від 04 березня 2016 року про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 01 лютого 2008 року № 11-08-КЛ та договором іпотеки від 01 лютого 2008 року; визнати недійсним укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 договір купівлі-продажу квартири від 23 березня 2016 року; визнати недійсним укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договір купівлі-продажу квартири від 19 липня 2017 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними укладені між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 договори про відступлення прав вимоги від 04 березня 2016 року за кредитним договором від 01 лютого 2008 року № 11-08-КЛ та договором іпотеки від 01 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О. Г. за реєстровим № 313.
Визнано недійсним укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 договір купівлі-продажу квартири від 23 березня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. за реєстраційним № 1666.
Визнано недійсним укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договір купівлі-продажу квартири від 19 липня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. за реєстраційним № 7286.
Судові рішення мотивовано тим, що особи, які укладали з ОСОБА_6 оспорювані правочини від 04 березня 2016 року та 23 березня 2016 року від імені ОСОБА_12, не мали прав та повноважень на їх укладення, оскільки останній помер, тому такі правочини слід визнати недійсними. Підлягає визнанню недійсним і договір купівлі-продажу квартири від 19 липня 2017 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки ця вимога є похідною від первісних позовних вимог.
При цьому, суди дійшли висновку, що позивач є особою, яка вправі оспорювати вказані правочини, оскільки вони стосуються її інтересів, як спадкоємця первісного власника, та співвласника майна (частина третя статті 215 ЦК України).
Крім того, суди вважали, що позивач не пропустила строк позовної давності, оскільки до 2019 року не мала можливості дізнатись про смерть ОСОБА_12, що було нею доведено, а відповідачем не спростовано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року в частині вирішення позовних вимог щодо визнання недійсними укладених між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 договорів про відступлення прав вимоги від 04 березня 2016 року за кредитним договором від 01 лютого 2008 року № 11-08-КЛ та договором іпотеки від 01 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О. Г. за реєстровим № 313; визнання недійсним укладеного між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 договору купівлі-продажу квартири від 23 березня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. за реєстраційним № 1666 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову; в іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, а їх оцінка обставин та доказів у справі є неправильною.
Вказує, що судами не надано належної правової оцінки тому факту, що спадкоємці ОСОБА_12 надали пояснення про те, що договори про відступлення прав вимоги від 04 березня 2016 року за кредитним договором від 01 лютого 2008 року № 11-08-КЛ та договором іпотеки від 01 лютого 2008 року були укладені відповідно до волі ОСОБА_12 та вони не мають претензій до представника за довіреністю ОСОБА_13 .
Крім того, вказує, що укладення договорів представником ОСОБА_12 з перевищенням повноважень не стосується прав та інтересів ОСОБА_1, оскільки вона не є його спадкоємцем.
Також вважають, що ОСОБА_1 вже захистила свої права в іншій справі, в якій на її користь було витребувано 5/8 частин спірної квартири, тому вона не мала права на позов у справі, яка переглядається, оскільки жодних її прав не порушено.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Давидюк А. І., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними та не впливають на правильність вирішення спору судами попередніх інстанцій, висновки яких вважає законними та обґрунтованими, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
11 жовтня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 лютого 2008 року між АБ "Таврика", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Таврика", та ТОВ "Полібудсервіс Плюс" укладений договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 11-08-КЛ, за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом у сумі 1 300 000 грн строком до 29 січня 2010 року зі сплатою 19 % річних за користування кредитними коштами.
Додатковою угодою від 11 березня 2008 року № 1 банк переоформив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію на мультивалютну відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітами у сумі 1 300 000 грн та 885 000 євро зі сплатою за користування кредитними коштами 19 % річних у гривні та 13 % річних у євро.
Додатковою угодою від 14 травня 2008 року № 2 змінено розмір процентної ставки на 20 % річних у гривні та 14 % у євро.
Додатковою угодою від 04 липня 2008 року № 4 банк переоформив позичальнику мультивалютну відновлювальну відкличну кредитну лінію на мультивалютну невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом у сумі, еквівалентній 15 100 000 грн.
Згідно з додатковою угодою з 04 липня 2008 року кредитні кошти надаються у доларах США; за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 20 % річних у гривні, 17,5 % річних у доларах США та 14 % річних у євро.
Додатковою угодою від 29 вересня 2008 року № 5 змінено розміри процентних ставок на 23 % річних у гривні, 17,5 % річних у доларах США та 15 % річних у євро.
Додатковою угодою від 09 жовтня 2008 року № 8 змінено розміри процентних ставок на 24 % річних у гривні, 18,5 % річних у доларах США та 16 % річних у євро.
Додатковою угодою від 28 листопада 2008 року № 15 змінено розміри процентних ставок на 25 % річних у гривні, 17,5 % річних у доларах США та 16 % річних у євро.
Додатковою угодою від 31 липня 2009 року № 20 банк переоформив позичальнику мультивалютну невідновлювальну відкличну кредитну лінію на мультивалютний кредит у сумі 3 153 000 грн, 1 386 511,12 доларів США та 814 200 євро.
01 лютого 2008 року між АБ "Таврика" (іпотекодержатель) та ОСОБА_8 (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О. Г. та зареєстрований у реєстрі за № 313.
Відповідно до умов цього договору, для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником зобов`язань за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії від 01 лютого 2008 року № 11-08-КЛ з усіма змінами і доповненнями до нього, іпотекодавець передав іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 26 травня 2005 року, зареєстрованого Комунальним підприємством (далі КП) "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" 02 червня 2005 року за № 9754.
Банк виконав зобов`язання за кредитним договором та надав позичальнику кредит.
ІНФОРМАЦІЯ_1 іподекодавець ОСОБА_8 помер. Спадщину, до складу якої входила передана в іпотеку квартира, прийняли ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, яким державним нотаріусом видано свідоцтва про право на спадщину.
Позичальник зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 09 грудня 2013 року прострочена заборгованість за кредитом становить 14 594 273,67 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05 лютого 2014 року у справі № 910/25005/13 стягнуто з ТОВ "Полібудсервіс Плюс" на користь ПАТ "Банк "Таврика" заборгованість за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії від 01 лютого 2008 року № 11-08-КЛ станом на 20 грудня 2013 року у розмірі 14 594 795,23 грн.
За договорами про відступлення права вимоги від 26 лютого 2015 року № 10/260215 та № 26/02/15, укладеними відповідно між ПАТ "Банк "Таврика" і ТОВ "Кредекс Фінанс" та ТОВ "Кредекс Фінанс" і ОСОБА_12, до останнього перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором та договором іпотеки.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 03 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про звернення стягнення на предмет іпотеки позовні вимоги задоволено, звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності на квартиру за ОСОБА_12
04 березня 2016 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ОСОБА_12 відступає ОСОБА_6 своє право вимоги за кредитним договором від 01 лютого 2008 року з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є невід`ємною частиною, укладеним між ПАТ "Банк "Таврика" та ТОВ "Полібудсервіс плюс".
Крім того, 04 березня 2016 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_12 відступив, а ОСОБА_6 прийняла усе та будь-яке належне ОСОБА_12 право вимоги за договором іпотеки від 01 лютого 2008 року, включаючи право звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 17 березня 2016 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 липня 2015 року скасовано та постановлено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_12 до ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та у рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії від 01 лютого 2008 року № 11-08-КЛ, яка станом на 09 грудня 2013 року становить 14 594 237,67 грн звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 46,20 кв. м, яка належить на праві власності в порядку спадкування за законом:
- ОСОБА_1 в розмірі 1/5 частини квартири;
- ОСОБА_9 у розмірі 1/8 частини квартири;
- ОСОБА_10 у розмірі 1/8 частини квартири;
- ОСОБА_11 у розмірі 1/8 частини квартири;
після смерті іпотекодавця ОСОБА_8, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за ціною, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності - у розмірі 1 454 551,88 грн шляхом визнання за ОСОБА_12 права власності на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .